Постанова 4803 № 199/4343/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/861/21 Справа № 199/4343/17 Суддя у 1-й інстанції - Руденко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. Категорія 81 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Петешенкової М.Ю., суддів Деркач Н.М., Пищиди М.М., при секретарі - Пивоваровій А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргоювиконуючого обов`язки керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 червня 2020 року про відмову у поновленні строку пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним,- В С Т А Н О В И Л А: Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 червня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання у вищезазначеній цивільній справі. Не погодившись з такою ухвалою, виконуючий обов`язки керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити заяву прокурора про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що строк пред`явлення виконавчих листів до виконання пропущено, оскільки справа тривалий час перебувала на розгляді в судах різних інстанцій, при чому судом на адресу прокурора виконавчі листи не направлялися. Від учасників справи відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 жовня 2017 року стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Прокуратури Дніпропетровської області судові витрати у справі, що складаються з судового збору у розмірі 800,00 грн. з кожного. Рішення набрало чинності 12 квітня 2018 року. Виконавчі листі по даній справі були видані позивачу 30 квітня 2020 року, строк пред`явлення виконавчих листів до виконання три місяці. В червні 2020 року прокурор звернувся до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів у справі №199/4343/17до виконання, посилаючись на те, що вищезазначена цивільна справа тривалий час перебувала на розгляді в апеляційній та касаційній інстанціях, остаточне рішення по справі винесено Верховним судом 04 березня 2020 року. 21 квітня 2020 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська подано заяву про видачу виконавчих листів у справі №199/4343/17. Прокурором, виконавчі листи отримано 30 квітня 2020 року, зі строком пред`явлення до виконання три місяці. Таким чином, судом першої інстанції видано виконавчі листи після спливу строку пред`явлення їх до примусового виконання з причин, що не залежали від прокурора та суду першої інстанції (перебування справи в суді апеляційної та касаційної інстанцій). Частиною 1 ст. 446 ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відповідно до вимог ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що прокурором протягом двох років з дня набрання рішенням законної сили не вживались заходи щодо отримання виконавчих листів, тому підстави для поновлення пропущеного строку відсутні. Доводи апеляційної скарги про те, що строк пред`явлення виконавчих листів до виконання пропущено, оскільки справа тривалий час перебувала на розгляді в судах різних інстанцій, при чому судом на адресу прокурора виконавчі листи не направлялися, підлягають відхиленню, оскільки невчасне отримання виконавчого листа відбулося саме з вини стягувача, який після набрання рішенням законної сили не реалізував своє волевиявлення на отримання виконавчого документа. Законом України «Про виконавче провадження» передбачено строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Тобто, національним законом встановлено обмеження строком, із спливом якого, стягувач позбавляється права вимагати процедури примусового виконання судового рішення. Встановивши строк пред`явлення виконавчого документу до виконання законодавець визначив розумний строк, достатній для звернення до органів, що здійснюють примусове виконання судових рішень, тобто строк, в межах якого може бути розпочато застосування державного примусу до особи боржника. Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Однак жодних належних доказів обставин, які б перешкоджали прокурору вчасно отримати виконавчі листи матеріали справи не містять. Несвоєчасне отримання виконавчого листа саме по собі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку, оскільки, як наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, учасник справи зобов`язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу виконуючого обов`язки керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради залишити без задоволення. Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24 червня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Судді: Н.М. Деркач М.М. Пищида