Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/9158/2020

Головуючий І інстанції: Заічко О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2021 р. Справа № 520/9158/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2020, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 18.09.20 по справі № 520/9158/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держгеокадастру в Харківської області, в якому просила суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Міськрайонного управління у Харківській області та м. Люботині ГУ Держгеокадастру у Харківській області №РВ-6302253462019 від 25.11.2019 року про відмову у внесенні відомостей стосовно її земельної ділянки за її заявою від 14.11.2019 року до Державного земельного кадастру; - зобов`язати Міськрайонне управління у Харківській області та м. Люботині ГУ Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути її заяву від 25.11.2019 року разом із доданими до неї документами з урахуванням висновків рішення суду по цій справі. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги стверджує, що не погодження меж земельної ділянки суміжними землекористувачами не обмежує її права (користування чи приватизації) на цю земельну ділянку. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , а також користувачем земельної ділянки за цією ж адресою. Рішенням Височанської селищної ради Харківського району Харківської області від 25 лютого 2010 року ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку орієнтовною площею 0,2054 га, в тому числі: 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд , та 0,0554 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 , для передачі її у власність. Постановлено виготовлену та узгоджену технічну документацію із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки подати для розгляду до Височанської селищної ради в установленому порядку. Рішенням Височанської селищної ради Харківського району Харківської області від 10 лютого 2017 року внесені зміни в рішення Височанської селищної ради Харківського району Харківської області від 25 лютого 2010 року, рішення викладене в наступній редакції: надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0563 га для ведення особистого земельного господарства за рахунок категорії земель житлової та громадської забудови зі зміною цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та узгоджений проект землеустрою подати для розгляду до Височанської селищної ради в установленому порядку. Крім того, рішенням Височанської селищної ради Харківського району Харківської області від 10 лютого 2017 року внесені зміни в рішення Височанської селищної ради Харківського району Харківської області від 25 лютого 2010 року, рішення викладене в наступній редакції: надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,1500 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за рахунок земель житлової та громадської забудови, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Виготовлену і узгоджену технічну документацію із землеустрою подати для розгляду до Височанської селищної ради в установленому законом порядку. Для виготовлення технічної документації ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Скіф». В подальшому ОСОБА_1 неодноразово зверталася до Височанської селищної ради Харківського району Харківської області з заявами щодо затвердження меж та підписання актів погодження меж земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , проте зазначені акти селищною радою погоджені не були. Внаслідок наведеного ТОВ «Скіф» виготовило технічну документацію не у повному обсязі (суміжними землекористувачами не підписані акти погодження меж земельної ділянки). Вказану технічну документацію позивачем подано до Міськрайонного управління у Харківській області та м. Люботині ГУ Держгеокадастру у Харківській області з заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру від 14.11.2019 року. Рішенням Міськрайонного управління у Харківській області та м. Люботині ГУ Держгеокадастру у Харківській області №РВ-6302253462019 від 25.11.2019 року позивачу відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки по АДРЕСА_1 , за заявою від 14.11.2019 року з підстав невідповідності електронного документу установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа та невідповідності поданих документів законодавству, а саме відповідно до ст. 198 ЗК України кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, в акті погодження меж земельної ділянки відсутнє погодження меж суміжними землекористувачами. Не погодившись з вказаним рішенням позивач звернулась до суду. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки технічна документація оформлена не у повному обсязі, а електронний документ, поданий із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру не відповідає вимогам Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Формування земельних ділянок здійснюється на підставі документації із землеустрою відповідно до вимог статті 79-1 ЗК України. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Складовою частиною процесу виготовлення технічної документації зокрема є встановлення та узгодження меж земельної ділянки, виготовлення кадастрового плану та проведення зйомки. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 ЗК України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками. Згідно пункту 2.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 р. № 376 (далі - Інструкція № 376) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Пунктом 2.8 Інструкції № 376 передбачено, що після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками складається акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який містить підписи суміжних землевласників (землекористувачів) у разі, якщо вони не заявляють претензій до існуючих меж. Згідно з пунктом 3.12 Інструкції № 376 закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Судовим розглядом встановлено, що підставою для відмови у внесенні за заявою позивача відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру фактично стала невідповідність акту прийомки-передачі межових знаків приписам Інструкції № 376, оскільки відсутні підписи суміжних землекористувачів/землевласників, що свідчить про те, що всупереч вимогам п. 3.12 Інструкції № 376 про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі було здійснене за відсутності суміжних землевласників (землекористувачів). Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 3.12 Інструкції № 376 повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідно до абз. 1 п. 1.3 Інструкції № 376 виконавець - юридична особа, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або фізична особа - підприємець, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником. З наявних в матеріалах справи доказів, зокрема технічної документації, вбачається, що виконавцем робіт є ТОВ «Скіф», що свідчить про те, що саме на цю особу покладений обов`язок щодо повідомлення власників суміжних земельних ділянок про дату, час та місце проведення робіт по встановленню та закріпленню меж земельної ділянки. При цьому доказів завчасного повідомлення суміжних землекористувачів про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), шляхом надсилання відповідного листа на її адресу та шляхом публікації оголошення в газеті, як визначено п. 3.12 Інструкції № 376, позивачем не надано та матеріали справи не містять. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. В свою чергу, порядок внесення змін до відомостей про земельну ділянку врегульовано ст. 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр», зокрема частиною третьою передбачено, що останні вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом. Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор, який здійснює ведення Поземельної книги, протягом чотирнадцяти робочих днів з дати реєстрації заяви вносить до Поземельної книги інформацію про зміну відомостей про земельну ділянку або надає мотивовану відмову у внесенні таких відомостей. На підставі цього, колегія суддів дійшла до висновку, що оскільки позивачем до заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру за № ЗВ-6312125372019 від 14.11.2019, доданий акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який не підписаний суміжними землекористувачами, тобто технічна документація не відповідає приписам Закону України «Про землеустрій». Крім того, колегія суддів зазначає, що про правомірність оскаржуваного рішення свідчить встановлена державним кадастровим реєстратором обставина невідповідності даних електронного документа, з огляду на наступне: За приписами п. 69 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051 (далі Порядок № 1051) внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою (у паперовій або електронній формі) згідно з додатком 12 розробника документації із землеустрою та оцінки земель від імені замовника, якщо інше не передбачено договором на виконання відповідних робіт (далі - заявник). Заява у паперовій формі разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, зазначеними у пунктах 91-129, 135-137 цього Порядку, подається заявником Державному кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а заява в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв`язку через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви (далі - Інтернет-сторінка). Згідно п. 73 Цього Порядку державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру: 1) розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє: відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку; електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку. Пунктом 74 Порядку № 1051 визначено, що державний кадастровий реєстратор протягом строку, встановленого пунктом 73 цього Порядку, перевіряє електронний документ на відповідність: 1) даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів); 2) вимогам до змісту, структури і технічних характеристик такого документа згідно з додатком 1; 3) даним документації із землеустрою та оцінки земель. За приписами абз. 1, 2 п. 74-1. Порядку № 1051 у разі коли підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є невідповідність поданих документів вимогам законодавства, Державний кадастровий реєстратор у рішенні про відмову зазначає відомості, що виявлені у поданих документах та свідчать про їх невідповідність вимогам законодавства з посиланням на нормативно-правовий акт та його положення, з якими виявлено невідповідність поданих документів. У разі коли підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є невідповідність електронного документа установленим вимогам, до рішення про відмову Державний кадастровий реєстратор додає протокол проведення перевірки електронного документа, в якому зазначаються відомості, передбачені пунктом 78 цього Порядку. З матеріалів справи вбачається, що до спірного рішення додано протокол проведення перевірки електронного документа від 25.11.2019 № ПП-6301148792019, яким засвідчено невідповідність даних електронного документа вимогам, зазначеним у пункті 74 цього Порядку. Ураховуючи наведене колегія суддів зазначає, що встановлена державним кадастровим реєстратором та не спростована позивачем обставина невідповідності даних електронного документа вимогам, зазначеним у пункті 74 цього Порядку є самостійною підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки технічна документація не відповідає приписам законодавства, електронний документ, поданий із заявою про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру не відповідає вимогам Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, рішення Міськрайонного управління у Харківській області та м. Люботині ГУ Держгеокадастру у Харківській області №РВ-6302253462019 від 25.11.2019 року є правомірним. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 по справі № 520/9158/2020 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов