Постанова 4821 № 705/2495/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження: 33/821/34/21Доповідач у I інстанції Корман О.В. Справа: №705/2495/20 Категорія: ч.1 ст.41 КУпАПГоловуючий в апеляційній інстанції Ятченко М.О. ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 січня 2021 р. м. Черкаси Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду Ятченко М.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Пархети М.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичної особи-підприємця, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , фактично проживаючої в АДРЕСА_2 , визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП закрите у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП, в с т а н о в и в : Згідно постанови суду першої інстанції, при проведенні інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . 23.06.2020 інспектором праці Тищенком С.І. за адресою: АДРЕСА_3, встановлено порушення законодавства про працю, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.41 КУпАП, а саме: у січні 2020 року при звільненні найманого працівника ОСОБА_3 виплату всіх сум, що належать її від роботодавця ФОП ОСОБА_1 не проведено в день звільнення, зокрема не нараховано та не виплачено компенсацію за невикористану відпустку за період роботи з 14.03.2017 року по 31.01.2020 року, чим порушено ч.1 ст.116 КЗпП України; не нараховано та не виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, чим порушено ч.1 ст.117 КЗпП України; належно оформлена трудова книжка видана працівникові не у день звільнення, чим порушено ч.1 ст.47 КЗпП України. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24.11.2020, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП. В обґрунтування своїх апеляційних вимог ОСОБА_1 вказує, що дана постанова постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд неповно з`ясував усі фактичні обставини провадження. При цьому апелянт зазначив, що судом першої інстанції було грубо порушено його право на захист, а саме те, що судом було проігноровано клопотання захисника про закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Вважає, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення. За умови закінчення такого строку, суд або уповноважений орган, взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку. А у відповідності до узагальненого науково-консультативного висновку НКР при ВАСУ, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, вина особи не встановлюється. Крім того, скаржник вказав, що суд, приймаючи рішення не взяв до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: права та обов`язки не лише не зачитано, однак як того вимагає законодавство не роз`яснено; в графі свідки стоїть прочерк, хоча це не відповідає фактичним обставинам справи; не зазначено перелік доказової бази яка була зібрана інспектором по факту вчинення адміністративного правопорушення невідомий; відсутні пояснення свідків; не зрозуміло які саме порушення відповідно до ч.1 ст.41 КУпАП інкримінуються ОСОБА_1 інспектором; відсутні пояснення правопорушника. Тобто протокол про адміністративне правопорушення не є належним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки такий не містить достатньо обґрунтованих та законних підстав для доведення вини ОСОБА_1 .. Також скаржниця вказує на незаконність позиції суду щодо підтвердження її вини такими доказами, як засвідченими належним чином копіями документів, які завірені неналежною особою. Враховуючи вищевикладене апелянт вважає, що вказана постанова суду є необґрунтованою, показує неповноту проведеного судового розгляду, а також те, що при винесенні вказаної Постанови суддя порушив право на справедливий судовий захист, а також порушив принципи верховенства права, законності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, недостатньо аргументовано мотивував своє рішення, ухвалив його на припущеннях. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду у межах апеляційної скарги, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, а постанова місцевого суду до зміни, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 отримала копію постанови від 24.11.2020 - 01.12.2020 (а.с.82). Вважаю справедливим визнати названі скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді поважними, а також вбачаю необхідним його поновити. По суті апеляційної скарги вважаю наступне. Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з?ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вважаю, що суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП без достатніх на те доказів. При цьому, вважаю, що доказів вини ОСОБА_1 , на які послався місцевий суд недостатньо для того, щоб стверджувати, що винуватість ОСОБА_1 беззаперечно доведена, при тому, що вона категорично не визнала своєї вини. Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до положень ч.7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не обґрунтоване відхилення їх місцевим судом. Вважаю, що фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП досліджені місцевим судом встановлені неповно. На підставі вищевикладеного, вважаю, що беззаперечно не спростоване твердження апелянта про її невинуватість у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що суддя місцевого суду в порушення ч.2 ст.283 КУпАП у мотивувальній частині постанови стосовно ОСОБА_1 взагалі не виклав встановлене при розгляді справи формулювання правопорушення відносно ОСОБА_1 , визнаного місцевим судом доведеним. Натомість, суд першої інстанції мотивувальну частину постанови виклав, фактично переписавши зміст правопорушення, яке було інкриміноване ОСОБА_1 головним спеціалістом відділу аудиту та фінансового контролю Уманської міської ради, інспектором праці Тищенко С.І. при складенні ним протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі про порушення закону при прийнятті постанови місцевим судом, частково знайшли своє відображення при розгляді провадження в суді апеляційної інстанції, а відтак свідчать про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.283, 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 листопада 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП закрите у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП, - змінити. Виключити з резолютивної частини постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 вказівку про визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП. В решті постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя М. О. Ятченко