LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС926/1274-б/19

від 03.02.2021 · Господарська

УХВАЛА 03 лютого 2021 року м. Київ Справа № 926/1274-б/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В.Г. учасники справи: ініціюючий кредитор - Головне управління ДФС у Чернівецькій області, боржник - Державне підприємство легкого машинобудування "Чернівцілегмаш", розпорядник майна ДП "Чернівцілегмаш" - арбітражний керуючий Рудий А.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Чернівецькій області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 у складі колегії суддів: Мирутенко О.Л. (головуючий), Кравчук Н.М., Скрипчук О.С. та на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 28.01.2020 у складі судді Ковальчук Т.І. у справі за заявою Головного управління ДФС у Чернівецькій області до Державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш" про: банкрутство, В С Т А Н О В И В: Головне управління ДФС у Чернівецькій області звернулося із заявою про визнання банкрутом Державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш" в порядку статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 27.06.2019 ухвалою Господарського суду Чернівецької області, серед іншого, порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш", визнано безспірні вимоги Головного управління ДФС у Чернівецькій області до Державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш" у сумі 1 755 091,32 грн третьої черги задоволення, покладено на Державне підприємство легкого машинобудування "Чернівцілегмаш" судовий збір в сумі 19 210,00 грн для задоволення на користь ініціюючого кредитора ГУ ДФС у Чернівецькій області, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів і процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Рудого Андрія Миколайовича. Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш" оприлюднено на веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 05.07.2019, № публікації 60874. 28.01.2020 ухвалою Господарського суду Чернівецької області затверджено звіт розпорядника майна Рудого А.М. про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш" за період з 11.12.2019 по 28.01.2020 у сумі 14 185,61 грн, яка не виплачена. Провадження у справі № 926/1274-б/19 про визнання банкрутом Державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш" закрито. Припинено повноваження розпорядника майна Державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш" Рудого А.М. Припинено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 19.10.2020 постановою Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 28.01.2020 у справі № 926/1274-б/19 залишено без змін. 23.12.2020 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 28.01.2020 про закриття провадження у справі № 926/1274-б/19, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. 14.01.2021 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я. Перевіривши матеріали касаційної скарги Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. 08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень. Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Тобто, скаржник повинен зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, зокрема, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У даному випадку, перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у порушення цього пункту у ній не зазначено конкретно передбачений пункт (пункти) частини другої статті 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Водночас, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір". Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020 року встановлений у розмірі 2 102 грн. Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 2 102 грн. Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 2 102 грн. Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). З огляду на викладене, касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернівецькій області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 та на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 28.01.2020 у справі № 926/1274-б/19 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме - надати Суду документ про сплату (зарахування) судового збору у розмірі 2 102 грн та зазначити конкретно передбачений пункт (пункти) частини другої статті 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Також з урахуванням недоліків допущених при підготовці касаційної скарги Головного управління ДПС у Чернівецькій області, що унеможливлюють відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку про відкладення розгляду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження на постанови Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 та ухвали Господарського суду Чернівецької області від 28.01.2020 у справі № 926/1274-б/19. Керуючись статтями 119, 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, - У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 та на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 28.01.2020 про закриття провадження у справі № 926/1274-б/19 залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню ДПС у Чернівецькій області строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Головному управлінню ДПС у Чернівецькій області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду В.Г. Пєсков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»