Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/20668/20

Провадження №33/4820/42/21 Справа № 686/20668/20 Головуюча в 1 інстанції Дручкова С.П. Категорія: ч.1 ст.183-1 КУпАП Доповідач Вітюк І.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 лютого 2021 року м.Хмельницький Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретарів Бондара О.В., Мартиненка В.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому в режимі відеоконференцзв`язку його апеляційну скаргу на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 07 вересня 2020 року, в с т а н о в и л а: Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 07 вересня 2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено на нього стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. За постановою суду, ОСОБА_1 допустив заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, починаючи з 08.11.2019 року по 10.08.2020 року, не сплачував аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та становить 19096,60 гривень, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В поданій апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просить постанову Хмельницького міськрайонного суду від 07 вересня 2020 року скасувати та закрити провадження по справі. Свої вимоги аргументує тим, що постанова суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Судом порушено його право на доступ до правосуддя, доступ до справедливого відкритого суду, порушено принцип змагальності, право на захист, принцип гласності та справедливості. Вказує, що він не був присутній при складанні протоколу, не надав пояснення та докази, не ознайомився з матеріалами справи. Крім того він не був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції, копію постанови йому не вручено, а тому просить поновити строк на її оскарження в апеляційному порядку. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги з підстав наведених у ній, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Згідно з вимогами ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до вимог ст.285 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Згідно ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою) правомочним розглядати скаргу. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять даних щодо отримання апелянтом оскаржуваної постанови, що є безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом. На думку апеляційного суду, приймаючи рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, суд в повній мірі цих вимог дотримався. Зокрема, диспозиція ст.183-1 КУпАП передбачає відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини лише тоді, коли це призвело до заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів (а.с.6) у ОСОБА_1 , при частковій оплаті, наявна заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 10 серпня 2020 року становить 19096,60 гривень, що перевищує суму сукупного розміру заборгованості за шість місяців. З матеріалів провадження вбачається і те, що державним виконавцем Герасимовим А.А. 04.12.2019 року відкрито виконавче провадження на підставі судового наказу Хмельницького міськрайонного суду від 25.11.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини в розмірі ј частини всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, починаючи з 08.11.2019 року і до повноліття дитини (а.с.2, 3). З наданих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_1 , а також з долучених ним до матеріалів справи документів встановлено, що останній в період з лютого 2018 року офіційно не працевлаштований, а з червня 2020 року був зареєстрований як безробітний у Солом`янській районній Філії Київського міського центру зайнятості. Вказані обставини, на думку ОСОБА_1 , стали підставою виникнення заборгованості зі сплати аліментів. Проте, зазначені доводи останнього апеляційний суд оцінює критично та не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 з наведених підстав від адміністративної відповідальності за ознаками ч.1 ст.183-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, з огляду на те, що складні життєві обставини, в яких опинився ОСОБА_1 , є тією обставиною, що пом`якшує відповідальність останнього, однак не виключає її в повній мірі, оскільки непереборних обставин, котрі б унеможливлювали ОСОБА_1 сплачувати аліменти (наприклад, його особиста тяжка хвороба, поміщення під варту тощо), в судовому засіданні не встановлено. Окрім того, відповідальність за правопорушення за ч.1 ст.183-1 КУпАП не вимагає умисної форми вини, а настає незалежно від внутрішнього ставлення правопорушника до скоєного. Відсутність роботи, або ж небажання чи невміння її знайти, чи підшукати, не є тією обставиною, котра звільняє від обов`язку утримувати свою неповнолітню дитину, і відповідно, від відповідальності за несплату аліментів. Щодо наявних у матеріалах провадження квитанцій про сплату ОСОБА_1 аліментів за певні періоди часу в рахунок погашення існуючого боргу, то вони, на переконання апеляційного суду, не свідчать про відсутність у діях правопорушника складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, адже такі рахунки, окрім чотирьох платежів, сплачені ОСОБА_1 після складення відносно нього адміністративного протоколу, а тому такі дії ОСОБА_1 оцінюються судом як усвідомлення останнім своєї провини та бажання її виправити, що повинно бути враховано як обставина, яка пом`якшує йому покарання. Зазначені ОСОБА_1 недоліки протоколу про адмінправорушення, а саме складання даного документа у його відсутність, не є суттєвими, не породжують визнання його недопустимим доказом, оскільки в протоколі суть інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення сформульовано належно та зрозуміло для останнього, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для закриття провадження з вищенаведених підстав. Аргументи ОСОБА_1 про те, що йому не було відомо про відкрите відносно нього виконавче провадження спростовуються його ж поясненнями наданими в апеляційному суді та доводами, викладеними в апеляційній скарзі, відповідно до яких останній відправляв на вайбер державному виконавцю квитанції про сплату ним грошових коштів по погашенню аліментів. Також, ОСОБА_1 не заперечував факту обізнаності із рішенням місцевого суду щодо стягнення з нього аліментів на утримання дитини, а також з наслідками невиконання даного судового рішення. За таких обставин, місцевий суд прийшов до вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, тобто несплату аліментів на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Однак, накладаючи стягнення, місцевий суд, у відповідності до ст.33 КУпАП, повинен врахувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Цих вимог закону суд в повній мірі не дотримався. Зокрема, судом не враховано обставини, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , а саме його майновий та сімейний стан, відсутність стабільного доходу, відсутність обставин, які б обтяжували відповідальність за вчинене правопорушення. Не враховано судом і поведінку ОСОБА_1 після складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, який активно сплачує наявний борг. Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, а також беручи до уваги відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, умови і ситуацію, в яких правопорушення вчинене, апеляційний суд вважає можливим визнати інкриміноване ОСОБА_1 діяння малозначним, оголосивши йому усне зауваження. З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 22, 284, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 07 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, в частині накладеного адміністративного стягнення, скасувати. Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП, та обмежитись усним зауваженням. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду І.В. Вітюк