Постанова Північний апеляційний господарський суд № 927/1321/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "14" листопада 2022 р. Справа№ 927/1321/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Алданової С.О. суддів: Зубець Л.П. Владимиренко С.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Ніжинське лісове господарство» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2022 у справі № 927/1321/21 (суддя: Федоренко Ю.В.) за позовом Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Державної екологічної інспекції у Чернігівській області 2) Бобровицької міської ради Чернігівській області до відповідача: Державного підприємства «Ніжинське лісове господарство» про відшкодування у розмірі 92 489,49 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, без повідомлення (виклику) учасників справи ВСТАНОВИВ: Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивачів: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області та Бобровицької міської ради Чернігівській області звернувся в Господарський суд Чернігівської області з позовною заявою до Державного підприємства «Ніжинське лісове господарство», про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 92489,49 грн, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Позовні вимоги обгрунтовано недотриманням відповідачем вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, внаслідок чого здійснено незаконну порубку 6 дерев породи дуб на земельній ділянці у кварталі 64 виділі 9 Коляжинського лісництва, яка перебуває у постійному користуванні відповідача, в зв`язку з чим з останнього підлягає стягненню шкода, заподіяна даною незаконною вирубкою дерев у розмірі 92489,49 грн. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2022 у справі № 927/1321/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства «Ніжинське лісове господарство» шкоду у сумі 92489,49 грн, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а саме: 27746,85 грн до спеціального фонду Державного бюджету України; 18497,90 грн до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету; 46244,74 грн до фонду охорони навколишнього природного середовища Бобровицької міської ради Ніжинського району Чернігівської області. Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд зазначив, що обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Вказав, що допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев (нанесення збитків). Зауважив, що розрахунок шкоди, завданий державі внаслідок самовільної рубки дерев, здійснено Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області правомірно з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев та коефіцієнтів індексації такс, у відповідності до вимог чинного законодавства. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДП «Ніжинське лісове господарство» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2022 у справі № 927/1321/21 скасувати повністю та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області та Бобровицької міської ради Чернігівській області - відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції є необгрунтованим, оскільки порушивши та неправильно застосувавши норми процесуального та матеріального права, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища лише по факту незаконної рубки невстановленими особами, вбачаючи в діях відповідача протиправну бездіяльність та не беручи до уваги доказів, які спростовують бездіяльність відповідача. Скаржник зауважує, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо факту вирубки, а важливими є конкретні причини, умови, обставини та які саме дії, що підлягали обов`язковому виконанню, фактично не були виконані. Звертає увагу на те, що приписи Лісового кодексу України не містять конкретного переліку заходів, які мав би вчинити постійний лісокористувач для охорони лісу від незаконних рубок. Підкреслює, що в діях відповідача відсутня протиправна поведінка у вигляді бездіяльності. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2022, дана апеляційна скарга у справі № 927/1321/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Гаврилюк О.М. У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Зубець Л.П., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Владимиренко С.В., Гаврилюк О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 справу №927/1321/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Ніжинське лісове господарство» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2022 прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Алданова С.О. (головуючий), Владимиренко С.В., Гаврилюк О.М. Вирішення питання, щодо подальшого руху апеляційної скарги Державного підприємства «Ніжинське лісове господарство» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2022, відкладено до надходження матеріалів справи № 927/1321/21 до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/1321/

21. До Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду Чернігівської області, на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 13.06.2022, надійшли матеріали справи № 927/1321/

21. У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Гаврилюк О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 справу № 927/1321/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Ніжинське лісове господарство» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2022 прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Гаврилюк О.М. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ніжинське лісове господарство» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2022 у справі № 927/1321/21 було залишено без руху та надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів доплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 924,00 грн та доказів на підтвердження того, що Андрій Данько станом на дату подання апеляційної скарги мав повноваження на підписання скарги. В межах строків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022, представником ДП «Ніжинське лісове господарство» подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги у справі 927/1321/21, до якої додано платіжне доручення про сплату судового збору № 3132 від 12.07.2022 на суму 924,00 грн та належні докази на підтвердження повноважень Андрія Данька на підписання апеляційної скарги від імені ДП «Ніжинське лісове господарство». У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Гаврилюка О.М., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Владимиренко С.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 справу № 927/1321/21 за апеляційною скаргою Державного підприємства «Ніжинське лісове господарство» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2022 прийнято до провадження визначеним складом суду; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Ніжинське лісове господарство» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2022 у справі № 927/1321/21; справу № 927/1321/21 призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали. 19.08.2022 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник Чернігівської обласної прокуратури просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обгрунтовує тим, що завдану шкоду від незаконної порубки підтверджено актом огляду місця вчинення правопорушення від 16.12.2019, складеного працівниками відповідача, якими здійснено розрахунок шкоди та підтверджено факт вирубки 6 дерев породи дуб; розрахунком розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки лісу, здійсненого Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області. Вказує на те, що саме внаслідок бездіяльності працівників відповідача стало можливим і відбулось вирубування дерев невстановленими особами та заподіяна шкода. Наголошує, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної вирубкою дерев невстановленими особами, здійснено відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу». За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу. Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки сторони письмово висловили свою правову позицію з даного спору, клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження. Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Як було вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, на якій здійснено незаконну порубку, перебуває у постійному користуванні ДП «Ніжинське лісове господарство». Згідно з п. 3.1 статуту Державного підприємства Ніжинське лісове господарство, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України 28.11.2017 № 686, підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду та території мисливських угідь, наданих у користування підприємству; одержання прибутку від комерційної діяльності. Одним з напрямків діяльності підприємства є забезпечення лісів від порушень лісового господарства і притягнення до адміністративної відповідальності громадян та посадових осіб при вчиненні ними адміністративних правопорушень у сфері лісового господарства, мисливського господарства та полювання (п. 3.2.5 Статуту). Пунктом 4.6 Статуту визначено, що підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з чинним законодавством. Обов`язком підприємства є забезпечення відтворення, охорони, захисту і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності лісових насаджень і посилення їх корисних властивостей, виконання інших вимог законодавства щодо ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів; дотримання норм та вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки (п. 6.2.1, 6.2.4 Статуту). Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач здійснює управлінські, організаційно-розпорядчі та господарські заходи з організації належної охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду підприємства. 16.12.2019 інженером охорони і захисту лісу ДП Ніжинський лісгосп Тимошик С.Г. за участю міжрайонного мисливствознавця І категорії Яковенка В.М. та лісничого Коляжинського лісництва Могилецького О.В. зазначено, що 14.12.2019 о 14.00 год. у ДП Ніжинське лісове господарство Коляжинське лісництво в кварталі 64 виділ 9 експлуатаційні ліси, розряд такс 2 було виявлено незаконну рубку 6 дерев дуба звичайного діаметр пнів 53, 55, 57, 58, 60, 62, про що складено відповідний акт. Розрахована відповідачем у результаті цього порушення шкода склала 92488,98 грн. Відповідач звернувся до Бобровицького відділення Ніжинського ВП УПН в Чернігівській області листом № 17-01/497 від 16.12.2019 з проханням провести розслідування по факту виявлення незаконної рубки дерев. Відомості щодо вказаної події було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019270080000461 від 15.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України . 15.12.2020 слідчим у кримінальному провадженні начальником СВ Бобровицького ВП Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області майором поліції Войтком Є.А. винесено постанову про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019270080000461 від 15.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, в зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України . Особу, яка здійснила незаконну порубку дерев, у ході досудового розслідування кримінального порушення не встановлено. Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної рубки дерев породи дуб на території ДП Ніжинське лісове господарство у кварталі 64 виділі 9 Коляжинського лісництва згідно акту огляду місця вчинення правопорушення від 16.12.2019 та листа Чернігівської обласної прокуратури № 12-159вих21 від 11.11.2021, відповідно до якого сума збитків, з урахуванням індексації за попередні роки становить 92489,49 грн. Розрахунок виконано по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, додаток №

1. Шкода, завдана державі внаслідок незаконної вирубки дерев та порушення законодавства про охорону навколишнього природнього середовища в розмірі 92489,49 грн, постійним лісокористувачем у добровільному порядку не сплачена. Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової шкоди. Загальне правило вказаної статті встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Щодо складу правопорушення, суд зазначає, що неправомірність поведінки може полягати в діях чи бездіяльності, які призвели до завдання шкоди. Так само вина, може виражатись у формі умислу чи необережності. У даному випадку, мова йде про шкоду/збитки, яку завдано саме у зв`язку з недотриманням вимог закону (природоохоронного законодавства) і відповідно в силу прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди. Частина 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин). Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Приписами ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів. Відповідно до ст. ст. 16, 17 ЛК України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень. Відповідно до ст. 86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. За змістом п. 5 ч. 2 ст. 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Згідно зі ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу. Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі №925/382/17, від 09.12.2019 у справі № 906/133/18, від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17. За таких обставин та враховуючи, що відповідач, як лісокористувач, не забезпечив охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив незаконну порубку дерев, внаслідок чого лісовому фонду України заподіяно матеріальної шкоди, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з ДП «Ніжинське лісове господарство» 92489,49 грн. завданої шкоди. Доводи апелянта про те, що з 21.01.2020 по 31.01.2020 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища ДП «Ніжинське лісове господарство», у тому числі щодо охорони відповідачем від незаконних порубок, за результатом якої складно Акт № 06/06 від 31.01.2020, в якому зазначено про невиявлення порушень у сфері здійснення охорони лісів, заподіяних незаконними порубками, колегією суддів оцінюються критично, оскільки незаконна порубка дерев на підвідомчій відповідачу території була виявлена 14.12.2019, а планова перевірка відповідача, в ході якої було складено Акт № 06/06 від 31.01.2020, на які посилається відповідач, була здійснена в період з 21.01.2020 по 31.01.2020, тобто після виявленого правопорушення у спірних правовідносинах. Колегія суддів погоджується з твердженням апелянта про наявність письмових доказів, що свідчать про вчинення відповідачем дій і заходів з організації охорони лісу та недопущення незаконних рубок на території лісового фонду підприємства, проте, як вірно зауважив суд першої інстанції, вказані обставини не спростовують недостатність таких заходів та не звільняють відповідача від відповідальності, завданої таким порушенням. Щодо розрахунку шкоди, завданої державі внаслідок незаконної вирубки дерев та порушення законодавства про охорону навколишнього природнього середовища суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Так, завдану від незаконної порубки лісу шкоду підтверджено: - Актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 16.12.2019, у якому відповідач самостійно обчислив розмір заподіяної шкоди в сумі 92488,98 грн виходячи із загального обсягу зрубаних дерев (6 дубів звичайних) об`ємом 10 куб. м, діаметрів дерев на висоті 1,3 м в корі в залежності від діаметра пня в корі та такс для обчислення розміру шкоди, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665; - матеріалами досудового розслідування; - розрахунком шкоди, здійсненим Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, заподіяної лісу незаконною рубкою дерев породи дуб, виявлених на території ДП «Ніжинське лісове господарство» у кварталі 64 виділі 9 Коляжинського лісництва, відповідно до якого сума збитків, з урахуванням індексації за попередні роки становить 92489,49 грн. Розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконної порубки дерев, здійснено відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев та чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 (далі Такси). Зазначений розрахунок проведено Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, як контролюючим органом, у відповідності до приписів ст. 202 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища та Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області, у тому числі на підставі Такс та акту огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства. Перевіривши розрахунок шкоди, завданий державі внаслідок самовільної рубки дерев, колегія суддів приходить до висновку, що Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області правомірно розраховано розмір шкоди з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев та коефіцієнтів індексації такс, у відповідності до вимог чинного законодавства. Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у ч.1 ст. 74 ГПК України. Отже, за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору. Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» та у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Відносно обставин пред`явлення позову прокуратурою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області та Бобровицької міської ради Чернігівській області, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зі змісту абз. 1 - 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу. Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки: "Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим". З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 906/982/19. Колегія суддів звертає увагу на те, що право органів місцевого самоврядування щодо подання позовів про стягнення завданої довкіллю шкоди ґрунтується на приписах ст.ст. 13, 142, 145 Конституції України; ст.ст. 15, 19, 47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища; ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні. Статтею 15 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Правопорушення було вчинено на території Бобровицької міської ради Чернігівської області, яка є органом місцевого самоврядування. Бобровицькою міською радою Чернігівської області після інформування листом Чернігівської обласної прокуратури №12-141вих21 від 04.11.2021 про установлений факт порушення вимог законодавства, не було вжито заходів щодо судового захисту порушених інтересів держави та територіальної громади і відшкодування заподіяної шкоди, що підтверджується листом Бобровицької міської ради № 03-11/2374 від 15.11.2021 та свідчить про неналежне здійснення позивачем-2 своїх повноважень щодо захисту інтересів держави. Державна екологічна інспекція у Чернігівській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України на території Чернігівської області, який здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону та захист лісів. З листа Державної екологічної інспекції у Чернігівській області № 15/4033 від 23.11.2021, наданого на запит прокуратури № 12-177вих21 від 18.11.2021 вбачається, що вказаним уповноваженим органом не вживалися заходи, спрямовані на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев. Таким чином, невжиття належних та достатніх заходів компетентним та уповноваженим органом Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, щодо стягнення з відповідача шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, також свідчить про бездіяльність позивача-1. Враховуючи вищевикладене, звернення прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області та Бобровицької міської ради Чернігівській області до господарського суду з даним позовом є правомірним та таким, що направлений на захист охоронюваних законом інтересів держави. Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції є необгрунтованим, оскільки порушивши та неправильно застосувавши норми процесуального та матеріального права, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища лише по факту незаконної рубки невстановленими особами, вбачаючи в діях відповідача протиправну бездіяльність та не беручи до уваги доказів, які спростовують бездіяльність відповідача, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2022 у справі № 927/1321/21 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Судові витрати зі сплати судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі). Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ніжинське лісове господарство» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2022 у справі № 927/1321/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.05.2022 у справі № 927/1321/21 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Державне підприємтсво «Ніжинське лісове господарство».

4. Справу № 927/1321/21 повернути до Господарського суду Чернігівської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя С.О. Алданова Судді Л.П. Зубець С.В. Владимиренко