Постанова 4824 № 755/18378/18

Справа № 755/18378/18 № апеляційного провадження: № 22-ц/824/1351/2021 Головуючий у суді першої інстанції: Катющенко В.П. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Крижанівської Г.В., суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А. розглянувши в письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 листопада 2020 року, ухвалене у складі судді Катющенко В.П., у цивільній справі № 755/18378/18 за позовом Дочірнього підприємства «Дарниця-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: У листопаді 2018 року Дочірнє підприємство «Дарниця-1» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зазначило, що між ДП «Дарниця-1», яке є балансоутримувачем та експлуатуючою організацією житлового будинку АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 , який є власником особового рахунку квартири АДРЕСА_2 14 березня 2012 року було укладено договори «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення». Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не здійснює оплату, наданих позивачем послуг, ДП «Дарниця-1» просило стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка станом на 09 листопада 2018 року за період з червня 2015 року по серпень 2017 року становить 8 958,33 грн., з яких: 7 192,86 грн. - сума основного боргу, 1 369,25 грн. інфляційна складова боргу, 396,22 грн. - три проценти річних. 24 вересня 2019 року ДП «Дарниця-1» подало до суду заяву про зменшення позовних вимог та просило стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 5 312,50 грн., інфляційну складову боргу в сумі 880,92 грн., три проценти річних у сумі 262,07 грн. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04 листопада 2020 року позов ДП «Дарниця-1» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП «Дарниця-1» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 5 312,50 грн., інфляційну складову боргу в сумі 880,92 грн., три проценти річних в сумі 262,07 грн., судовий збір в сумі 1 762,00 грн., а всього 8 217,49 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову ДП «Дарниця-1», зобов`язати позивача надати довідку щодо структури фінансових претензій ДП «Дарниця-1» (помісячно). Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Задовольняючи позов, суд не надав оцінки тому, що укладені ним договори від 14 березня 2012 року №105 та №106 не відповідають Типовим формам, Правилам надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року, Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Вказані договори не містять положень щодо здійснення виконавцем періодичної повірки засобів обліку. Такі зобов`язання навпаки покладені на споживача, що суперечить Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Таким чином, суд мав визнати вказані договори недійсними. ДП «Дарниця-1» вело нечесну підприємницьку практику відносно нього. Зазначає, що 21 жовтня 2016 року він звернувся зі заявою до відповідача та відмовився від послуг опалення, а тому з грудня 2016 року по квітень 2017 року такі послуги йому не надавалися. Також, суд помилково вважав встановленим, що позивач надавав послуги належним чином, він неодноразово звертався із скаргами до позивача про неналежне надання послуг з опалення. Суд не дав відповідної оцінки тому, що при складанні актів обстеження контрольного зняття показників квартирних теплових лічильників позивачем були порушені єдині стандартні правила, дотримання яких є головною умовою створення подібних документів. Крім того, дані порушення є непрямим підтвердженням того, що відповідні акти взагалі були виготовлені лише для представлення в суді. 10 грудня 2020 року представник ДП «Дарниця-1» подав відзив на апеляційну скаргу. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заперечує проти доводів відповідача, вважає їх необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що від відповідача не надходило скарг щодо неналежного надання житлово-комунальних послуг. Посилання відповідача на невідповідність укладеного договору нормам чинного законодавства не стосуються предмета позову. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 14 березня 2012 року між ДП «Дарниця-1» (підрозділ «Житлосервіс-2»), як виконавцем, та ОСОБА_1 , як власником квартири АДРЕСА_2 , та споживачем, укладений договір № 105 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у вказаному житловому будинку, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором (а.с. 17-19). Відповідно до п. 2 вказаного договору виконавець надає послуги відповідно до встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається до договору. Згідно п. 3 договору розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення договору становить 315,70 грн. Також, 14 березня 2012 року між ДП «Дарниця-1» (підрозділ «Житлосервіс-2»), як надавачем послуг, та ОСОБА_1 , як споживачем, був укладений договір № 105 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення, відповідно до п. 1 якого ДП «Дарниця-1», яке є посередником між виробником послуг та споживачем, зобов`язується своєчасно надавати споживачеві поставлені виробником відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а споживач зобов`язується оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (а.с. 20-22). У п. 5 вказаного договору визначено розмір тарифів на послуги на момент укладення договору при наявності квартирних або будинкових засобів обліку. Крім того, п. 6 договору визначено розмір щомісячної плати за надані послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, централізованого постачання гарячої води та водовідведення, централізованого опалення згідно з нормативами (нормами) споживання на момент укладення цього договору (при відсутності квартирних або будинкових засобів обліку). Згідно з пп. 10 п. 17 договору визначено, що споживач зобов`язався своєчасно проводити періодичну повірку засобів обліку води і теплової енергії. 21 серпня 2017 року Дніпровським районним судом м. Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП «Дарниця-1» заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг в сумі 7 192,86 грн. та 800,00 грн. судового збору. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2017 року скасовано виданий 21 серпня 2017 року Дніпровським районним судом м. Києва судовий наказ. Відповідно до наданого ДП «Дарниця-1» розрахунку ОСОБА_1 має заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 5 312,50 грн. Також, позивач просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 880,92 грн. та три проценти річних у сумі 262,07 грн. З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог ДП «Дарниця-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо). Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до положень ст.ст. 319, 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконував зобов`язання по оплаті житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Відповідач не надав суду доказів на спростування наданих позивачем розрахунків та на підтвердження виконання ним зобов`язань по оплаті за житлово-комунальні послуги в повному обсязі. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ДП «Дарниця-1» заборгованості. Колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 на невідповідність укладених ним договорів типовим формам та вимогам чинного законодавства, а також на безпідставність нарахування плати за надані послуги, без врахування показань його засобів обліку. В матеріалах справи відсутні судові рішення, якими б були визнані недійсними укладені сторонами договори, або окремі їх положення. Між сторонами склалися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг. Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Дарниця-1» 30 грудня 2016 року, 31 січня 2017 року, 28 лютого 2017 року та 30 березня 2017 року було складено акти обстеження та контрольного зняття показників квартирних теплових лічильників в житловому будинку АДРЕСА_1 , відповідно до яких: в квартирах, в тому числі квартирі № 105 , не працюють лічильники теплової енергії, а саме на дисплеї не відображаються показники протоку теплоносія та не виконується рахування теплової енергії теплоносія, який пройшов через лічильник і не надані документи про повірку, в зв`язку з закінченням терміну повірки до 30 листопада 2015 року, а також прийнято рішення видати попередження власникам квартир щодо проведення ремонту або заміни теплових лічильників; рекомендувати проводити нарахування до вказаних квартир, згідно показників загально будинкового лічильника теплової енергії за квадратний метр опалювальної площі квартири (а.с. 108, 109, 110, 111). При цьому, колегія суддів не бере до уваги посилання ОСОБА_1 на невідповідність вимогам чинного законодавства вказаних актів за формою та змістом, оскільки відповідач не надав доказів на спростування фактичних даних, зафіксованих у вказаних актах. 15 червня 2017 року ДП «Дарниця-1» направило на ім`я ОСОБА_1 лист, в якому зазначило, що згідно з розпорядження КМДА № 603 від 22.06.2015р. про затвердження тарифів на теплову енергію для ДП «Дарниця-1», починаючи з 17.07.2015р., вартість повірки лічильників теплової енергії буде врахована протягом опалювального періоду рівними частинами на протязі міжповірочного інтервалу - 4 роки, при цьому вартість повірки лічильників гарячої води врахована в тарифі на послуги з її постачання тільки починаючи з 17.07.2015р. До цього часу, за попередні чотири роки, повірку лічильників гарячої води та теплової енергії має виконувати споживач за власний рахунок, так як в тарифах, застосованих раніше, вартість повірки лічильників не включено. Згідно актів обстеження та контрольного зняття показників квартирних теплових лічильників по житловому будинку АДРЕСА_1 з грудня 2016 року на дисплеї лічильника не відображаються показники протоку теплоносія та не виконується рахування теплової енергії теплоносія, який пройшов через лічильник, і споживачем не надані документи про повірку, в зв`язку з закінченням терміну повірки до 30 листопада 2015р., нарахування проводиться згідно показників загальнобудинкового лічильника теплової енергії за квадратний метр опалювальної площі квартири, про що неодноразово було вказано в попередженнях. Квартира була весь опалювальний сезон підключена до загальної системи опалення, немає жодної заявки або звернень власника, що у його помешканні відсутнє опалення. Нарахування сплати за опалення до 01.12.2016р. по кв. № 105 проводились згідно показників особистого теплового лічильника, а з грудня 2016 року по квітень 2017 року - згідно загальнобудинкового лічильника на метр опалювальної площі квартири. Тепловий лічильник не працював, а саме: на дисплеї не відображаються показники протоку теплоносія та не виконується рахування теплової енергії теплоносія, який пройшов через лічильник з грудня 2016 року, в той же час подавальні та зворотні трубопроводи на квартиру - гарячі, що підтверджує опалення даного помешкання (а.с. 74). Оскільки надавачем послуг в ході обстеження та контрольного зняття показників квартирних теплових лічильників було встановлено несправність лічильника теплової енергії у квартирі, що зафіксовано відповідними актами від 30 грудня 2016 року, 31 січня 2017 року, 28 лютого 2017 року та 30 березня 2017 року, нарахування проводилось згідно з показниками загальнобудинкового лічильника теплової енергії за квадратний метр опалювальної площі квартири. Відповідач не звертався до суду з вимогами про зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості, виходячи з показань його лічильників. Також, колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 на те, що позивач не надавав послуги з опалення належним чином, а він неодноразово звертався із скаргами до позивача про неналежне надання послуг з опалення, з огляду на наступне. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження ненадання або неналежного надання послуг по опаленню. Відповідні акти сторонами не складалися, а сам по собі факт звернення споживача про відмову від послуг опалення не доводить ненадання або неналежного надання таких послуг. ДП «Дарниця-1» стверджує, що скарг на недотримання в опалювальний сезон норм щодо температурного режиму в квартирі від відповідача не надходило. Таким чином, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 листопада 2020 року є законним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції. Згідно вимог статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 01 лютого 2021 року Суддя-доповідач Судді