Ухвала КЦС ВС № 428/2507/20

Ухвала 01 лютого 2021 року м. Київ справа № 428/2507/20 провадження № 61-18211ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) на постанову Луганського апеляційного суду від 01 липня 2020 року у справі за скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на бездіяльність державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) Цівенко Альони Сергіївни, боржник - ОСОБА_1 , ВСТАНОВИВ: Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2020 року касаційну скаргу Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) залишено без руху. Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року касаційну скаргу Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) на постанову Луганського апеляційного суду від 01 липня 2020 року у справі за скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на бездіяльність державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) Цівенко А. С., боржник - ОСОБА_1 , повернуто заявнику. 30 листопада 2020 року Сєвєродонецький міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) повторно засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Луганського апеляційного суду від 01 липня 2020 року у вказаній вище справі. Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: заявнику необхідно було направити на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та надати докази на підтвердження наведених обставин пропуску строку; в частині зазначення всіх учасників справи відповідно до їх процесуального статусу (учасниками є: державний виконавець, дії якого оскаржені, стягувач і боржник) та зазначити - ОСОБА_1 , а також додати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. 15 січня 2021 року Сєвєродонецький міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) направив на електронну пошту Верховного Суду, із застосуванням електронного цифрового підпису, матеріали на усунення недоліків. У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження заявник зазначає, що строки на касаційне оскарження пропущено у зв`язку з затримкою фінансування сплати судового збору бухгалтерією Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), у зв`язку з чим просить поновити строк на касаційне оскарження. Однак, вищезазначені доводи суд не приймає до уваги, з огляду на наступне. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку із цими обставинами, пов`язані з фінансуванням установи чи організації, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати. Відсутність або затримка фінансування, так само не може слугувати достатньою підставою для поновлення строків звернення з касаційною скаргою до суду. Крім цього, заявником не надано доказів на підтвердження наведених підстав. Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством. Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків. Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації державною установою права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин. У ситуації з пропуском строків державними органами (установами, закладами) поважною причиною пропуску строку не може бути необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватися принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії»). У зв`язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, строк для усунення недоліків необхідно продовжити, а заявнику надати строк для їх усунення, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази. Крім цього, заявником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 18 грудня 2020 року в частині зазначення всіх учасників справи відповідно до їх процесуального статусу (учасниками є: державний виконавець, дії якого оскаржені, стягувач і боржник ). Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи викладене вище, зазначений в ухвалі Верховного Суду від 18 грудня 2020 року строк для усунення недоліків слід продовжити та повідомити про це заявника. Керуючись статтями 127, 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Визнати наведені Сєвєродонецьким міським відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. Продовжити Сєвєродонецькому міському відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 18 грудня 2020 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Литвиненко