Постанова Дніпровський апеляційний суд № 216/5984/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/187/21 Справа № 216/5984/20 Суддя у 1-й інстанції - Сидорак В. В. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2021 року м. Дніпро Суддя Судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції в залі суду в м. Дніпро розглянувши апеляційну скаргу адвоката Прохорова О.О. діючого в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2020 року в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини. Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200 (десять тисяч двісті) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. (чотириста двадцять гривень сорок копійок) на користь держави. ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 10 жовтня 2020 року о 01 годині 16 хвилин в Центрально-Міському районі, м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по вулиці Олександра Поля, біля будинку № 15 керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, зіниці очей які не реагують на світло. Від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на визначення стану сп`яніння у медичному закладі КП «КБЛПД» ДОР та на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager» водій відмовився в присутності двох свідків. Вимоги апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка її подала. Не погоджуючись з вищевказаною постановою адвокат Прохоров О.О. діючий в інтересах особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2020 року, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення. Щодо пропущеного строку на апеляційне оскарження зазначає, що адвокатом Прохоровим О.О. було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 16.12.2020 року, про розгляд справи за відсутності особи, щодо якої розглядалася справа про адміністративне правопорушення, стало відомо лише 24.12.2020 року з офіційного сайту Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу, де в розділі «Стан розгляду справ» з`явилася інформація, що справу розглянуто. Постанову суду першої інстанції адвокатом Прохоровим О.О., який виступає захисником ОСОБА_1 , було отримано 30.12.2020 року на підставі заяви, поданої 28.12.2020 року. В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що судом першої інстанції було порушено право ОСОБА_1 на захист його прав при розгляді справи в суді першої інстанції. Також зазначає, що з відеозапису з нагрудного відеореєстратора можна побачити, що підставою запропонувати пройти огляд на стан сп`яніння поліцейським було визначено блиск очей, що не відноситься до ознак сп`яніння. Лише в подальшому, коли ОСОБА_1 попросив точно назвати причини для проходження огляду на стан сп`яніння, поліцейські почали називати додаткові ознаки. Таким чином, у поліцейського, який складав протокол про адміністративне правопорушення, не було підстав пропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. Однак на відеозаписі з нагрудного відеореєстратора неможливо встановити час та обставини складання направлення на проходження медичного огляду. Більш того, з відеозапису вбачається, що у поліцейського, який складав протокол про адміністративне правопорушення, взагалі були відсутні бланки такого направлення. Також ОСОБА_1 , заперечує, що поліцейські при ньому складали вказане направлення. Вважає, що обставини складання направлення на проходження медичного огляду на стан сп`яніння чітко не встановлено, що може свідчити про факт його виготовлення вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення, враховуючи, що воно не містить жодних підписів особи, щодо якої складається. В той же час пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не містять свідчень про їх присутність при відмові від проходження огляду в закладі охорони здоров`я. На думку апелянта, поліцейським, який складав протокол про адміністративне правопорушення, було порушено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, та складено протокол про адміністративне правопорушення за відсутності підстав для його складання. Зауважує, що вказані обставини, в свою чергу, виключають можливість притягнення ОСОБА_1 , до відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол складено у місті Кривому Розі по вул. Олександра Поля, 15, що не відповідає обставинам справи, оскільки його складено по вул. Жовтневій у місті Кривому Розі. Зокрема, вказане підтверджується розмовою співробітників поліції на відео з нагрудного відео реєстратора, які обговорюють те, що вони знаходяться на іншій вулиці, ніж зазначена у протоколі. Пояснення свідків також не можна вважати належним доказом, оскільки вони не підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, нібито відмову ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі. Окрім того, в поясненнях свідків відсутні час та місце їх складання, самі пояснення складені на заздалегідь заготовленому бланку, що ставить під сумнів їх достовірність та власне вираження думки щодо обставин, викладених в поясненнях. Судом першої інстанції не взято до уваги та не надано оцінку відсутності підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Зокрема, необхідно відзначити, що відеозапис, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, починається з моменту винесення постанови про адміністративне правопорушення за фактом відсутності полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності, хоча згідно з вимогами Інструкції № 1026, відеореєстратор вже повинен бути включеним для відеозапису обставин виконання службових обов`язків поліцейським. Позиція учасників апеляційного перегляду. В судовому засіданні адвокат Прохоров О.О. діючий в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити. Мотиви апеляційного суду. Заслухавши доповідь судді, учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Враховуючи позицію апелянта, яка зводиться до того, що він не був присутній у судовому засіданні, копію постанови суду першої інстанції не отримував, з метою дотримання принципу доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причини пропуску адвокатом Прохоровим О.О. діючого в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення та вважає за необхідне задовольнити клопотання, поновити строк на оскарження постанови та розглянути подану апеляційну скаргу по суті. У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Відповідно до роз`яснень п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Стаття 9 КУпАП закріплює, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Місцевий суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 дотримався цих вимог закону в повному обсязі. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є законними та відповідають фактичним обставинам справи. Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами вчинення адміністративного правопорушення та зібраними у відповідності з нормами КУпАП по справі доказами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного правомочною посадовою особою у встановленому законом порядку, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 117124 від 10 жовтня 2020 року, копією письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 10 жовтня 2020 року, які підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду для визначення стану сп`яніння, бланком направлення на огляд водія транспортного засобу, де в графі «результат огляду» зазначено «не проводився», а також відео з нагрудного відео реєстратора поліцейських, яке було досліджене під час судового засідання, з якого вбачається, що у водія наявні первинні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, зіниці очей що не реагують на світло та поведінка що не відповідає обстановці. Крім того, з відео вбачається, що водій ухиляється від чіткої відповіді на запитання поліцейських щодо згоди на проходження огляду, працівники поліції неодноразово пропонують гр. ОСОБА_1 пройти у встановленому законом порядку огляд на визначення стану сп`яніння, за допомогою газоаналізатора, на місці зупинки транспортного засобу, пояснюють, що у разі відмови відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення, на що останній не дав чіткої відповіді. Також було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, на що ОСОБА_1 також відмовився з тих причин, що в нього немає на це часу, крім того намагався залишити місце зупинку транспортного засобу. Суд вважає, що така поведінка ОСОБА_1 беззаперечно підкреслює його наміри ухилитися від проходження у встановленому законом порядку огляду на визначення стану сп`яніння. Зазначені докази є чіткими, узгоджуються між собою та в адміністративних матеріалах відсутні докази, які б їх спростовували. Так, у відповідності до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно п. 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, огляд проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; - лікарем закладу охорони здоров`я. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам. За п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», що затверджена наказом МВС №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я. В пункті 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», що затверджений Постановою Кабінета Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року вказано, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Не можуть бути прийняті до уваги доводи апелянта щодо невинуватості ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, оскільки винність останнього у скоєному правопорушенні повністю знайшла своє підтвердження зібраними доказами, що містяться в матеріалах справи в розумінні ст. ст. 251, 252 КУпАП. Не заслуговують на увагу доводи апелянта з приводу того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння без присутності свідків, оскільки з нагрудної камери працівника поліції чітко вбачається, що ОСОБА_1 фактично відмовлявся від огляду на стан сп`яніння як без участі свідків так і в їх присутності. Доводи апелянта стосовно відсутності в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки в матеріалах справи, а саме на а.с. 3 міститься вищезазначене направлення. Хибними є доводи апелянта з приводу того, що пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не містять свідчень про їх присутність при відмові від проходження огляду в закладі охорони здоров`я, оскільки ОСОБА_1 взагалі відмовився від проходження будь якого огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Стосовно доводів апелянта щодо відсутності підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 слід зазначити, що з відеозапису камери поліцейського автомобіля вбачається, що підставою зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 стало порушення останнім ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"). Крім цього вбачається і порушення водієм ОСОБА_1 п.10.10, а саме заборона руху транспортних засобів заднім ходом на автомагістралях, дорогах для автомобілів, залізничних переїздах, пішохідних переходах, перехрестях, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях, на в`їздах і виїздах з них, а також на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю. Що ж стосується посилання апелянта на те, що протокол складено у місті Кривому Розі по вул. Олександра Поля, 15, що не відповідає обставинам справи, оскільки його складено по вул. Жовтневій у місті Кривому Розі, то слід зазначити, що вказані доводи не є тією безумовною підставою для визнання дій ОСОБА_1 такими, що не містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який містить самостійні підстави для притягнення до адміністративної відповідальності. Виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП. Інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності. Суду не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В матеріалах справи відсутні та апелянтом під час апеляційного перегляду не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735. Перевірені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву. В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Не надано таких доказів і під час апеляційного розгляду справи. Отже винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні поза всяким сумнівом знайшла своє підтвердження зібраними доказами, які містяться в матеріалах адміністративної справи, а відтак у відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, при цьому слід зазначити, що згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, зазначене свідчить про те, що суд повинен оцінити всі докази наявні в матеріалах провадження у своїй сукупності та прийти до висновку про винність я чи невинність особи в інкримінованому йому правопорушенні. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). Місцевий суд наклав стягнення у межах санкції ст. 130 КУпАП та в трьох місячний строк з дня вчинення правопорушення, тому підстав для закриття провадження на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у апеляційного суду не має. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Поновити адвокату Прохорову О.О. діючого в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2020 року. Апеляційну скаргу адвоката Прохорова О.О. діючого в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Центрально - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Г.П. Слоквенко