Постанова 4807 № 335/8301/20

Дата документу 27.01.2021 Справа № 335/8301/20 Запорізький Апеляційний суд ЄУН 335/8301/20Головуючий у 1-й інстанції Крамаренко І.А. Повний текст ухвали складено 01.10.2020 року. Пр. № 22-ц/807/153/21Суддя-доповідач Гончар М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С. за участі секретаря Путій Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 жовтня 2020 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», державного реєстратора виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича, державного реєстратора Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлани Олександрівни про скасування рішень, запису про державну реєстрацію ВСТАНОВИВ: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом (а.в.м.с. 1-8), в якому просила: - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.07.2019 року, індексний номер: 47895614, яким було здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ «Укрсоцбанк»; - скасувати запис № 32500623 про державну реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ «Укрсоцбанк» внесений до реєстру 19.07.2019 року; - скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.07.2019 року, індексний номер: 50427458, яким було здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ «Альфа-Банк» - та витребувати з чужого незаконного володіння АТ «Альфа-Банк» у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . 29.09.2020 року разом із вказаним позовом до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення вказаного позову (а.в.м.с. 15-18), в якій остання просила накласти арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Крамаренко І.А. (а.в.м.с. 10). Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 жовтня 2020 року (а.в.м.с. 24) заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі задоволено частково. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження та розпорядження квартирою. Заходи забезпечення позову застосовувати до набрання законної сили остаточним рішенням у цій справі. Ухвала суду є виконавчим документом. В задоволенні іншої вимоги заяви про забезпечення позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції (фактично в частині задоволення заяви позивача), посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, АТ «АЛЬФА-БАНК» у своїй апеляційній скарзі (а.в.м.с. 30-37, 52-59) просило ухвалу суду першої інстанції у цій справі скасувати, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі відмовити у повному обсязі. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.в.м.с. 46). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 27 листопада 2020 року (а.с. 67), справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 69), з урахуванням навантаженості судді-доповідача та колегії суддів (в Запорізькому апеляційному суді працює фактично 18 суддів замість 40 суддів за штатом). Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подала апеляційному суду на вищезазначену апеляційну скаргу Банку у цій справі. У судове засідання 27 січня 2020 року належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи, у тому числі позивач через свого представника, що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України, (а.в.м.с. 75-77, 81-86) всі учасники цієї справи не з`явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали. Василівська районна державна адміністрація Запорізької області повідомила суд апеляційної інстанції, що 05.10.2020 року державний реєстратор Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц С.О. була звільнена з посади із зазначеної посади (а.в.м.с. 78-80). В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки у дане судове засідання всіх учасників цієї справи і на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх учасників цієї справи. В силу вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засіданні всіх учасників справи…, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга АТ «АЛЬФА-БАНК» у цій справі не підлягає задоволенню з таких підстав. В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. В силу вимог ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали, постанови. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Встановлено, що суд першої інстанції задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову частково у цій справі у вищезазначений спосіб, керувався ст. 149-153, 157 ЦПК України та виходив із такого. У відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Вивчивши заяву про забезпечення позову щодо накладення арешту на вищевказане нерухоме майно, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів щодо накладення арешту, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 підлягає задоволенню. Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення. Станом на час розгляду судом першої інстанції заяви про забезпечення позову у суду були відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно із ч. 3 ст. 154 ЦПК України. Разом з тим, вимога заявника про забезпечення позову шляхом заборони представникам АТ «Альфа-Банк» вчиняти будь-які дії відносно до вказаної квартири, а саме: проникати та входити до квартири, зламувати дверні замки, задоволенню не підлягає, оскільки у заяві про забезпечення позову, в цій частині, заявник не вказує підстав, за яких невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду буде неможливим. Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними, а ухвалу суду першої інстанції такою, що постановлена з додержанням вимог закону, є правильною та законною. Доводи апеляційної скарги АТ «АЛЬФА-БАНК» не спростовують фактичних обставин, встановлених судом першої інстанції на час постановлення оскаржуємої ухвали у цій справі, є безпідставними, не ґрунтуються на законі та належних, допустимих доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України. Апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у цій справі в межах матеріалів справи та доказів, які досліджував суд першої інстанції при вирішенні процесуального питання (01 жовтня 2020 року). Подача вищезазначеного позову позивачем у цій справі є правом позивача (ст. 4 ч. 1 ЦПК України, ст. 20 ч. 1 ЦПК України), навіть, якщо існує відповідне застереження у договорі із Банком, на яке останній посилається у своїй апеляційній скарзі у цій справі. Оскільки, відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною (ст. 4 ч. 3 ЦПК України). При вищевикладених обставинах, судом першої інстанції було правильно встановлено, що існує загроза відчуження Банком вищезазначеної спірної квартири Банку на користь будь-якої третьої особи у будь-який час, та, відповідно, існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у цій справі; тому, накладення арешту в порядку забезпечення позову позивача судом першої інстанції у цій справі на спірне нерухоме майно у вигляді вищезазначеної квартири (предмет спору), право власності на яке зареєстровано на час вирішення процесуального питання за відповідачем (Банком), лише на час розгляду цієї справи судом, є необхідним та співмірним із вищезазначеними позовними вимогами позивача у цій справі, не може порушувати і не порушує прав Банку та інших осіб та не є втручанням у господарську діяльність Банку. Належні, допустимі докази протилежного у виділених матеріалах цієї справи відсутні. Судова практика інших судів в інших справах за участю інших учасників справи, на яку посилався Банк в обґрунтування своєї позиції у цій справі у своїй вищезазначеній апеляційній скарзі, не має преюдиційного значення для суду при вирішенні вищезазначеного процесуального питання у цій справі. Суд першої інстанції правильно не вбачав підстав для застосування зустрічного забезпечення у цій справі. Апеляційним судом встановлено, що відсутні порушення судом першої інстанції норм цивільного процесуального права, які б могли бути підставою для скасування апеляційним судом правильної по суті ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову позивача у цій справі за результатами розгляду апеляційної скарги Банку. Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача (Банку). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України, у цій справі відсутні, і зокрема Банком апеляційному суду не надані. За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі або ж її зміни. Крім того, встановлено, що АТ «АЛЬФА-БАНК» при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду було сплачено судовий збір (а.в.м.с. 65). Однак, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови Банку у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок позивача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї скарги апеляційним судом. Керуючись ст. ст. 12, 141, 367-368, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» залишити без задоволення. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 жовтня 2020 року у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови. Повний текст постанови апеляційним судом складений 01.02.2021 року. Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.