Постанова КГС ВС № 904/2820/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2021 року м. Київ Справа № 904/2820/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О., секретар судового засідання - Лелюх Є. П., за участю представників: прокуратури - Голуба Є. В. (прокурор за посвідченням) , позивача-1 - не з`явився , позивача-2 - не з`явився, відповідача - не з`явився, розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2020 (судді: Білецька Л. М. - головуючий, Парусніков Ю. Б., Мороз В. Ф.) у справі за позовом Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: 1) Верхньодніпровської районної державної адміністрації, 2) Дніпропетровської обласної державної адміністрації, до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові Метали" про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості в сумі 2 177 321,35 грн. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У червні 2018 року Жовтоводська місцева прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Верхньодніпровської районної державної адміністрації (далі - Верхньодніпровська РДА) та Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Дніпропетровської ОДА) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить: - розірвати договір б/н оренди землі площею 179, 4846 га для виробничої діяльності, кадастровий номер 1221081800:01:407:0004, розташованої на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, за межами населеного пункту, укладений 10.04.2007 між Верхньодніпровською РДА і Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові Метали" (далі - Товариство); - зобов`язати Товариство повернути земельну ділянку площею 179,4846 га для виробничої діяльності, кадастровий номер 1221081800:01:407:0004, розташовану на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровській ОДА за актом приймання-передачі у стані, в якому він її одержав в оренду; - стягнути з Товариства заборгованість у сумі 2 177 321,35 грн, що виникла з 01.10.2015 по 30.04.2018 за договором від 19.04.2007 № 040711904400 з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 179, 4846 га для виробничої діяльності, кадастровий номер 1221081800:01:407:0004, розташованою на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

2. При цьому прокурор, посилаючись на здійснення представництва ним інтересів держави в суді на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наголосив, що звернення до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільного значимого питання щодо недопустимості безоплатного використання земельної ділянки; компетентним суб`єктом, який має здійснювати захист зазначених інтересів держави, є Дніпропетровська ОДА, однак орган, уповноважений державою на здійснення відповідних повноважень належним чином їх не виконує, Дніпропетровська ОДА з моменту виникнення боргу за користування земельною ділянкою не ініціює питання про розірвання договору оренди землі та повернення її державі, відповідач не виконує своїх договірних зобов`язань, внаслідок чого раніше виниклий борг з орендної плати не сплачується і щомісячно зростає, а неприпинення дії договору та неповернення земельної ділянки порушує право Дніпропетровської ОДА на розпорядження власністю в інтересах держави з метою забезпечення дохідної частини місцевого бюджету, а відповідно до інформації Верхньодніпровської РДА орган виконавчої влади не здійснює контроль за своєчасністю і повнотою сплати Товариством орендної плати за користування земельною ділянкою. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 (суддя Мельниченко І. Ф.) позов задоволено у повному обсязі: розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 179,4846 га для виробничої діяльності, кадастровий номер 1221081800:01:407:0004, розташованої на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту, укладений 10.04.2007 між Верхньодніпровською РДА і Товариством, зобов`язано Товариство повернути зазначену земельну ділянку Дніпропетровській ОДА, з Товариства на рахунок Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області стягнуто 2 177 321,35 грн заборгованості.

4. Рішення суду мотивовано тим, що Дніпропетровська ОДА з моменту виникнення боргу за користування земельною ділянкою, яка є предметом спірного договору оренди, не ініціює питання про розірвання останнього та повернення земельної ділянки державі, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з позовом у цій справі, оскільки доказів щодо здійснення розрахунків з орендної плати за користування земельною ділянкою відповідачем не надано, що є підставою для задоволення позовних вимог у відповідній частині; тривала несплата відповідачем орендних платежів позбавила Верхньодніпровську РДА того, на що вона розраховувала при укладенні договору і порушує інтереси держави, отже, Верхньодніпровська РДА як орендодавець комунального майна має право на дострокове розірвання договору і повернення відповідачем майна за актом приймання-передачі.

5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 скасовано; позов керівника Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, пред`явлений в інтересах держави в особі Верхньодніпровської РДА та Дніпропетровської ОДА до Товариства про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 10.04.2007 між Верхньодніпровською РДА та Товариством, про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку Дніпропетровській ОДА та про стягнення з Товариства заборгованості з орендної плати в сумі 2 177 321,35 грн залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Постанову аргументовано тим, що при зверненні з позовом прокурором не наведено належних причин нездійснення Дніпропетровською ОДА та Верхньодніпровською РДА, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави.

6. Постановою Верховного Суду від 15.10.2019 справу передано до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду, оскільки суд апеляційної інстанції не з`ясував, чи потребують захисту державні інтереси у цьому випадку, чи замінює прокурор у цьому судовому провадженні орган, уповноважений на виконання відповідних функцій, який не здійснює захисту або робить це неналежно. Апеляційний суд також не перевірив наведені прокурором причини, які, на його думку, свідчать про невжиття позивачами заходів щодо захисту інтересів держави шляхом припинення їх порушення та (або) перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду, як і не з`ясував, чи вжито прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави.

7. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 скасовано; позов залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України, оскільки апеляційний господарський суд не встановив обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Дніпропетровською ОДА своїх функцій щодо захисту інтересів держави, і прокурор у наведеному випадку не довів неможливості реалізації такого захисту безпосередньо позивачем, зважаючи на те, що прокурор випередив позивача у своєму зверненні. Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. У касаційній скарзі перший заступник прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури просить постанову скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

10. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надійшло. Розгляд справи Верховним Судом

11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.12.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2020 у справі № 904/2820/18 та призначено розгляд справи на 26.01.2021. Фактичні обставини справи, встановлені судами 12. 10.04.2007 між Верхньодніпровською РДА (орендодавець) і Товариством (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за змістом якого: - на підставі розпорядження голови Верхньодніпровської РДА від 29.12.2006 № 592 орендодавець зобов`язався надати, а орендар прийняти в строкове платне користування (довгострокову оренду) земельну ділянку несільськогосподарського призначення для виробничих цілей, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (пункт 1); - в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 1221081800-01-407-0004, загальною площею 179.4846 га, з яких 179.4846 га - для видобування корисних копалин (пункт 2); - договір укладено терміном на 48 років 9 місяців (пункт 3); - орендна плата встановлена у розмірі земельного податку, збільшеного в 2 рази і на дату укладення договору становить 176 827,54 грн за рік. Обчислення орендної плати здійснюється з урахуванням індексу інфляції, який застосовується на час оформлення розрахунку орендної плати. Орендну плату орендар сплачує в грошовій формі на рахунок Боровківської сільської ради. Орендна плата сплачується рівними частками за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 5).

13. На підставі акта приймання-передачі земельної ділянки від 19.04.2007 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування зазначену земельну ділянку.

14. Додатковою угодою № 1 до договору сторони пункт 4 договору виклали у такій редакції: "Орендна плата встановлена в розмірі 272 727, 39 грн за рік в розмірі земельного податку, збільшеного втричі (3862х2.623х5%х3х179.4846). Кошти перераховуються на рахунок Боровківської сільської ради щомісячно рівними частками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законом".

15. У матеріалах справи наявне листування, яке передувало зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави в суді: - листи від 11.12.2017, 14.12.2017 (а.с. 28, 34, 41, т. 1), якими Жовтоводська місцева прокуратура Дніпропетровської області з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави у суді просила Верхньодніпровську РДА надати необхідні документи; - лист від 24.01.2018 (а.с. 79, т. 1), яким Жовтоводська місцева прокуратура Дніпропетровської області з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави у суді просила Кам`янську об`єднану державну податкову інспекцію головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області надати необхідну інформацію, зокрема щодо вжиття контролюючим органом заходів для стягнення заборгованості з орендної плати за спірну земельну ділянку; - лист від 07.05.2018 (а.с. 116, т. 1), яким Жовтоводська місцева прокуратура Дніпропетровської області, посилаючись на систематичне порушення Товариством норм земельного та податкового законодавства, невиконання зобов`язань щодо своєчасного внесення орендної плати, просила Верхньодніпровську РДА надати інформацію, чи ведеться нею контроль за станом нарахувань та надходжень до бюджету орендної плати за користування земельними ділянками, сумами заборгованості та періодами її утворення за кожним договором оренди; - лист від 14.05.2018 (а.с. 117, т. 1), яким Верхньодніпровська РДА повідомила прокуратуру про те, що вона не втручається у господарську діяльність підприємств, установ і організацій, крім випадків визначених законом; - листи від 15.06.2018 (а.с. 118, 119 т. 1), якими Жовтоводська місцева прокуратура Дніпропетровської області повідомила Верхньодніпровську РДА і Дніпропетровську ОДА про прийняте рішення звернутися до суду з метою захисту інтересів держави. 21.06.2018 прокурор пред`явив позов (керівник Жовтоводської місцевої прокуратури) в інтересах держави в особі Верхньодніпровської РДА та Дніпропетровської ОДА. Позиція Верховного Суду

16. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

17. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

18. Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

19. Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

20. Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

21. Питання щодо представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1- 3 частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

22. Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що компетентним органом є Дніпропетровська ОДА відповідно до положень частини 5 статті 122 Земельного кодексу України та Верхньодніпровська РДА як орендодавець за оспорюваним договором.

23. Однак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що прокурор не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема не довів, що компетентні органи, яких прокурор зазначив як позивачів, не здійснюють своїх повноважень щодо захисту інтересів держави.

24. Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком, виходячи з таких міркувань.

25. Як зазначалося вище, суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував, а позовну заяву прокурора залишив без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України з посиланням на те, що позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

26. Однак, відкриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанції установив відповідність поданої прокурором позовної заяви вимогам статей 162, 164 ГПК України. Жодних недоліків цієї заяви в частині відсутності обґрунтування прокурором підстави для здійснення представництва інтересів держави суд першої інстанції не виявив і позовну заяву прокурора як з цих, так і з інших підстав без руху не залишив. Натомість за результатами розгляду справи по суті суд ухвалив рішення від 18.10.2018 про задоволення позову.

27. Суд першої інстанції установив, що прокурор зазначив у позовній заяві підставу для здійснення ним представництва, тобто виконав вимогу частини 5 статті 162 ГПК України. Проте суд апеляційної інстанції вважав зазначену підставу помилковою та вказав, що прокурор не надав доказів, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання Дніпропетровською ОДА та Верхньодніпровською РДА, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави, пов`язаних із земельними правовідносинами. При цьому апеляційний суд указав, що прокуратурою при зверненні з позовом до суду не зазначено причин неможливості здійснення позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку та не надано доказів того, що Верхньодніпровська РДА чи Дніпропетровська ОДА не можуть чи не бажають здійснювати захист інтересів держави та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом до Товариства.

28. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 ГПК України).

29. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 74, 77 ГПК України).

30. Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

31. Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

32. Як убачається з матеріалів справи, на виконання частин 3- 5 статті 53 ГПК України і частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Верхньодніпровською РДА чи Дніпропетровською ОДА, які з моменту виникнення богу за користування земельною ділянкою не вжили заходів щодо розірвання договору оренди спірної земельної ділянки та її повернення державі у судовому порядку, а саме, що у відповідь на лист від 07.05.2018, яким Жовтоводська місцева прокуратура Дніпропетровської області поінформувала позивач-1 про систематичне порушення Товариством норм земельного та податкового законодавства, невиконання зобов`язань щодо своєчасного внесення орендної плати, Верхньодніпровська РДА листом від 08.05.2018 поінформувала прокуратуру, що вона не втручається у господарську діяльність підприємств, установ і організацій, крім випадків визначених законом (тобто навів підставу для представництва інтересів держави); зазначив, що укладаючи договір оренди позивача-1 розраховував отримувати орендну плату у визначеному договором розмірі та у встановлений строк, натомість відповідач протягом досить тривалого часу не сплачує орендну плату, що позбавляє Верхньодніпровську РДА того, на що вона розраховувала при укладенні спірного договору, чим обґрунтував порушення інтересів держави (тобто навів підстави для звернення з позовом).

33. При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до змісту розпорядження ОДА від 23.04.2014 № Р-231/0/3-14 голів районних державних адміністрацій Дніпропетровської області уповноважено на виконання функцій розпорядника земель області щодо триваючих договорів оренди земельних ділянок. Зважаючи на викладене, місцева прокуратура найбільшу кількість вищезазначених листів щодо користування спірною земельною ділянкою, систематичного порушення Товариством норм земельного та податкового законодавства, невиконання ним зобов`язань зі своєчасного внесення орендної плати та контролю за станом нарахувань та надходжень до бюджету орендної плати за користування земельною ділянкою спрямовувала саме до Верхньодніпровської РДА. Верхньодніпровською РДА, надаючи відповідь прокурору на його звернення, свою позицію щодо порушення інтересів держави жодним чином не висловила, про наміри самостійно звернутися з позовом чи провести перевірку щодо виявлених прокуратурою фактів не заявила, водночас не спростувала й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства. Такі дії можна розуміти як бездіяльність.

34. З огляду на викладене помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про ненаведення прокурором у цій справі підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Оскаржувана постанова не відповідає вимогам статей 86, 236 ГПК України та підлягає скасуванню.

36. За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

37. Згідно із частиною 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

38. Ураховуючи наведене та зважаючи на передчасність висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для залишення без розгляду позовної заяви прокурора у цій справі, колегія суддів вважає, що оскаржувану постанову слід скасувати, а справу - передати до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду. Розподіл судових витрат

39. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задовольнити частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2020 у справі № 904/2820/18 скасувати. Справу № 904/2820/18 передати до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Ю. Я. Чумак Судді Т. Б. Дроботова Н. О. Багай