Постанова Одеський апеляційний суд № 491/913/20

Номер провадження: 33/813/39/21 Номер справи місцевого суду: 491/913/20 Головуючий у першій інстанції Желясков О. О. Доповідач Ващенко Л. Г. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.01.2021 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Ващенко Л.Г., одноособово, за участі секретаря Чепрас А.І., розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2020 року (одноособово суддя Желясков О.О.) в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає по АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОПИСОВА ЧАСТИНА Постановою Ананьївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП) з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень і з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. ОСОБА_1 не погодився із постановою суду від 28.10.2020 року і 02.12.2020 року подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду від 28.10.2020 року скасувати, прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити, посилаючись на незаконність і необґрунтованість постанови суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає: 18.11.2020 року він ознайомився з матеріалами справи №491/913/20 і дізнався, що постановою суду від 28.10.2020 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. Відомості, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення є неправдою, справа сфабрикована поліцейським. 04.10.2020 року близько 20 год. 00 хв. він знаходився у своєму домоволодінні по АДРЕСА_1 , до нього прибули працівники поліції, які повідомили, що стосовно нього надійшло повідомлення на лінію 102 про ніби то керування автомобілем у нетверезому стані. Він повідомив, що з дому нікуди не виїздив, але поліцейські вчинили тиск на його доньку, яка перебувала дома та шляхом погроз заставили її написати пояснення. При ознайомленні з матеріалами справи стало відомо, що він нібито відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у присутності двох свідків: ОСОБА_2 (його доньки) та ОСОБА_3 , що є неправдою, так як свідка ОСОБА_3 не було під час його спілкування із поліцейськими у домоволодінні, а донька злякалась поліцейських та підписала не читаючи документи, працівники поліції не роз`яснили її конституційне право не давати будь-яких свідчень стосовно близьких родичів. Ніхто з поліцейських не пропонував пройти огляд на стан сп`яніння та ніяких протоколів не зачитували, підписати не пропонували. Алкогольні напої того дня 04.10.2020 року він не вживав, на автомобілі з дому не виїжджав. 28.10.2020 року близько 17 години він отримав повідомлення суду про розгляд справи на 08 год. 45 хв. цього ж дня, тобто на 28.10.2020 року, а прибувши наступного дня до суду йому повідомили, що справа розглянута без його участі. Він не мав на меті затягнути розгляд справи та ухилитись від суду, бажав особисто бути присутнім в судовому засіданні, обов`язково залучивши в якості свідків причетних до цього поліцейських та свідків, з метою повного та всебічного розгляду справи. Підписи в протоколі про адміністративне правопорушення та інших матеріалах він не ставив, свої заперечення не зазначав, але судом зробив висновок, що ОСОБА_1 достеменно відомо про складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУАП, а відомості про стан розгляду справ знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади. Справа безпідставно розглянута без його участі, він був позбавлений права на захист та можливість надати відповідні пояснення і докази по справі. Постанова суду не була вручена або направлена засобами поштового зв`язку, відповідно вона є такою, що не набрала законної сили до моменту її перегляду апеляційним судом, так як апеляційна скарга подана в 10-денний строк з дати ознайомлення зі справою. 24.11.2020 року він отримав лист №46.1-4844 від 12.11.2020 року Ананьївського відділення поліції ГУНП в Одеській області з вимогою здати посвідчення водія протягом одного місяця, так як його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Судом першої інстанції безпідставно направлено постанову на примусове виконання, оскільки вона не набрала законної сили. Суд першої інстанції не викликав свідків для встановлення істини у справі, не забезпечив повноту, всебічність і об`єктивність судового розгляду, дійшов висновку, який не відповідає фактичним обставинам справи. Суд безпідставно визнав його винним у вчиненні правопорушення, оскільки відсутня подія адміністративного правопорушення, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Протокол не відображає всі обставини справи, не відповідає вимогам ст.266 КУпАП України, постанові КМУ №1103 від 17.12.2008 р. "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння». Складання протоколу по справі про адміністративне правопорушення, шо є єдиним «доказом» по справі, відбулося із грубим порушенням норм чинного законодавства. Про існування постанови суду йому стало відомо 18.11.2020 року, під час ознайомлення з матеріалами справи, тому через об`єктивно-непереборні обставини він не мав можливості подати апеляційну скаргу у строки, передбачені ст. 289 КУпАП, у зв`язку з чим просить поновити строки для подачі апеляційної скарги.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Пропущений строк для подачі апеляційної скарги підлягає поновленню зважаючи на наступне. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст. 289 ч.1 КУпАП). 28.10.2020 року у справі прийнято постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 (а.с.18-20). 28.10.2020 року, у день розгляду справи судом, ОСОБА_1 , отримав судову повістку про виклик у судове засідання на 28.10.2002 року (а.с.23). З матеріалами справи ОСОБА_1 і його представник знайомились 18.11.2020 року, 19.11.2020 року і 03.12.2020 року (а.с.27-30). Зважаючи на те, що ОСОБА_1 належним чином не сповіщався судом про розгляд справи 28.10.2020 року і не приймав участі у справі, з матеріалами справи в особі представника ознайомився 18-19.11.2020 року, строк на апеляційне оскарження постанови суду від 28.10.2020 пропущений з поважних причин і підлягає поновленню апеляційним судом. Постанова суду першої інстанції від 28.10.2020 року підлягає скасуванню з таких підстав. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 ч.1 КУпАП). Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами (ст. 251 ч.1 КУпАП). Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП). З матеріалів справи вбачається наступне. 04.10.2020 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 441024 про те, що: 04.10.2020 року о 20 год. 00 хв. , вул. Єврейська,134 м. Ананьїв, водій керував т/з «ВАЗ 2101», д.н.з НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: нечітка хода, почервоніння обличчя, різкий запах з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, у встановленому законом прядку, який також визнавався у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.6). Керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіямив стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судномособі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднамивід проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, з позбавленням права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років (ст. 130 ч.1 КУпАП в редакції станом на 04.10.2020 року). Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил). Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних та суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його, як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. З огляду на викладене, диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП, в редакції станом на 04.10.2020 року (час фіксації правопорушення і складання протоколу про адміністративне правопорушення), передбачала відповідальність за керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП (станом на 04.10.2020 року, на час фіксації правопорушення і складання протоколу про адміністративне правопорушення), і, станом на час розгляду справи в суді першої та в суді апеляційної інстанцій, не передбачала й не передбачає відповідальності, зокрема за відмову від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції керування водіями у стані сп`яніння транспортними засобами. До діючого КУпАП, а саме, ст. 130 КУпАП, у встановленому законом порядку, з підстав набрання чинності 17.06.2020 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощеного досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі Закон №720?ІХ), зміни щодо особи (суб`єкта правопорушення), не вносились. Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №441024 від 04.10.2020 року, як доказ у справі (ст. 251 КУпАП), не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки викладений у протоколі склад адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП станом на час фіксації правопорушення та складання протоколу про адміністративне правопорушення і станом на час розгляду справи в суді першої та в суді апеляційної інстанцій(а.с.6). Коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Суд звертає увагу і на наступне. Обґрунтовуючи висновок щодо скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд у постанові зазначив, що вина ОСОБА_1 підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 441024 від 04.10.2020 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_2 . Письмові пояснення ОСОБА_3 і ОСОБА_2 не є допустимими та достатніми доказами правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у судовому засіданні в суді першої інстанції в якості свідків не допитувались, у встановленому законом порядку, зазначені особи не попереджалися судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень. Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом». Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п.43 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі - презумпції невинуватості (у ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення. Зважаючи на викладене, постанова суду першої інстанції щодо обґрунтованості не відповідає вимогам ст. 251, 252, 283 КУпАП і підлягає скасуванню. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97). ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)» (справи «Малофєєв проти Росії», рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року). Матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на винні дії ОСОБА_1 . Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП). Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність та обґрунтованість винесеної постанови і приймає, у тому числі, рішення про скасування постанови та закриття справи (ст. 293 КУпАП). Приймаючи до уваги, що фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, а отже не доведено вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, провадження в адміністративній справі підлягає закриттю з підстав п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, ПОСТАНОВИЛА: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Ананьївського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2020 року скасувати. Закрити провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з підстав п.1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутності складу адміністративного правопорушення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови суду складено 08.02.2021 року. Суддя Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко