Ухвала КЦС ВС № 648/7/17

Ухвала 02 лютого 2021 року м. Київ справа № 648/7/17 провадження № 61-1578ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства агрофірма радгосп «Білозерський» на постанову Херсонського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року в справі за позовом комунального підприємства агрофірма радгосп «Білозерський» до Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області, Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Дніпровська сільська рада Білозерського району Херсонської області, про відновлення становища, що існувало до порушення права, підтвердження права власності, визнання незаконними рішень виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради, визнання недійсним свідоцтв про право власності, скасування рішень про державну реєстрацію права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: 27 січня 2021 року Івченко О. О., який діє від імені КП агрофірма радгосп «Білозерський», засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Херсонського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року в зазначеній справі. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки постанову Херсонського апеляційного суду прийнято 21 грудня 2020 року, а касаційну скаргу подано 27 січня 2021 року, тобто поза межами строку, передбаченого процесуальним законом. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку з посилання на те, що копію постанови Херсонського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року отримано іншим представником КП агрофірма радгосп «Білозерський» 28 грудня 2020 року, проте на підтвердження доказів не надано. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувану постанову Херсонського апеляційного суду прийнято 21 грудня 2020 року, повний текст якої складено 22 грудня 2020 року та оприлюднено 23 грудня 2020 року. Згідно із частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Положеннями частини другої статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 124 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини. У зв`язку з наведеним вище, заявнику слід направити на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, або навести інші підстави з відповідними доказами. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору. Касаційна скарга містить клопотання, в якому заявник просить відстрочити сплату судового збору. Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», частини першої статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей. При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору. Перевіривши доводи заявника та з урахуванням обставин справи, передбачені законом підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні, а тому в задоволенні заявленого клопотання слід відмовити. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за позов майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Закон пов`язує сплату судового збору за подачу касаційної скарги незалежно від вирішення спору по суті. З відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що при зверненні до суду та з урахування заяви про збільшення позовних вимог підлягав сплаті судовий збір у розмірі 13 428,97 грн. Таким чином, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 26 857,94 грн (200 % х 13 428,97 грн). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження доплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його доплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу комунального підприємства агрофірма радгосп «Білозерський» на постанову Херсонського апеляційного суду від 21 грудня 2020 року в справі за позовом комунального підприємства агрофірма радгосп «Білозерський» до Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області, Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Дніпровська сільська рада Білозерського району Херсонської області, про відновлення становища, що існувало до порушення права, підтвердження права власності, визнання незаконними рішень виконавчого комітету Широкобалківської сільської ради, визнання недійсним свідоцтв про право власності, скасування рішень про державну реєстрацію права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. І. Грушицький