Постанова Закарпатський апеляційний суд № 301/91/19

Справа № 301/91/19 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27.01.2021 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., у відсутності учасників судового провадження, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/45/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 04. 03. 2019. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , непрацюючий, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 01 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 07. 01. 2019 о 00 год. 30 хв., на вул. Центральній в с. Імстичево, Іршавського району, Закарпатської області керував автомобілем марки «ВАЗ 211440» НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що справу розглянуто без його повідомлення та участі, при тому, що клопотання про розгляд справи без його участі він не подавав. Стверджує, що транспортним засобом керувала інша особа, однак працівники поліції, погрожуючи складенням протоколу за злісну непокору вимозі працівника поліції та арештом на 15 діб, примусили саме його, а не водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Розгляд справи без його участі позбавив його можливості надати суду відповідні пояснення та скористатися правом на захист. Зауважує, що суд не надіслав йому копію оскаржуваної постанови: він отримав її коли звернувся до суду, що дізнатися про рух справи. Просить постанову скасувати, справу направити на новий розгляд. Будучи неодноразово належними чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього не з`явився. Останній рухом справи не цікавився, судову кореспонденцію отримував, до суду в черговий раз не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07. 07. 1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане -2- затягування процессу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з таких підстав. За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Згідно ст. ст. 245, 252 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення і обов`язком органу, який її розглядає, є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Ці вимоги закону при розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції не дотримані. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №048390 від 07. 01. 2019 вбачається, що ОСОБА_1 ставилось в вину те, що він 07. 01. 2018 о 00 год. 30 хв. в с. Імстичево по вул. Центральній, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9. а Правил дорожнього руху України. Згідно вимог ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути зазначено, окрім іншого, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, яка ставиться у вину особі, за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Таким чином, датою вчинення адміністративного правопорушення, яке постановлено ОСОБА_1 у вину, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення ОБ № 048390 від 07. 01. 2019 та висновку експерта №3 від 07. 01. 2018, є - 07. 01. 2018. За змістом диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, вирішуючи питання про відповідальність ОСОБА_1 , суд першої інстанції визнав його винуватим у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, зазначивши при цьому, що датою вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є 07. 01. 2019 та встановив факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, пославшись, окрім іншого, на висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння №3, який датований 07. 01. 2018, що явно не відповідає, зазначеним -3- у постанові суду фактичним обставинам справи. Між тим, протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 048390 від 07. 01. 2019, містить виправлення щодо дати його складення. Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП «Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення» вимагає щоб в постанові, крім інших даних, був викладений опис обставин, установлених при розгляді справи, в даному випадку встановлених судом. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, суддя дав невірну оцінку обставинам адміністративного правопорушення, які не вбачаються із наявних доказів, що містяться в матеріалах справи. За таких обставин постанова суду не може бути визнана законною й підлягає скасуванню, як постановлена з порушенням вимог ст. ст. 245, 252, 283 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09. 11. 2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). З досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення від серії ОБ № 048390 від 07. 01. 2019, зміст якого відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від серії ОБ №048390 від 07. 01. 2019 вбачається, що ОСОБА_1 07. 01. 2018 о 00 год. 30 хв. в с. Імстичево по вул. Центральній, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України. -4- Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Вказані в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 обставини знайшли підтвердження й у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння №3, який датований 07. 01. 2018, згідно якого ОСОБА_1 о 01 год. 40 хв. перебував в стані алкогольного сп`яніння. Вказаний висновок не суперечать як змісту протоколу про адміністративне правопорушення, як, зокрема і щодо дати вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, так і вимогам ст. 266 КУпАП, та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09. 11. 2015. З огляду на вказане, наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі проте, що працівники поліції змусили його пройти огляд на стан сп`яніння, скільки будь-яких зауважень протокол про адміністративне правопорушення не містить, жодними доказами не підтверджені. Матеріали справи не містять доказів про упередженість поліцейського СРПП Іршавського ВП Хустського ВП ГУ НП в Закарпатській області Кебелеша В.В. при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 . Інші доводи, наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, не спростовують сукупність доказів його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом з тим, відповідно до вимог пункту 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці із дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці із дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені в частині третій цієї статті. Як вбачається, вчинене ОСОБА_1 правопорушення не є триваючим, днем його вчинення слід вважати 07. 01. 2018, а отже тримісячний строк, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення, закінчився, а тому згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 піддягає закриттю в зв`язку із закінченням на момент розгляду апеляційним судом справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. При прийнятті рішення враховуються положення нормативно-правових актів про те, що сторони провадження в справах про адміністративні правопорушення є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; та те, що правопорушником жодних доказів у підтвердження обґрунтованості доводів апеляційної скарги надано не було. -5- Керуючись ст. ст. 38, 247, 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 04. 03. 2019 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя: