Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/6558/2020

Головуючий І інстанції: Полях Н.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2021 р. Справа № 520/6558/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Чалого І.С. , Бершова Г.Є. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020, по справі № 520/6558/2020 за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення суми, ВСТАНОВИВ: Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба звернувся до суду із позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 140960,33 грн. на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 позовну заяву Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба повернуто позивачу. Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що ухвалу суду першої інстанції прийнято з порушення норм процесуального права, просив скасувати судове рішення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник послався на відсутність можливості сплати судового збору, з огляду на неналежне фінансування, зокрема за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2800/010, проведені арешти рахунків Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та безспірне стягнення коштів на користь позивача з серпня 2019 по КЕКВ 2800/010. Також, апелянт звертав увагу, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14.03.2018 у справі № 461/5577/15-ц, 31.10.2018 у справі № 820/5761/15 та зазначила, що вказані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби. На підставі ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Харківському національному університеті Повітряних Сил з 26.08.2018 по 13.08.2019 на посаді курсанта. 26.08.2018 між Міністерством оборони України та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби, згідно якого ОСОБА_1 добровільно бере на себе зобов`язання, зокрема, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу. 13.08.2019 контракт про проходження військової служби (навчання) достроково розірваний. Для добровільного відшкодування витрат на утримання в університеті встановлений строк 15 днів з дати видання наказу про відрахування. Таким чином, у зв`язку з розірванням контракту у позивача виникли підстави для стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання, у разі невідшкодуваня таких витрат у добровільному порядку, по закінченню 15-денного строку з дати видання наказу про відрахування, а саме з 29.08.2019. Однак, із даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 25.05.2020. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Положеннями статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Частиною третьою статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Положеннями частини п`ятої статті 122 КАС України закріплено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Частиною 1 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 визнано неповажними підстави, вказані позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Позовну заяву Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання - залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином завірених доказів, які б підтверджували наявність непереборних та об`єктивних перешкод, труднощів, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову. На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 про залишення позовної заяви без руху Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви по адміністративній справі за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення суми, надано строк десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, але не менше, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). В подальшому на виконання вимог зазначеної ухвали позивачем 10.08.2020 надано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 позовну заяву Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання повернуто позивачу. Повертаючи позовну заяву Харківському національному університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду з огляду на наступне. Так, пропуск строку звернення до суду із даним адміністративним позовом заявник обґрунтовував відсутністю можливості сплати судового збору, оскільки у Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба як бюджетної установи відсутнє належне фінансування, зокрема за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2800/010. Крім того, позивач посилався на проведені арешти рахунків Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та безспірне стягнення коштів на користь позивача з серпня 2019 по КЕКВ 2800/010. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D). Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба не наділений пільгами щодо сплати судового збору. Позивач є державною установою, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Особа, яка має намір звернутись до суду із позовною заявою, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо оплати судового збору. Позивач, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку позивача фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов`язків щодо оформлення позовної заяви, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які позивач вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними. Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 09.09.2020 № 640/20981/18 (№ К/9901/8716/20). У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності". У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94). Таким чином, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин. На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що відсутність фінансування та несвоєчасна сплата судового збору не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом, позивачем не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення клопотання Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про поновлення процесуального строку для звернення до суду із даним позовом. Доводи апеляційної скарги стосовно поважності пропущення строку звернення до суду із даним позовом у зв`язку зі зміною судової практики у зазначеній категорії справ та віднесення таких спорів до юрисдикції адміністративних судів колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне. Так, позивач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16, в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14.03.2018 у справі № 461/5577/15-ц, 31.10.2018 у справі № 820/5761/15 та зазначила, що вказані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби. При цьому, позивач у апеляційній скарзі зазначив про існування постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16, та вказав, що з квітня 2019 судами провадження у аналогічних справах за позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, відкритих в порядку цивільного судочинства, закривалось. Натомість із даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 25.05.2020. Підстав неможливості звернення до суду у місячний строк з дня, коли позивачу стало відомо, що такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, окрім наведених вище, позивачем до суду надано не було. Колегія суддів звертає увагу, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 в справі № 804/285/16, у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 в справі № 140/721/19, від 30.09.2019 в справі № 340/685/19, від 24.12.2019 в справі № 824/284/19-а, від 29.04.2020 в справі № 560/1942/19, від 18.06.2020 в справі № 140/2024/19. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом на виконання вимог ухвал Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 та 18.06.2020 про залишення позовної заяви без руху, надаючи заяву до суду першої інстанції позивач на вказані обставини щодо зміни судової практики не посилався. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо невиконання Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба вимог ухвал Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 та 18.06.2020 про залишення позовної заяви без руху. Отже, враховуючи викладені обставини колегія суддів доходить висновку про обґрунтоване повернення судом першої інстанції позовної заяви у зв`язку із не усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 - без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 по справі № 520/6558/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий Г.Є. Бершов