Постанова 4857 № 260/218/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/218/20 пров. № А/857/11012/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р.Й., суддів Ільчишин Н.В., Святецького В.В., з участю секретаря судового засідання Марцинковської О.М., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Славича Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року (прийняте у м. Ужгород суддею Іванчулинцем Д.В.; складене у повному обсязі 31 липня 2020 року) в адміністративній справі № 260/218/20 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної державної адміністрації, Управління капітального будівництва Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування висновку і розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В : У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив: - визнати протиправним і скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності у 2019 році державного службовця категорії «Б» ОСОБА_1 , який затверджений розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації (далі - ОДА) ОСОБА_2 № 112-р від 11 грудня 2019 року «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2019 році державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється головою обласної державної адміністрації»; - визнати протиправним і скасувати розпорядження голови Закарпатської ОДА ОСОБА_2 № 112-р від 11 грудня 2019 року «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2019 році державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється головою обласної державної адміністрації»; - визнати протиправним і скасувати розпорядження (з відповідними змінами, внесеними на підставі розпорядження голови Закарпатської ОДА ОСОБА_2 № 128-р від 24 грудня 2019 року) голови Закарпатської ОДА Бондаренка І.С. № 114-р від 16 грудня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління капітального будівництва Закарпатської ОДА (далі також - Управління КБ Закарпатської ОДА); - поновити його на посаді начальника Управління КБ Закарпатської ОДА; - зобов`язати Управління КБ Закарпатської ОДА виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу (виходячи з розміру середнього заробітку за місяць 15 197,27 грн), починаючи з 25.12.2019 по день винесення рішення судом; - рішення суду в частині його поновлення на посаді начальника Управління КБ Закарпатської ОДА та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 15 197,27 грн допустити до негайного виконання. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що оскаржувані висновок та розпорядження відповідача про оцінювання його службової діяльності за 2019 рік та про звільнення є протиправними, оскільки винесені з грубим порушенням норм діючого законодавства, яке регулює ці правовідносини. Фактично жоден з учасників оцінювання не поцікавився результатами його професійної діяльності, тобто станом будівельної галузі області, зданими в експлуатацію об`єктами, їх якістю, та іншими здобутками, а пред`явили претензії за проблеми, які виникли задовго до строку оцінювання і не з його вини; також був безпідставно розширений строк виконання завдань. Вказав, що категорично не згоден з оцінкою своєї роботи, вважає, що оцінювання проведено тенденційно, необ`єктивно, з порушенням принципів, встановлених статтею 3 Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, критеріїв оцінки, визначених додатком № 4 до цього Порядку, які фактично були проігноровані учасниками оцінювання. Звертає увагу, що працюючи на посаді начальника Управління КБ Закарпатської ОДА, всі сили, знання і досвід позивач віддавав роботі, сумлінно виконував свої посадові обов`язки, жодного разу не піддавався ніяким видам стягнень з боку роботодавця, знаходився у нормальних робочих стосунках з усіма співробітниками установи, не допускав неетичної поведінки, виконував всі вимоги антикорупційного законодавства. Виходячи зі змісту обґрунтування результатів виконання ним завдань за 2019 рік, викладених в додатку 8 до Порядку, він дійшов переконання, що воно проведено необ`єктивно і за надуманими критеріями. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із цим рішенням, його оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; за неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовував загалом тими ж аргументами, що й вимоги позовної заяви. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про законність негативного результату оцінювання його службової діяльності у 2019 році Закарпатською ОДА. Суд упереджено сконцентрував свою увагу на підтвердженні обґрунтованості виставлених суб`єктом оцінювання балів за виконання завдань, тобто повторно оцінив його службову діяльність, хоча суд не наділений такою компетенцією. Твердження суду про правильність висновку щодо результатів оцінювання його службової діяльності як державного службовця ґрунтується на письмовому звіті про роботу, який він піддає критиці та ретельному дослідженню, при тому, що цей звіт не має жодної юридичної сили і не є обов`язковим документом. Суд проігнорував той факт, що оцінка виставлена не у відповідності з критеріями виставлення балів, а її обґрунтування не дозволяє зробити висновки про невиконання або несвоєчасне виконання завдань, при тому, що Закарпатська ОДА не навела належними доказами, що ним не досягнуті результати у виконанні завдань; твердження суду щодо невиконання ним завдань є хибними, як і висновки про те, що він мав надати відповідні підтвердження виконаних ним завдань. Суд безпідставно прийняв як належний та допустимий доказ лист Головного управління ДПС у Закарпатській області від 11 січня 2020 року за № 103/9/07-16-5010-14, так як його не існувало на час оцінювання. Рішення № 0052665033 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 29 листопада 2019 року Управління КБ отримало 04 грудня 2019 року вх. № 01-14/61, тобто після завершення оцінювання. Закарпатська ОДА подала відзив на апеляційну скаргу, у якому вказала, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, та такою, що не базується на фактичних обставинах справи, а рішення суду першої інстанції - таким, що ухвалене з дотриманням процесуального законодавства та з правильним застосуванням норм матеріального права, зі всебічним дослідженням доказів та встановленням фактичних обставин справи. Звертає увагу на звіт про роботу начальника Управління КБ, що був поданий позивачем 27.11.2019 заступнику голови Закарпатської ОДА Гетманенку О.О., у якому були перераховані проведені ним роботи. Проаналізувавши зазначене, неможливо встановити кількісний та якісний показник проробленої роботи. Позивач проявив недостатнє знання нормативно-правових актів, низьку самостійність, не уточнив у звіті, на яких саме об`єктах будівництва проведено контроль кількості та якості робіт, з ким саме проводилась співпраця, який результат отриманий, в чому полягав контроль роботи інженерів тощо. У жодному із перелічених пунктів звіту не вказано кінцевий результат проведеної роботи, що й було правильно встановлено судом першої інстанції. Позивач не зазначив, якого він досяг результату під час виконання завдань. Очевидним є те, що держслужбовець, не бажаючи аналізувати свою роботу, просто переписав визначені його завдання в колонку «досягнутий результат» додатку 8, що тільки підтверджує формальний підхід позивача до виконання своїх професійних обов`язків. Також позивач самостійно допустив помилку, зазначивши строк виконання завдань - І-ІІІ квартали 2019 року. Крім того, є помилковими доводи позивача про те, що 29 листопада 2019 року була проведена повторна оціночна співбесіда, яка не передбачена Порядком, оскільки перший заступник голови Закарпатської ОДА ОСОБА_3 лише контролював діяльність структурного підрозділу відповідно до функціонального розподілу обов`язків. Вказано, що при виставлені оцінок за виконані завдання були враховані всі фактичні обставини та надані позивачем документи. Також в Управлінні КБ у 2019 році відділ внутрішнього аудиту ОДА провів позаплановий аудит за темою «Оцінка діяльності підрозділу щодо дотримання законодавства», за наслідками якого встановлено факти недотримання вимог антикорупційного законодавства, значні порушення фінансово-бюджетної дисципліни і, як наслідок, надано негативний висновок щодо дотримання актів законодавства; однією з причин виявлених недоліків вказано низький рівень управління людськими ресурсами в управлінні. Звернуто увагу на те, що на адресу Закарпатської ОДА 26.11.2019 надійшла ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванова А.П. у справі № 308/12991/19 від 15.11.2019, кримінальне провадження № 42019070000000164 від 07.06.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Згідно з цією ухвалою службові особи Управління КБ Закарпатської ОДА, діючи за попередньою змовою з директором ТОВ „Будівельна компанія «Антрол», уклали договір підряду № 1 від 26.11.2018 на виконання робіт на об`єкті „Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів на 500 учнів у с. Кваси, Рахівського району будівництво", в результаті чого підписали акти виконаних робіт по цьому об`єкту, хоча будівельні роботи виконані не у повному обсязі, не у відповідності до проектно-кошторисної документації та не відповідають матеріалам проектно-кошторисної документації, а їх вартість є значно вищою, ніж передбачено договірною ціною, чим завдано збитків у особливо великих розмірах Державному бюджету України, що свідчить про наявність у діях службових осіб Управління КБ Закарпатської ОДА та ТОВ «Будівельна компанія «Антрол» ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України. Враховуючи зазначене, доводи апелянта є незрозумілими, а тому відповідач просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції залишити без задоволення, а вказане рішення - без змін. У судовому засіданні апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги з аналогічних підстав; просив апеляційну скаргу задовольнити. Представник відповідача (Закарпатської ОДА), вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом, ОСОБА_1 працював на посаді начальника Управління капітального будівництва Закарпатської ОДА. 20 червня 2019 року виконуючим обов`язки голови Закарпатської ОДА погоджено завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» (далі - Завдання) та визначено ОСОБА_1 . 5 завдань: 1) здійснення контролю за якістю виконаних робіт по об`єктах будівництва, передбачених в плані на 2019 рік та ефективністю використання капітальних вкладень, що спрямовується на цю мету. Прийняття технічних рішень в ході будівництва; 2) Сприяння впровадженню у будівництво прогресивних проектних рішень, нових будівельних матеріалів, конструкцій і виробів; 3) Сприяння органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку. Здійснення контролю за роботою технаглядів, розподілом обов`язків між ними, проведення нарад; 4) Забезпечення дотримання діючого законодавства в галузі будівництва; 5) Виконання інших функцій, пов`язаних з реалізацією покладених на облдержадміністрацію завдань у сфері будівництва. Позивач ознайомився із Завданнями без зауважень. Згідно розпорядження голови Закарпатської ОДА від 01.10.2019 № 71-р «Про визначення результатів виконання завдань у 2019 році державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «Б», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється головою обласної державної адміністрації» позивачем подано голові Закарпатської ОДА звіт та форму з результатами виконання завдань за 2019 рік. Розпорядженням голови Закарпатської ОДА від 11.12.2019 № 112-р затверджено висновки щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2019 році державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б», призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється головою ОДА. За результатам службової діяльності у 2019 році ОСОБА_1 , начальнику Управління КБ Закарпатської ОДА, виставлено оцінки з середнім балом 1,2, що відповідає негативній оцінці. У зв`язку з перебуванням 02 грудня 2019 року в робочій поїздці у с. Кваси Рахівського району позивача було ознайомлено з результатами виконання завдань за 2019 рік 03 грудня 2019 року. У зв`язку з отриманням негативної оцінки, розпорядженням голови Закарпатської ОДА від 16.12.2019 № 114-р позивач був звільнений з посади начальника Управління КБ Закарпатської ОДА. Через тимчасову непрацездатність позивача до вказаного вище розпорядження розпорядженням голови Закарпатської ОДА від 24.12.2019 № 128-р було внесено зміни в частині дати звільнення - слова «16 грудня 2019 року» були замінені словами «24 грудня 2019 року». Вважаючи зазначені рішення неправомірними, позивача оскаржив їх до суду. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що оцінювання службової діяльності позивача відбулося з дотриманням визначеної законодавством процедури, а виставлені за результатами оцінювання бали були обґрунтованими та відповідали об`єктивним результатам службової діяльності позивача. З огляду на зазначене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про скасування розпорядження відповідача про звільнення позивача та поновлення його на роботі. Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке. За вимогами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до приписів частини другої статті 5 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889) відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України (частина перша статті 8 Закону № 889). Відповідно до частин першої - восьмої, одинадцятої статті 44 Закону № 889, яка регламентує оцінювання результатів службової діяльності, результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб`єктом призначення. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення). Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи. Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України. На виконання вказаної норми постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 затверджено Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим (далі - Порядок № 640), відповідно до пунктів 2, 3, 5, 7, 9 - 11 якого метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри, визначення потреби у професійному навчанні. Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця. Державний службовець: бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді; ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками; аналізує виконання визначених завдань і ключових показників; ознайомлюється з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - висновок). Оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню). Завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні. Державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань. Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Типового порядку. За приписами пунктів 13, 15, 16, 33 Порядку № 640 визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань. Для визначення результатів виконання завдань суб`єктом призначення приймається наказ (розпорядження), в якому зазначається: список державних службовців; строк визначення результатів виконання завдань; доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення цього етапу оцінювання (у разі потреби). Висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року. Завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції. А згідно з пунктами 37, 38 цього Порядку оцінювання для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», оціночну співбесіду. Оцінювання перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. Додатком № 4 до Порядку № 640 встановлено критерії виставляння балів: «Не підлягає оцінюванню» - завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень); «0» - Завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції; «1» - Завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо; «2» - Завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо); «3» - Завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки; «4» - Завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення. Відповідно до пункту 4 Розділу І Методичних рекомендацій щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби № 237 від 27.11.2017, (далі - Методичні рекомендації) завдання державного службовця - наперед визначений, запланований для виконання обсяг робіт (діяльності) протягом певного періоду з очікуваним досягненням мети, результатів у межах посадових обов`язків (функцій) державного службовця; ключовий показник - це сукупність вимірюваних кількісних та/або якісних індикаторів (параметрів), які дозволяють оцінити прогрес у виконанні державним службовцем визначених для нього завдань. Цей показник застосовується в процесі оцінювання результатів службової діяльності державних службовців. Згідно з пунктами 1, 2 розділу II Методичних рекомендацій завдання та ключові показники доцільно визначати індивідуально для кожного державного службовця. При цьому, варто брати до уваги, що на відміну від функції, яка може здійснюватися державним службовцем постійно, виконання завдання має завершуватися досягненням конкретного результату, визначеної мети. Вимір ступеня виконання завдання (досягнення поставленої мети) рекомендується здійснювати за допомогою ключових показників. Кожне завдання державного службовця рекомендується безпосередньо пов`язувати із стратегічними цілями, пріоритетними завданнями структурного підрозділу та в цілому державного органу, в якому працює державний службовець, з урахуванням обов`язків, прав, повноважень, відповідальності, що покладаються на державного службовця визначених у його посадовій інструкції, а також у положенні про відповідний структурний підрозділ, положенні про державний орган. Відповідно до пункту 1 розділу III Методичних рекомендацій завдання і ключові показники доцільно вимірювати в кількісному та/або якісному вираженні, відображаючи кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В». Як уже було зазначено вище, 20 червня 2019 року виконуючий обов`язки голови Закарпатської ОДА погодив завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» (далі - Завдання) та визначив ОСОБА_4 такі завдання: 1) Здійснення контролю за якістю виконаних робіт по об`єктах будівництва передбачених в плані на 2019 рік та ефективністю використання капітальних вкладень, що спрямовується на цю мету. Прийняття технічних рішень в ході будівництва; 2) Сприяння впровадженню у будівництво прогресивних проектних рішень, нових будівельних матеріалів, конструкцій і виробів; 3) Сприяння органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку. Здійснення контролю за роботою технаглядів, розподілом обов`язків між ними, проведення нарад; 4) Забезпечення дотримання діючого законодавства в галузі будівництва; 5) Виконання інших функцій, пов`язаних з реалізацією покладених на облдержадміністрацію завдань у сфері будівництва. Позивач ознайомився із Завданнями без зауважень. Відповідно до розпорядження від 01.10.2019 № 71-р позивач подав звіт та форму з результатами виконання завдань за 2019 рік про свою роботу, як начальника Управління КБ Закарпатської ОДА, із якого видно, що ним були проведені роботи відповідно до покладених завдань, а саме: 1) Здійснено особистий контроль кількості та якості робіт на об`єктах будівництва; 2) Прийняття технічних рішень па об`єктах, безпосередньо за участі керівників підрядних організацій та проектантів; 3) Визначав завдання проектним організаціям та впровадженню передових технологій та матеріалів, дотримання вимог сучасних ДБН; 4) Співпрацював з органами місцевого самоврядування щодо вирішення питань будівництва, капітального ремонту об`єктів на територіях громад; 5) Контролював роботу інженерів технагляду, та дотримання вимог державних будівельних норм; 6) Виконував інші функції, а саме: - робота в комісіях облдержадміністрації, співпраця з органами ДАБІ, державною будівельною експертизою; 7) Проводилась консультаційна робота організацій незалежно від форми власності. Зі змісту цього звіту неможливо встановити кількісний та якісний показник виконаної роботи, оскільки в ньому не уточнено - на яких саме об`єктах будівництва проведено контроль кількості та якості робіт, з ким саме проводилась співпраця, який результат отриманий та в чому полягав контроль роботи інженерів тощо; за визначеними завданнями позивачем не вказано у звіті кінцевий результат проведеної роботи. Також всупереч приписам пункту 38 Порядку № 640 та додатку 8 до цього Порядку, згідно чого за результатами виконання завдань повинен був зазначити досягнутий результат у розрізі кожного визначеного завдання, позивач не зазначив - якого він досяг результату під час виконання завдань. 29 листопада 2019 року голова Закарпатської ОДА та перший заступник голови ОДА, у відповідності з приписами пункту 37 Порядку № 640, провели оціночну співбесіду службової діяльності керівника Управління КБ Закарпатської ОДА Прокоф`єва І.І. Згідно з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності у 2019 році, затвердженим розпорядженням голови Закарпатської ОДА від 11.12.2019 № 112-р, за результатами аналізу роботи керівника Управління КБ Прокоф`єва І.І., поданого ним звіту та результатів виконаних завдань, а також інформації отриманої у ході проведеної співбесіди, позивачу за виконання завдань були виставлені такі бали: - завдання № 1 (здійснення контролю за якістю виконаних робіт по об`єктах будівництва передбачених в плані на 2019 рік та ефективністю використання капітальних вкладень, що спрямовується на цю мету. Прийняття технічних рішень в ході будівництва) - 2 бали; обґрунтування - позивач не забезпечив належний контроль за якістю виконаних робіт; безвідповідально поставився до сплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду, що призвело до нарахування понад 112 тис. грн пені та штрафних санкцій понад 23 тис. грн. Відповідно до пункту 22 Положення про управління КБ Закарпатської ОДА, затвердженого розпорядженням голови Закарпатської ОДА від 29.05.2018 № 335, основним завданням управління є виконання завдань єдиного замовника та здійснення технічного нагляду за об`єктами будівництва, реконструкції, реставрації, розширення і переоснащення діючих підприємств житлово-комунального, соціально-культурного призначення, адміністративних будівель, об`єктів, споруд та інших об`єктів державної та комунальної власності, а також об`єднаних територіальних громад на території області, що фінансуються за рахунок усіх джерел. Згідно із пунктом 3.9 цього Положення управління КБ здійснює контроль за відповідністю обсягів та якістю виконаних робіт проектам, технічним умовам і стандартам. Підпунктами 8.1 та 8.2 пункту 8 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», затверджених наказом Мінрегіону від 05.05.2016 № 115 визначено, що контроль якості виконання будівельних робіт спрямований на забезпечення об`єкта будівництва експлуатаційними властивостями, які мають відповідати основним вимогам відповідно до призначення об`єкта. Контроль якості включає комплекс технічних та організаційних заходів ефективного управління якістю на всіх стадіях створення об`єкта будівництва відповідно до вимог чинного законодавства та нормативної бази, у тому числі, зокрема, контроль показників якості матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування і контроль технологічних процесів. Листом Департаменту фінансів облдержадміністрації від 04.10.2019 № 2176/03.2-13 проінформовано обласну державну адміністрацію про те, що розпорядженням голови ОДА від 05.02.2019 № 62 «Про ведення технічного нагляду за об`єктами будівництва, реконструкції та капітального ремонту» (далі - Розпорядження № 62) передбачено райдержадміністраціям, міськвиконкомам, структурним підрозділам облдержадміністрації та рекомендовано об`єднаним територіальним громадам укладати з управлінням капітального будівництва облдержадміністрації договори про ведення технічного нагляду за об`єктами будівництва, реконструкції та капітального ремонту об`єктів житлово-комунального і соціально-культурного призначення, адміністративних будівель, що фінансуються за рахунок іншої субвенції з обласного бюджету, державного фонду регіонального розвитку та субвенції на соціально - економічний розвиток окремих територій. Управління повинно забезпечити ведення технічного нагляду за об`єктами будівництва, реконструкції та капітального ремонту відповідно до законодавства (підпункт 2.1 пункту 2 цього розпорядження). Відповідно до наданої Управлінням КБ інформації станом на 30.09.2019 забезпечено укладання 21 договору на ведення технічного нагляду за об`єктами будівництва, реконструкції та капітального ремонту на загальну суму 386,5 тис. грн, підписано актів виконаних робіт на 230,0 тис. грн, із яких управлінню КБ проведено оплату за договорами у сумі 211,6 тис. грн. А протягом 2019 року управління не забезпечило укладення договорів на ведення технічного нагляду за об`єктами будівництва, реконструкції та капітального ремонту об`єктів, що фінансуються за рахунок державного фонду регіонального розвитку та субвенції на соціально - економічний розвиток територій. Тобто, Управління КБ протягом 9 місяців 2019 року не забезпечило належного виконання Розпорядження № 62 та не проінформувало керівництво ОДА про проблеми, які виникали у зв`язку з його виконанням. Із листа Департаменту фінансів Закарпатської ОДА видно, що відповідно до затвердженого кошторису управління КБ на 2019 рік передбачено видатки по спеціальному фонду за рахунок власних надходжень в сумі 1419,1 тис. грн, з них на оплату праці з нарахуваннями - 1274,9 тис. грн, при цьому станом на 30.09.2019 управлінням виконано робіт лише на 230,0 тис. грн, що у 6 разів менше, ніж передбачено у кошторисі видатків за рахунок власних надходжень на рік. Листом від 11.01.2020 № 103/9/07-16-50-10-14 Головне управління ДПС у Закарпатській області проінформувало ОДА про те, що заборгованість Управління КБ Закарпатської ОДА зі сплати єдиного внеску становить: станом на 01.06.2019 - 5757,23 грн, а на 30.09.2019 - 51 488,65 грн; також Управлінню КБ направлялись вимоги про сплату боргу (недоїмки), а у зв`язку з непогашенням цього боргу щодо Управління КБ рішенням Управління у місті Ужгороді ГУ ДПС у Закарпатській області були застосовані штрафні санкцій та нараховано пеню. А відповідно до пунктів 6.8.1 та 6.8.15 Положення про Управління начальник Управління відповідно до законодавства здійснює керівництво Управлінням, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, розпоряджається коштами управління у межах затвердженого головою облдержадміністрації кошторису та несе персональну відповідальність за їх цільове використання. За таких обставин колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, який погодився з виставлено оцінкою (1 бал) та її обґрунтуванням. - завдання № 2 (Сприяння впровадженню у будівництво прогресивних проектних рішень, нових будівельних матеріалів, конструкцій і виробів) - 1 бал. Всупереч приписам додатку № 4 до Порядку № 640 позивачем у графі «Досягнутий результат» не вказано - якого результату він досяг виконуючи завдання; не надано документів, які б свідчили про те, що ним запроваджено прогресивні проектні рішення або застосовано нові будівельні матеріали. З приводу оцінювання завдання № 2 позивач виказує свою незгоду з виставленою оцінкою, проте не спростовує її. У зв`язку з тим, що результати виконання завдання не можливо використати в роботі через необхідність суттєвого доопрацювання, суд першої інстанції правильно визнав обґрунтованість виставленої за виконання завдання № 2 оцінки (1 бал). - завдання № 3 (Сприяння органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку. Здійснення контролю за роботою технаглядів, розподілом обов`язків між ними, проведення нарад). За цим завданням позивач вказав у звіті що «співпрацював з органами місцевого самоврядування щодо вирішення питань будівництва, капітального ремонту об`єктів на території громад, проте, всупереч вимогам Порядку № 640 не описав і не пояснив - у чому саме проявлялося сприяння і співпраця з органами місцевого самоврядування, з яких питань чи по яких об`єктах, які результати сприяння і співпраці досягнуті; яким органам місцевого самоврядування надано практичну допомогу у вирішенні питань соціально-економічного розвитку; скільки нарад було проведено та які питання на них вирішено. Також він не надав керівництву ОДА жодного підтвердження (документа), який би свідчив про його результативну співпрацю з органами місцевого самоврядування. Відтак, суд першої інстанції правильно визнав оцінку за результатами оцінювання виконання позивачем завдання № 3 (1 бал) обґрунтованою. - завдання № 4 (Забезпечення дотримання діючого законодавства в галузі будівництва»). Відповідно до Завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», затверджених керівництвом Закарпатської ОДА 20.06.2019, ключовим показником результативності, ефективності та якості виконання цього завдання визначено ведення технічного нагляду на об`єктах будівництва. Також, згідно Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903, технічний нагляд забезпечує замовник, а здійснюють інженери з технічного нагляду - відповідальні виконавці, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно - будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат. А згідно інформації Департаменту фінансів від 04.10.2019 № 2176/03.2-13 щодо виконання Управлінням КБ розпорядження голови ОДА від 05.02.2019 № 62 «Про ведення технічного нагляду за об`єктами будівництва, реконструкції та капітального ремонту» стан виконання цього розпорядження є незадовільним. Так Управління КБ станом на 30.09.2019 уклало лише 21 договір на ведення технічного нагляду на загальну суму 386,5 тис. грн, з яких Управлінню КБ проведено оплату в сумі 211,6 тис. грн. А протягом 2019 року Управління не забезпечило укладання жодного договору на ведення технічного нагляду за об`єктами будівництва, реконструкції та капітального ремонту об`єктів, що фінансуються за рахунок державного фонду регіонального розвитку та субвенції на соціально-економічний розвиток територій. З урахування зазначеного є обґрунтованою оцінка (1 бал) за результатами оцінювання виконання позивачем завдання № 4. - завдання № 5 (Виконання інших функцій, пов`язаних з реалізацією покладених на облдержадміністрацію завдань у сфері будівництва»). На виконання цього завдання позивач вказав у звіті, що він виконував інші функції, пов`язані з реалізацією покладених на облдержадміністрацію завдань у сфері будівництва, а саме: робота в комісіях облдержадміністрації, співпраця з органами ДАБІ, державною будівельною експертизою; проводилась консультаційна робота організацій незалежно від форм власності, що є фактично викладенням інших функцій у сфері будівництва. Проте із цього неможливо зробити висновки щодо якості, ефективності чи результативності проведеної роботи, що дає підстави вважати обґрунтованим оцінювання виконання позивачем цього завдання в 1 бал. Також доводи позивача про те, що присутність заступників голови ОДА та керівника апарату ОДА при проведенні оціночної співбесіди порушує норми Порядку № 640 є необґрунтованими, оскільки ні Закон України «Про державну службу», ні вказаний Порядок не містить щодо цього жодних заперечень, при тому, що оцінювання результатів службової діяльності позивача проводилось його безпосереднім керівником. У ході розгляду справи також не встановлено жодних обставин, що присутні особи оцінювали результати його роботи чи впливали на висновки комісії. Враховуючи наведене, таке оцінювання було проведене з дотриманням вимог Закону України «Про державну службу» та процедури, визначеної Порядком № 640, а відтак висновок за результатами оцінювання службової діяльності позивача та розпорядження Закарпатської ОДА від 11 грудня 2019 року № 112-р (в частині оцінювання результатів діяльності позивача), яким затверджено цей висновок, є правомірними, вчиненими у межах повноважень відповідача. Отримання негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» є підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, відтак, у зв`язку з вищевикладеним, є правомірним розпорядженням голови Закарпатської ОДА від 16.12.2019 № 114-р (зі змінами, внесеними розпорядженням голови Закарпатської ОДА від 24.12.2019 № 128-р) «Про звільнення ОСОБА_1 », яким позивача звільнено з посади начальника Управління КБ Закарпатської ОДА. З приводу покликань апелянта на проведення повторної оціночної співбесіди встановлено, що відповідно до пункту 37 Порядку № 640 оціночну співбесіду з позивачем проводив його безпосередній керівник, тобто голова ОДА Бондаренко І.С., а ОСОБА_3 , перший заступник голови ОДА, співбесіди не проводив, а лише контролював діяльність структурного підрозділу відповідно до функціонального розподілу обов`язків в Закарпатській ОДА, що для спірних правовідносин не має юридичного значення. Безпідставними є покликання апелянта на те, що йому пред`являлись претензії за проблеми, які виникли не з його вини і не за час його роботи на посаді, позаяк йому було відомо про наявність заборгованості та нараховані штрафні санкції, при тому, що Державна податкова служба України залишила без задоволення скаргу Управління КБ Закарпатської ОДА від 09.12.2019 № 01-15/238 щодо скасування рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 29.11.2019 № 002665033 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. З приводу покликань апелянта на те, що суд першої інстанції упереджено сконцентрував свою увагу на підтвердженні обґрунтованості виставлених суб`єктом оцінювання балів за виконання завдань, тобто повторно оцінив його службову діяльність, позаяк суд не наділений компетенцією оцінювання його службової діяльності як державного службовця, а тому не мав права надавати оцінку виставлених суб`єктом оцінювання балів, перебирати на себе його дискреційні повноваження щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки колегія суддів апеляційного суду зазначає таке. За вимогами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відтак, суд не перебирав на себе дискреційні повноваження відповідача щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, не оцінював повторно його службову діяльність, а лише перевіряв рішення та дії відповідача у спірних правовідносинах на відповідність зазначеним вище критеріям. З приводу того, що суд першої інстанції упереджено сконцентрував свою увагу на підтвердженні обґрунтованості виставлених суб`єктом оцінювання балів за виконання завдань варто зауважити таке. Частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Всупереч цим приписам позивач не довів належними та обґрунтованими доказами протиправності дій відповідача, не надав доказів на спростування висновків за результатами оцінювання, порушення процедури, як і на підтвердження повноти виконання оцінюваних завдань; такі докази не були надані як під час оцінювання, так і під час судового розгляду. Також ним не було заявлено клопотання про витребування необхідних доказів у відповідача. Ні у звіті, ні у формі щодо результатів виконання завдань (пункт 38, додаток № 8 до Порядку № 640) за 2019 рік про свою роботу він не вказав жодних результатів виконання оцінюваних завдань, не описав виконання завдань в розрізі досягнутих результатів, обмежившись викладенням встановлених йому завдань до колонки «Досягнутий результат» у стверджувальній формі; тобто, до виконання завдання позивач підійшов формально, а результати оцінювання виконання завдань відповідають критеріям виставлення балів. Також не підтверджені жодними доказами його покликання на щотижневе звітування у голови ОДА, що на його думку підтверджує виконання цих завдань. Інші доводи апелянта на законність рішення суду не впливають, а також не мають юридичного значення для спірних правовідносин. За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року в адміністративній справі № 260/218/20 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді Н. В. Ільчишин В. В. Святецький Постанова складена у повному обсязі 29 січня 2021 року. Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду