Постанова 4805 № 286/1994/20
від 04.02.2021 ·УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №286/1994/20 Головуючий у 1-й інст. Вачко В. І. Категорія 70 Доповідач Миніч Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2021 року Житомирський апеляційний суд в складі: головуючого судді: Миніч Т.І. суддів: Галацевич О.М., Павицької Т.М. секретаря судового засідання Ковальської Я.В. без участі сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 25 листопада 2020 року, ухвалене під головуванням судді Вачко В.І. у цивільній справі №286/1994/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, - в с т а н о в и в: У липні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом. Просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та на своє утримання до досягнення дитиною трирічного віку 1/4 частини всіх видів його доходів, щомісяця. В обґрунтування поданого позову зазначала, що їх неповнолітній син проживає разом з позивачкою і перебуває на її утриманні, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини і дружини не надає, хоча є працездатним, має регулярний дохід і матеріально спроможний надавати таке утримання. Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 25 листопада 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.07.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цим же рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на її утримання аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів, щомісячно, починаючи з 09.07.2020 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн. Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допущено до негайного виконання. У поданій через свого представника ОСОБА_4 апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення суду скасувати частково. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на її утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів, щомісячно і до досягнення дитиною трирічного віку відмовити. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема вказує, що він родом з колись окупованої та звільненої збройними силами України території, опікується своєю молодшою неповнолітньою сестричкою, батько якої перебуває у розшуку. Зазначає, що неспроможний додатково надавати допомогу на утримання дружини, оскільки повинен сплачувати оренду за житло, транспортні витрати, на харчування, тощо. Згідно довідки про заробітну плату за 2016-2020 роки його середня заробітна плата становить біля 15 тис. грн. Така заробітна плата обрахована без врахування карантину на усій території України (постанова Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу СОУЮ-19 від 11.03.2020 №211». Крім того вказує, що приймає активну участь у виховані дитини, її матеріальному забезпеченні, яка виражається у продуктах харчування, тощо, що позивачкою не заперечується. Також вказує, що має намір звертатися до органів опіки про встановлення графіку побачень із дитиною для спільного проведення з нею дозвілля, надання можливості спільного відпочинку, тощо. Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини не оскаржується, а тому не переглядається судом апеляційної інстанції. З матеріалів справи вбачається, що сторони у справі перебувають у зареєстрованому шлюбі згідно свідоцтва про шлюб від 03 листопада 2018 року Серія НОМЕР_1 (а.с.3). В провадженні Овруцького районного суду Житомирської області знаходиться справа № 286/1968/20 про розірвання шлюбу між сторонами. Ухвалою цього ж суду від 25 листопада 2020 року сторонам надано строк для примирення тривалістю три місяці. Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір`ю, а відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . В обґрунтування позовних вимог позивачка також вказує, що на даний час не працює, так як доглядає дитину, ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не може залишити її вдома саму. Відповідно до ст.75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ч.ч.2,4 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Таким чином, незалежно від працевлаштування, наявності постійного заробітку чи розміру доходу чоловік зобов`язаний утримувати дружину до досягнення дитиною трьох років. Відтак, позивачка має право на утримання від відповідача до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відповідач зобов`язаний надавати останній таке утримання. Згідно з ст.77 СК України утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед. Згідно з ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. У відповідності до ст.79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за можливе стягувати з відповідача аліменти на утримання позивачки в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів до досягнення дитиною трирічного віку. Виходячи із наведеного, підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають. Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 25 листопада 2020 року, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: Судді: