Постанова Київський апеляційний суд № 761/2033/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ справа №761/2033/19 провадження № 22-ц/824/1183/2021 04 лютого 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Кирилюк Г.М., суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А. при секретарі Гайворонському В. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний Холдинг» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року в складі судді Притули Н. Г., встановив: У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 20 468 грн на відшкодування завданої майнової шкоди та 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Зобов`язати відповідача припинити залиття санвузла квартири АДРЕСА_1 . Посилався на ті підстави, що є власником квартири АДРЕСА_1 . 01 серпня 2018 року він виявив у санвузлі своєї квартири залиття із вище розташованої квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 . Того ж дня він подав відповідне звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальний будівельний Холдинг» ( далі- ТОВ «Індустріальний будівельний Холдинг»), що забезпечує утримання споруд та прибудинкової території на АДРЕСА_3 . За результатами обстеження було складено акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 03.10.2018, яким зафіксовано обсяг пошкоджень, та в якому зроблено висновок, що залиття його квартири відбулося внаслідок розгерметизації каналізаційного стояка діаметром 50 в квартирі АДРЕСА_2 . Вказано, що усунути пошкодження каналізаційного стояка не має можливості, оскільки власник квартири АДРЕСА_2 доступу до квартири не дає. У зв`язку з тим, що залиття санвузлу з квартири відповідача продовжувалося, 25.10.2018 він направив відповідачу претензію, в якій просив надати безперешкодний доступ до інженерних мереж квартири АДРЕСА_2 та відшкодувати завдані збитки. Разом з тим, вирішити питання усунення протікання каналізаційного стояка та відшкодування шкоди в досудовому порядку виявилося неможливим. Відповідно до висновку експерта №17/12-2018 за результатами експертного будівельно-технічного дослідження від 17.12.2018 року судового експерта ТОВ «Судово-Експертний Альянс», вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворилися унаслідок залиття, складає 20 468 грн. Заподіяння моральної шкоди обґрунтовував тим, що з 01 серпня 2018 року продовжується залиття його квартири. Протягом 6 місяців з його стелі капає вода. Через залиття у санвузлі стеля та стіни мають пошкодження у вигляді плям та деформації, він не може повноцінно користуватися електричним освітленням, що спричиняє постійний дискомфорт. В санвузлі утворилась стійка волога атмосфера, що може призвести до утворення цвілі та грибку. Відповідач навіть не намагався припинити залиття, що свідчить про нехтування інтересами та правами оточуючих. З метою захисту своїх прав він був змушений звертатися до обслуговуючої організації для огляду квартири та отримання акту про залиття, готувати та відправляти претензію, звертатися до спеціалістів у галузі права, що вплинуло на його звичайний ритм життя. Для відновлення нормальний умов користування санвузлом він буде змушений провести ремонт. Розмір заподіяної моральної шкоди він оцінює в сумі 50 000 грн. 14.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відмову від позову в частині зобов`язання ОСОБА_2 припинити залиття санвузла квартири АДРЕСА_1 . Посилався на ту підставу, що 25.06.2020 ОСОБА_2 відчужив квартиру АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_3 (а.с.163). Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року прийнято відмову від позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог до ОСОБА_2 про зобов`язання припинити залиття, провадження у вказаній частині позовних вимог закрито. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ «Індустріальний будівельний Холдинг» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача. Свої доводи мотивує тим, що акти про залиття квартири, висновок експерта та власні пояснення відповідача у судовому засіданні вказують, що залиття його квартири відбулося саме з вищерозташованої квартири відповідача. У порушення норм процесуального права суд при розгляді справи не дотримався засад рівності сторін у процесі і повністю прийняв сторону відповідача, відкидаючи та ігноруючи всі об`єктивні факти і докази. У порушення норм матеріального права суд не застосував необхідні норми чинного законодавства, внаслідок чого було ухвалено незаконне рішення. Зазначив, що відповідач не надавав доступ до своєї квартири для встановлення ймовірної причини залиття квартири позивача. Лише після того, як власник квартири АДРЕСА_2 змінився, нова власниця надала 18.10.2020 доступ до своєї квартири для проведення комісією обстеження. В результаті обстеження було складено акт про пошкодження від 18.10.2020, яким встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_5 відбулося внаслідок відсутності заглушки на гребінці каналізаційного лежаку в квартирі АДРЕСА_4 . Просив суд прийняти вказаний доказ, оскільки останній не міг бути поданий до суду першої інстанції з поважних причин. Правом надання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались. Відповідач ОСОБА_2 надіслав на адресу суду заяву від 20.01.2021, в якій зазначив про свою незгоду з поданою апеляційною скаргою. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Яценко О. С. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Відповідач ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Пояснив, що не надавав доступу для огляду трубопроводу, який був прихований під опорядженням стін, оскільки йому не було надано гарантій, у разі відсутності його вини у залитті, відшкодування витрат на відновлення приміщення санвузла квартири до попереднього стану. Інші учасники справи в судове засідання не з явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином. Переглянувши справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності вини відповідача у залитті квартири позивача. Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 30.09.2002 року (а.с.16-17). Квартира АДРЕСА_4 належала на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 18.03.2016 року. З 25.06.2020 власником квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_3 Житлові квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 розташовані відповідно на другому та третьому поверхах п`ятиповерхового будинку, обладнані водонесучими інженерними системами водопостачання (гарячого та холодного), опалення та водовідведення (каналізації). 03.10.2018, на підставі договору №81 від 27.02.2018 між замовником КП «Керуюча компанія обслуговування житловим фондом Шевченківського району м. Києва та виконавцем ТОВ «Індустріальний будівельний Холдинг» про утримання споруд та прибудинкових територій на АДРЕСА_6 було здійснення обстеження. Комісією в складі головного інженера ВОП «Шулявка», майстра технічної дільниці, слюсаря-сантехніка, представника споживача складено акт про залиття, аварію, що трапилася на системі централізованого опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) про те, що в квартирі АДРЕСА_1 сталося залиття з квартири АДРЕСА_2 . Акт складено на підставі звернення споживача - ОСОБА_1 №М-187 від 01.08.2018 року. Відповідно до висновків комісії, залиття приміщення санвузла квартири позивача площею 4,7 кв.м., а саме ? 1,0 кв.м. стелі підвісної (гіпсокартон) та ? 1,5 кв.м стіни (водоемульсійне пофарбування) сталося внаслідок розгерметизації каналізаційного стояка діаметром 50 в квартирі АДРЕСА_7 доступу до інженерних мереж не надає, у зв`язку з чим обслуговуюча організація не має можливості усунути протікання каналізаційного стояку. Для усунення протікання водопровідно-каналізаційних систем в житлових помешканнях, доступ до інженерно-технічних комунікацій має бути безперешкодним, не закритим цегляними кладками, облицювальною плиткою, дзеркальними шафами та іншими декоративними системами (а.с.18). Відповідно до Акту про залиття від 10.06.2019, складеного комісією в складі інженера, майстра технічної дільниці, слюсаря-сантехніка, залиття квартири АДРЕСА_5 відбулося внаслідок розгерметизації каналізаційного стояка діаметром 50 в квартирі АДРЕСА_7 доступу до інженерних мереж не надає, у зв`язку з чим обслуговуюча організація не має можливості усунути протікання каналізаційного стояку. В ході обстеження встановлено: санвузол: загальна площа 4,7 кв.м., стеля підвісна (гіпсокартон) -водоемульсійне пофарбування, залиття ? 2,0 кв.м., стіна - водоемульсійне пофарбування, залиття ? 1,5 кв.м (а.с. 89). Відповідно до висновку судового експерта Тітенка І. О. №17/12-2018, складеного за результатами експертного будівельно-технічного дослідження від 17 грудня 2018 року, стеля в приміщенні санвузла квартири позивача, яка опоряджена водоемульсійною фарбою по підшивній багаторівневій стелі з гіпсокартонних плит, має пошкодження у вигляді бурих плям та деформації фарбувального шару. На момент обстеження з міжстельового простору крапає вода. Стіни мають пошкодження у вигляді бурих плям та деформації фарбувального шару, опорядження керамічною плиткою по периметру -висотою 160 см, та водоемульсійною фарбою по периметру - висотою 120 см. Вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились унаслідок залиття приміщень квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 станом на час проведення складає 20 468 грн з урахуванням ПДВ 3 411 грн (а.с.26-43). За складання вказаного висновку позивачем сплачено 6 000 грн (а.с. 48, 49). Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (частина перша та друга статті 23 ЦК України). Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір. Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Надані позивачем акти комісії засвідчують факт певної події, наведені в них дані відповідачем спростовані не були. Відповідно до висновку судового експерта Лісниченка С. В. №1-25/06 від 25.06.2020, складеного за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної судом в даній справі, встановити технічний стан прихованих інженерних систем водопостачання та каналізації (водовідведення) квартири АДРЕСА_4 , не вбачається можливим, в зв`язку з незабезпеченням відкритого доступу для візуального огляду. Відповідно до даних візуально-інструментального обстеження, найбільш ймовірною причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , є потрапляння рідини з вище розташованого простору внаслідок порушення герметичності каналізаційної системи. Встановити конкретну причину залиття квартири АДРЕСА_5 згідно даних візуально-інструментального обстеження не вбачається можливим, оскільки: - відкритий доступ до всіх інженерних мереж водопостачання та каналізації (водовідведення) квартири АДРЕСА_4 , для можливості візуального огляду не забезпечено; - пошкоджень водонесучих систем опалення, водопостачання та каналізації (водовідведення) квартири АДРЕСА_4 , візуальний огляд яких є можливим, не встановлено, протікання води відсутнє; - пошкоджень водонесучих систем водопостачання та каналізації (водовідведення) приміщень санвузлів квартир АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9 , візуальний огляд яких є можливим, не встановлено, протікання води відсутнє; - пошкоджень від залиття в приміщеннях АДРЕСА_4 , не встановлено. Згідно наданих документальних даних , а саме Акту залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 03.10.2018, Акту про залиття від 10.06.2019 (а.с.89): «Залиття квартири АДРЕСА_5 відбулося внаслідок розгерметизації каналізаційного стояка діаметром 50 в квартирі АДРЕСА_4 » (а.с. 145-185). Таким чином вбачається, що тривале залиття квартири позивача відбувалося з вище розташованого простору внаслідок порушення герметичності каналізаційної системи. Експертом були досліджені можливі пошкодження водонесучих систем вище розташованих квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_10 , проте відкритий доступ до всіх інженерних систем опалення, водопостачання та каналізації (водовідведення) не було забезпечено саме власником квартири АДРЕСА_2 . При цьому та обставина, що під час спуску води з квартири АДРЕСА_2 в каналізаційну систему санвузла збільшення витоку води з конструкцій перекриття та підвісної стелі в санвузлі квартири АДРЕСА_5 не спостерігається, а під час здійснення спуску води в каналізаційну систему з квартир АДРЕСА_8 та АДРЕСА_10 спостерігається масовий витік води з конструкцій перекриття та підвісної стелі в санвузлі квартири позивача, не спростовує той факт, що розгерметизація каналізаційного стояка сталася саме в каналізаційній мережі квартири АДРЕСА_2 . Висновок експертизи у вказаній частині не є доказом, що спростовує вину відповідача у залитті квартири позивача, оскільки останнім не було надано доступ обслуговуючій організації до водопровідно-каналізаційної системи для усунення протікання водопровідно-каналізаційної системи в житловому будинку. Зазначення у висновку експерта ОСОБА_4 , наданого ОСОБА_2 на його звернення від 18.12.2018, про те, що при проливі (скиді) води з квартир АДРЕСА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (4 та 5 поверхи відповідно), було виявлено протікання води з боку каналізаційного стояка в кв. АДРЕСА_5 , а при проливанні води на протязі 20 хв. з третього поверху (кв. №16) з усіх місць, де встановлені сантехприбори, протікання води з боку вказаного стояка не виявлено (а.с.97), не виключають тієї обставини, що розгерметизація каналізаційного стояка відбулася в кв. АДРЕСА_2 , доступ до якого відповідачем забезпечено не було. Висновки суду першої інстанції про недоведеність вини відповідача у залитті квартири позивача, за відсутності належних та достатніх доказів, що спростовують презумпцію винуватості заподіювача шкоди, є помилковими. Відповідач не спростував належними та допустимими доказами свою вину у завданні шкоди позивачу внаслідок залиття його квартири. Відповідно до наданого позивачем Акту про пошкодження від 18.10.2020, складеного комісією в складі головного інженера ВОП «Шулявка» , майстра ремонтної дільниці, слюсаря-сантехніка, залиття квартири АДРЕСА_5 відбулося внаслідок відсутності заглушки на гребінці каналізаційного лежаку в квартирі АДРЕСА_4 (а.с.193). З огляду на доведеність тієї обставини, що саме відповідач не надавав доступ до можливості візуального огляду всіх інженерних мереж водопостачання та каналізації (водовідведення) квартири АДРЕСА_4 , а можливість такого огляду була надана новим власником цієї квартири вже після ухвалення по справі оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість прийняття цього доказу, який не було надано суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача. Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо розміру заподіяної матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири позивача, колегія суддів вважає, що розмір такої шкоди в сумі 20 468,33 грн підлягає зменшенню на суму ПДВ - 3 411 грн, оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат на проведення ремонтних робіт. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову, стягнення з відповідача на користь позивача 17 057 грн на відшкодування заподіяної майнової шкоди, та 6 000 грн за проведення експертного дослідження. З урахуванням обставин справи, тривалості часу, протягом якого відбувалося залиття квартири позивача, вимушеності змін в звичному ритмі його життя, необхідністю докладати значних зусиль, часу та грошових коштів для відновлення попереднього становища, колегія суддів вважає справедливим розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 грн. Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на те, що розмір задоволених позовних вимог становить 38,40%, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 676,60 грн (270,64 грн +405,96 грн). Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Відповідно до частини 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи . У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст.137 ЦПК України). Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Як убачається з матеріалів справи, представник позивача до позовної заяви надав попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, який включав витрати на професійну правничу допомогу - 13 788,40 грн (а.с.45), акт виконаних робіт від 21.12.2018 (а.с.46), квитанцію №1058777 від 21.12.2018 про сплату вартості послуг за вказаним договором в сумі 13 788,40 грн (а.с.50), в апеляційній скарзі просив відшкодувати судові витрати по справі. Жодних заперечень відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу матеріали справи не містять. За таких підстав суд апеляційної інстанції, виходячи з вище зазначених норм процесуального права та відповідно до поданих сторонами доказів, дійшов висновку про відшкодування понесених позивачем витрат в сумі 5 294,75 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України суд постановив : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року скасувати. Постановити нове судове рішення. Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 17 057 грн на відшкодування заподіяної майнової шкоди, 10 000 грн - на відшкодування моральної шкоди, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 676,60 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 5 294,75 грн, за проведення експертного дослідження - 6 000 грн. В решті позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 08 лютого 2021 року. Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк Судді: І. М. Рейнарт Т. А. Семенюк