Постанова 4850 № 360/3388/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2021 року справа №360/3388/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 р. у справі № 360/3388/20 (головуючий І інстанції Т.І. Чернявська) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ), в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо прийняття рішення від 01 вересня 2020 року № 29 ( ОСОБА_1 ) про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; - скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 01 вересня 2020 року № 29 ( ОСОБА_1 ) про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з моменту набуття такого права. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року відмовлено в задоволені позовних вимог. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивача було звільнено зі служби з Національної поліції, на момент звільнення має календарну вислугу років 26 років 07 місяців 23 дні, він має право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХХІІ). Суд помилково здійснив ототожнення поняття «призначення» з «виплатою» пенсії. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 03 березня 1995 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в Управлінні Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області, а у період з 07 листопада 2015 року по 01 червня 2020 року - в Управлінні поліції охорони в Луганській області. З 01 червня 2020 року позивач звільнений з посади молодшого інспектора взводу реагування Сєвєродонецького міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Луганській області за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) (арк. спр. 13-14, 16, 17, 50). 21 серпня 2020 року Головне управління Національної поліції в Луганській області на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області направлено документи для призначення і виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 : подання про призначення пенсії від 21 серпня 2020 року, заява ОСОБА_1 від 14 серпня 2020 року про призначення пенсії, довідка Управління поліції охорони в Луганській області від 17 серпня 2020 року № 55 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", грошовий атестат від 17 серпня 2020 року № 9, витяг з наказу Управління поліції охорони в Луганській області від 01 червня 2020 року № 46 о/с, заява ОСОБА_1 від 14 серпня 2020 року про призначення надбавки як учаснику бойових дій, посвідчення учасника бойових дій від 04 лютого 2016 року серії НОМЕР_1 , видане Головним управлінням Національної поліції в Луганській області, довідка Управління поліції охорони в Луганській області від 28 травня 2020 року № А-40 про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, заява ОСОБА_1 від 13 серпня 2020 року про виплату пенсії на картковий рахунок, довідка Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області від 20 серпня 2020 року № 43/3-1080/20, паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 (арк. спр. 47-54). Відповідно до витягу з наказу Управління поліції охорони в Луганській області від 01 червня 2020 року № 46 о/с, подання про призначення пенсії від 21 серпня 2020 року вислуга років ОСОБА_1 для призначення пенсії станом на 01 червня 2020 року складає 33 роки 02 місяці 28 днів, у тому числі в календарному обчисленні 26 років 07 місяців 26 днів (арк. спр. 17, 47, 50). З 02 червня 2020 року ОСОБА_1 проходить службу у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Луганській області на посаді контролера 1 категорії другого взводу охорони першого підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області (для забезпечення безпеки учасників судового процесу та охорони Сєвєродонецького міського суду Луганської області), про що свідчать заява позивача від 28 травня 2020 року, витяг з наказу Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області від 02 червня 2020 року № 95 о/с "По особовому складу" та довідка Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області від 20 серпня 2020 року № 43/3-1080/20 (арк. спр. 20, 21, 52 зв., 55). Відповідно до витягу з наказу Управління поліції охорони в Луганській області від 27 серпня 2020 року № 75 о/с "Про внесення змін до наказів" (арк. спр. 19) внесено зміни до наказу від 01 червня 2020 року № 46 о/с, виклавши його пункти в наступній редакції: "відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнити зі служби в Національній поліції (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій)): старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0027092), молодшого інспектора взводу реагування Сєвєродонецького міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Луганській області, 01.06.2020. Виплатити грошову компенсацію за 18 діб невикористаної відпустки за фактично відпрацьований час у 2020 році. Права на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції не набув, вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить: 26 років 07 місяців 23 дні, час служби у пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги): 06 років 07 місяців 00 днів". Підстава: перехід " 2" червня 2020 р. у встановленому порядку ОСОБА_1 на роботу до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області" (а.с.19). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 01 вересня 2020 року № 29 ( ОСОБА_1 ) про відмову в призначенні пенсії, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років через те, що позивача не звільнено зі служби (арк. спр. 23). Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не набув право на пенсію за вислугу років. Позивач мав би право на призначення пенсії за вислугу років відповідно Закону № 2262-ХІІ за умови, якби після свого звільнення з Національної поліції не продовжив проходження служби в Службі судової охорони. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон № 2262-XII. Пунктом «б» статті 1-2 Закону № 2262-XII передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту. За частиною 1 та 2 статті 2 Закону № 2262-XII, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення. Відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262-XII, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше. Відповідно до п. «в» ч.1 ст. 50 Закону, пенсії відповідно до цього Закону призначаються: особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пункту "б" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення зі служби. Проаналізувавши наведені законодавчі норми, суд дійшов до висновку, що призначення пенсії за вислугу років здійснюється у разі звільнення особи зі служби. Матеріали справи свідчать, що позивача згідно з наказом було звільнено зі служби в Національній поліції відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій)). Вислуга років позивача на день звільнення становила 26 років 07 місяців 23 дні. За положенням п. 8 ч. 1, ч.2, ч.3 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій). Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби. Системний аналіз наведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави для висновку, що позивач має право призначення пенсії за вислугу років, відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262-XII, оскільки позивача було звільнено зі служби із Національної поліції та на час звільнення позивач мав відповідну вислугу. При цьому, суд зазначає, що законодавець розрізняє поняття «призначення пенсії» та «виплата пенсії», зокрема, це вбачається з Закону України «Про пенсійне забезпечення», в якому містяться два окремі розділи «Призначення пенсій» та «Виплата пенсій», а тому, суд зауважує, що у випадку призначення позивачу пенсії, за умови, що такий після звільнення з Національної поліції прийнятий та продовжує службу в Службі судової охорони, виплата пенсії позивачу на час їх служби в Службі судової охорони припиняється, однак при цьому відсутні підстави для висновку про те, що позивачу не може бути призначена пенсія у зв`язку зі звільненням його з Національної поліції. Таким чином, суд дійшов до висновку, що рішення відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугу років є протиправними та підлягає скасуванню. Стосовно обраного способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне. З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права. Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Згідно з ст. 10 Закону № 2262-XII, призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України. Частиною 1 статті 48 Закону № 2262-ХІІ закріплено, що заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз`яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті (частина друга статті 48 Закону № 2262-ХІІ). Згідно з частиною третьою статті 48 Закону № 2262-ХІІ особа, яка звернулася за призначенням пенсії, пред`являє паспорт або інший документ, що засвідчує особу. Статтею 49 Закону № 2262-ХІІ визначені органи, які призначають пенсію, та строки розгляду документів про її призначення: Пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України (частина перша статті); Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії (частина друга); Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України (частина третя); Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення (частина четверта). Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення відповідача прийняте без належної оцінки обставин справи та документів наданих позивачем. З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов до висновку про застосування положень ст.11 КАС України, а саме, обрання іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права. З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку, що вищенаведене свідчить, що достатнім і необхідним (ефективним) способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 01 вересня 2020 року № 29 ( ОСОБА_1 ) про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з моменту набуття такого права. Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до викладеного, у зв`язку з невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення та прийняття постанови про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до ч.1 та 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 р. у справі № 360/3388/20 - задовольнити частково. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 р. у справі № 360/3388/20 - скасувати. Прийняти нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 01 вересня 2020 року № 29 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з моменту набуття такого права. Стягнути з Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (за рахунок бюджетних асигнувань) (ЄДРПОУ 21782461) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривні 00 копійок. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 03 лютого 2021 року. Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді І.В. Геращенко Г.М. Міронова