Постанова Північний апеляційний господарський суд № 927/472/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" січня 2021 р. Справа№ 927/472/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Суліма В.В. суддів: Коротун О.М. Майданевича А.Г. при секретарі судового засідання : Кубей В.І. за участю представників сторін: від позивача: не прибув; від відповідача: не прибув, розглянувши апеляційну скаргу Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Городнярайагролісгосп" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2020 року (повний текст складено 14.08.2020 року) у справі № 927/472/20 (суддя: Сидоренко А.С.) за позовом Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Городнярайагролісгосп" про стягнення 137 379, 27 грн. ВСТАНОВИВ: Державна екологічної інспекції у Чернігівській області (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Городнярайагролісгосп" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в сумі 137 379,27 грн завданої навколишньому природному середовищу внаслідок невиконання обов`язків щодо здійснення захисту лісів від незаконних рубок. Позовні вимоги мотивовані тим, що на земельній ділянці, наданій в постійне користування для ведення лісового господарства відповідача було виявлено незаконну заготівлю та вивезення без відповідних дозвільних документів дров`яної деревини ясеня звичайного, що є порушенням ст. 19, 64, 69 Лісового кодексу України та п. 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів. Рішенням Господарського суду від 10.08.2020 року позов Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Городнярайагролісгосп" про стягнення 137 379,27 грн задоволено повністю. Стягнуто з Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Городнярайагролісгосп" до спеціального фонду Державного бюджету України 41213,78 грн та до спеціального фонду місцевих бюджетів села Вихвостів Городнянського району та Чернігівської обласної ради 96165,49 грн. Стягнуто з Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Городнярайагролісгосп" на користь Державної екологічної інспекції у Чернігівській області 2 102,00 грн судового збору. Не погодившись з прийнятим рішенням, Городнянське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство "Городнярайагролісгосп" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити Державній екологічній інспекції у Чернігівській області у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Чернігівської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, зокрема суд першої інстанції неправомірно застосував до спірних правовідносин правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладену у постанові від 09.08.2018 року у справі №909/976/17. Крім того, скаржник вказав що суд першої інстанції неправомірно не взяв до уваги лист від 14.02.2020 року №1186/124/45.1/01-2020 начальника відділення Городнянського ВП Менського ВП ГУНП в Чернігівській області, яким було повідомлено відповідача, що під час проведення перевірки встановити осіб причетних до самовільної вирубки бурелемно-вітровальних дерев ясеня звичайного в кварталі №217, вид. 28 не представилося можливим. Тобто, за твердженням скаржника в даному випадку мало місце самовільна вирубка буреломно-вітровальних дерев, а не незаконне вирубування сухостійних дерев породи ясеня звичайного. При цьому, скаржник зазначив, що дії Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, на думку відповідача, спрямовані на притягнення останнього до відповідальності, що передбачена за порушення, яке не підтверджується фактичними обставинами. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2020 року справу № 927/472/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 року відкрито та призначено до розгляду апеляційну скаргу Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Городнярайагролісгосп" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2020 року у справі № 927/472/20 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників. 12.10.2020 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Городнярайагролісгосп» надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. 16.10.2020 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просив залишити судове рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2020 року по справі №927/472/20 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що аргументи відповідача, викладені в апеляційній скарзі є голослівними, не спростовують встановлених Інспекцією фактів порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а доводи щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2020 року, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 927/472/20 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 року прийнято апеляційну скаргу Городнянського районного дочірнього агролісогосподарськог спеціалізованого підприємства "Городнярайагролісгосп" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2020 року у справі № 927/472/20 до провадження у складі нової колегії суддів: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М. та призначено до розгляду справу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. 21.10.2020 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника скаржника до суду надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу в якому скаржник, зокрема, зазначив, що він не заперечує факту незаконної заготівлі деревини третіми особами, але ж деревини, яка є вітровально-буреломною, тобто дерев, що вже не ростуть, а впали та лежать на землі від незалежних від постійного лісокористувача причин, що в свою чергу виключає відповідальність за шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2020 року, у зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. на лікарняному, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 927/472/20 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Майданевич А.Г., Коротун О.М. Північний апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Городнярайагролісгосп" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2020 року у справі № 927/472/20 до провадження у складі нової колегії суддів: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М. своєю ухвалою від 01.12.2020 року. Представники сторін у судове засідання 26.01.2021 року не з`явилися. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, зокрема, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 року. Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду рішення місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду Чернігівської області в апеляційному порядку за відсутності представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання. Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2020 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Городнярайагролісгосп" - без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ - ЧН № 001884, Городнянському районному дочірньому агролісогосподарському спеціалізованому підприємству "Городнярайагролісгосп", на підставі розпорядження Городнянської райдержадміністрації від 17.10.2003 року № 298, надано у постійне користування 76,6 га землі на території Івашківської сільської ради для ведення лісового господарства. 11.01.2020 року Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області в особі старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Феськовця О.О., державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Лисака С.М., у присутності в.о. старости Івашківського старостинського округу Вихвостівської сільради Седневця С.Г. було здійснено захід державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктом господарювання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якого складено акт № 03/06 від 11.01.2020 року. Як зазначено у вищевказаному акті, 11.01.2020 року при обстеженні земель лісогосподарського призначення виявлено незаконну заготівлю та вивезення без відповідних дозвільних документів дров`яну деревину ясеня звичайного в кварталі 217 ДП "Городнярайагролісгосп", обхід № 23, майстерська дільниця № 4 на землях Івашківського старостинського округу Вихвостівської сільради Городнянського району Чернігівської області, що є порушенням ст.ст. 19, 64, 69 Лісового кодексу України та п. 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів. Так, перевіркою встановлено, що заготівля деревини проводилась бензомоторними пилами в осінньо - зимовий період 2019 року, невстановленими особами, а її вивезення трактором з причепом у невідомому напрямку. Комісійно проведено заміри діаметрів пнів зрізаних дерев стрічкою металевою Р5УЗК ДСТУ 4179-2003 (ГОСТ 7502-98) та складено польову перелікову відомість. По межі земель лісового фонду в кварталі 217 ДП "Городнярайагролісгосп" відсутні межові та квартальні стовпи. Акт № 03/06 від 11.01.2020р. підписаний посадовими особами позивача та в.о. старости Івашківського старостинського округу Вихвостівської сільради Седневцем С.Г. На підставі вищевказаних документів та затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665 такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області було проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок порушення норм природоохоронного законодавства, який склав 137 379,27 грн. Як вбачається з матеріалів справи, з метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 15-14/221 від 23.01.2020 року про відшкодування шкоди у сумі 137 379, 27грн, заподіяних державі внаслідок незаконної заготівлі деревини. Відповідач в свою чергу 10.02.2020 року направив лист відповідь № 104 в якому повідомив, що листом від 15.01. 2020 року № 20 керівництво Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Городнярайагролісгосп" повідомило Городнянське ВП ГУНП в Чернігівській області про виявлення лісопорушення в обході № 23, кв. № 217 (що на землях Івашківського старостинського округу Вихвостівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області), а саме заготівлю буреломно - вітровальної деревини ясеня звичайного. Наразі по даному факту Городнянське ВП ГУНП в Чернігівській області проводить заходи в межах компетенції. Як правильно встановлено судом першої інстанції, предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної лісовому фонду внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства. Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди. Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь - яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України). Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: - неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь - яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; - наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); - причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; - вина особи, що завдала шкоду; Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів. Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Згідно п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб (ст. 86 Лісового кодексу України). Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Згідно ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу. Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Таким чином, цивільно - правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08 2018 року у справі № 909/976/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.02.2018 року у справі 927/1096/16. Як вбачається з матеріалів справи, останні не містять, а скаржником не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що в його діях (в даному випадку у бездіяльності його працівників), відсутня вина у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу. Зокрема, скаржник не надав суду доказів створення сприятливих умов щодо охорони лісу та недопущення самовільної (незаконної) рубки невідомими особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу. За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Оскільки, матеріалами справи (зокрема, актом про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № 03/06 від 11.01.2020 року з додатками) підтверджується, що скаржник, як лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, він тим самим допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України. З огляду на викладене, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника щодо відсутності підстав для притягнення його до відповідальності у зв`язку з невстановленням осіб, причетних до самовільної рубки дерев. При цьому, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, що суд першої інстанції неправомірно не взяв до уваги лист від 14.02.2020 року №1186/124/45.1/01-2020 начальника відділення Городнянського ВП Менського ВП ГУНП в Чернігівській області, яким було повідомлено відповідача, що під час проведення перевірки встановити осіб причетних до самовільної вирубки бурелемно-вітровальних дерев ясеня звичайного в кварталі №217, вид. 28 не представилося можливим. Тобто, за твердженням скаржника в даному випадку мало місце самовільна вирубка буреломно-вітровальних дерев, а не незаконне вирубування сухостійних дерев породи ясеня звичайного, з огляду на наступне. Як вбачається з вищевказаного листа, орган поліції фактично цитує зміст заяви відповідача від 15.01.2020 року № 20, в якій останній просить розслідувати справу по факту самовільної рубки буреломно - вітровальних дерев ясеня звичайного в кв. № 217, вид. 28". Так, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що незаконно зрубані дерева були буреломно - вітровальними. З огляджу на викладене, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції неправомірно застосував до спірних правовідносин правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладену у постанові від 09.08.2018 року у справі №909/976/17, оскільки вказана судова практика стосується саме ростучих дерев, а не тих, що вже не ростуть, вирубати які до ступеня припинення росту неможливо. В поясненнях, відібраних 06.02.2020р. посадовою особою Городнянського ВП у колишнього лісничого ДП "Городнярайагролісгосп" ОСОБА_1 , останній вказує, що "начебто 13.01.2020р. під час обходу кварталу № 217 відділу № 28 ним було виявлено самовільну рубку вітровальних та буреломних дерев породи ясен. Про виявлення самовільної рубки він негайно доповів Городнянському районному дочірньому агролісогосподарському спеціалізованому підприємству "Городнярайагролісгосп". Наступного дня, тобто, 14.01.2020 року, ним разом з майстром лісу Аліменко М.І. та головним лісничим Дударенко М.М. було проведено огляд місця самовільної рубки та пораховано кількість незаконно вирубаних пнів. Про даний огляд було складено відповідну документацію…". Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять, а скаржником не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 269 Господарського процесуального кодексу України доказів складання скаржником такої документації з метою фіксування у встановленому законодавством порядку факту самовільної рубки дерев. Акт від 16.06.2020 року складений відповідачем в односторонньому порядку, а фотокартки, як правильно встановлено судом першої інстанції не можуть вважатися такими доказами з огляду на підписання/створення їх через 5 місяців після здійснення позивачем заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Крім того, з наданих відповідачем фотознімків неможливо встановити чи зроблені вони саме на тій земельній ділянці де були виявлені порушення позивачем. Стосовно зауважень відповідача щодо участі у заходах державного нагляду (контролю) в.о. старости Івашківського старостинського округу Седневця С.Г. суд першої інстанції правомірно зазначив, що місце виявленого порушення знаходиться на землях Івашківського старостинського округу Вихвостівської сільради Городнянського району Чернігівської області. Вихвостівська громада створена 30.06.2019 року і включає в себе два старостинські округи, в тому числі - Івашківський. Тому в.о. старости Івашківського старостинського округу є представником органу місцевого самоврядування. Доданий до позову розрахунок шкоди відповідає встановленим законодавством вимогам та є арифметично правильним. Зважаючи на надані пояснення сторін та докази, колегія суддів дійшла висновку про те, що в даному випадку наявний повний склад цивільного правопорушення, з яким законодавство пов`язує настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Так, скаржник не надав суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні. Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що мотиви апеляційної скарги Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Городнярайагролісгосп" фактично зводяться до мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні. Колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 року). Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта. Суд апеляційної інстанції роз`яснює, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Городнянського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства "Городнярайагролісгосп" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2020 року у справі № 927/472/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2020 року у справі №927/472/20 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №927/472/20 повернути до Господарського суду Чернігівської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя В.В. Сулім Судді О.М. Коротун А.Г. Майданевич Дата складення повного тексту 02.02.2021 року.