Постанова 4854 № 420/11149/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/11149/20 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Коваля М.П., суддів - Домусчі С.Д., - Кравця О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_1 , Одеська міська рада про визнання протиправними та скасування рішення про реєстрацію повідомлення про початок підготовчих робіт з реконструкції нежитлового приміщення №101 та рішення про видачу та реєстрацію дозволу на будівництво, - В С Т А Н О В И В: В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_1 , Одеська міська рада про визнання протиправними та скасування рішення про реєстрацію повідомлення про початок підготовчих робіт з реконструкції нежитлового приміщення №101 та рішення про видачу та реєстрацію дозволу на будівництво. 15 грудня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК», в якій заявник просив суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом: - заборони ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 та іншим особам, що діють в його інтересах або за цивільними угодами з ним, в тому числі: товариства з обмеженою відповідальністю "САНДРОБУД" (код ЄДРПОУ 37873063), вчиняти будь-які будівельні роботи з реконструкції, розборки, будівництва та інше нежитлового приміщення № 101, за адресою: АДРЕСА_1; - заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам будь-якого іншого обтяження та інше) щодо нерухомого майна у вигляді нежитлового приміщення № 101, за адресою: АДРЕСА_1; - заборони Державній архітектурно-будівельній інспекції України (місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) в особі її структурного підрозділу без статусу юридичної особи-Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Одеській області (місцезнаходження: 65012, м Одеса, вул. Канатна, 83), Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, (місцезнаходження 65009 г. Одесса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ: 40199728) вчиняти будь-які дії щодо реєстрації декларацій видачі будь-яких документів дозвільного або погоджувального характеру щодо об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК» звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, тому просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про задоволення заяви представника ПАТ «МТБ БАНК» про вжиття заходів забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не було враховано, що достатність наданих доказів та переконливість наведеного обґрунтування щодо заявлених позовних вимог не можуть бути предметом перевірки суду на стадії прийняття заяви про забезпечення позову і підлягають дослідженню під час вирішення її по суті. Апелянт вважає, що оскаржувана реєстрація Повідомлення про початок підготовчих робіт та дозвіл на будівництво відповідного об`єкту нерухомого майна підлягає скасуванню оскільки реконструкція нежитлового приміщення №101 за адресою: АДРЕСА_1 відбуватись не може у зв`язку із його неіснуванням, та фактично здійсненням на відповідній земельній ділянці нового об`єкту нерухомого майна на підставі підроблених правовстановлюючих документів або таких, що мають в собі недостовірні дані. В обґрунтування своєї позиції апелянт посилається на висновок експерта № 205БЗ від 28.10.2020 року. Апелянт вказує, що факт виконання будівельних робіт на підставі зареєстрованого відповідачем повідомлення про початок підготовчих робіт та Дозволу на будівництво з реконструкції нежитлового приміщення № 101 порушують майнові права ПАТ «МТБ БАНК». Крім того, апелянт вважає, що в разі завершення розпочатих будівельних робіт з реконструкції неіснуючого спірного приміщення ОСОБА_1 отримає право на відведення земельної ділянки територіальної громади м. Одеси, тобто відбудеться захоплення комунальної власності та знищення об`єкту нерухомості, на якій ПАТ «МТБ Банк» має законні права щодо звернення на нього стягнення в рахунок заборгованості за рішенням суду, відносно якого триває цивільний спір №522/15243/19. За таких обставин, апелянт вказує, що позивач буде позбавлений можливості доступу до ефективного способу правового захисту, адже, в разі задоволення його позовних вимог, він буде позбавлений можливості звернути стягнення на зазначений об`єкт нерухомості в наслідок його знищення. При прийняття оскаржуваної ухвали про відмову у забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем обґрунтування заяви про забезпечення позову не доводять існування обставин, визначених ч.2 ст.150 КАС України, як підстав для забезпечення позову; не підкріплені належними доказами, а отже заява позивача про забезпечення позову не належить до задоволення. Представник третьої особи Островського Н.О. надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі. Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. Відповідно до вимог частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову. Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: - невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або - очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС). Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Ці підстави є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними. При цьому колегія суддів враховує висновки щодо застосування норм права, викладені зокрема у постанові Верховного Суду від 19 червня 2018 року (справа №826/9263/17). Згідно пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами. Як вбачається з матеріалів справи, заява про забезпечення позову була подана в рамках оскарження правомірності рішень Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про реєстрацію повідомлення про початок будівельних робіт та Дозволу на будівництво з реконструкції нежитлового приміщення № 101 за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року (справа №640/9167/19) по-перше: виходячи з процесуального закону, поряд з наявністю очевидних ознак протиправності рішення, яке оскаржується в судовому порядку, законодавець, як обов`язкову умову, для застосування заходів забезпечення позову, визначив існування, внаслідок цього, порушення прав або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням; а по-друге: значення вжитого законотворцем поняття «очевидні ознаки» необхідно розуміти як оціночну характеристику обставин, які сприймаються однозначно, є беззаперечними, не викликають жодних сумнівів й, не потребуючи оцінки доводів і аргументів позовної заяви, висловлених по суті спору, явно свідчать про протиправний характер адміністративного акту, який оскаржується до суду. Разом з тим, дослідивши відокремлені матеріали справи, колегія суддів зазначає, що доводи позивача в частині очевидної протиправності оскаржуваних рішень фактично не є беззаперечними та потребують оцінки під час розгляду справи по суті спору. Доводи апелянта, що достатність наданих доказів та переконливість наведеного обґрунтування щодо заявлених позовних вимог не можуть бути предметом перевірки суду на стадії прийняття заяви про забезпечення позову, ґрунтуюсь на помилковому тлумаченні норм процесуального права, оскільки саме на цій стадії судом досліджується питання, чи є оскаржувані рішення очевидно протиправними. Водночас, позивач також жодними належними та допустимими доказами не обґрунтовує, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидність ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням. Колегія суддів критично посилання апелянта на висновок експерта № 205БЗ від 28.10.2020 року, оскільки зазначеного висновку позивачем до суду не надавалось, що підтверджується переліком додатків до позовної заяви та заяви про забезпечення позову. Надані до суду апеляційної інстанції копії пояснень, наданих представником ПАТ «МТБ БАНК» Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області також не можуть беззаперечно свідчити про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову, оскільки представляються собою фактично суб`єктивні свідчення представника Пат «МТБ БАНК» щодо обставин невиконання судового рішення по цивільній справі №522/15243/19, що взагалі не стосується предмету спору у межах даної справи. Крім того, колегія суддів зазначає, що забезпечення позову у заявлений позивачем спосіб може трактуватись, як передчасне вирішення спірних правовідносин, в той час, коли суд не здійснював дослідження та оцінку доказів та обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень відповідача. Колегія суддів наголошує, що сама лише незгода позивача із рішенням суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Підтвердження факту вчинення таких порушень чи спростування цієї обставини може бути з`ясоване виключно в процесі розгляду справи по суті заявлених позовних вимог. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. Разом з тим, за умови відсутності належних, допустимих та достатніх доказів настання події, яка спричинить порушення прав заявника, посилання на відсутність ефективного захисту його прав є неспроможними. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені у заяві про забезпечення позову доводи не свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 151 КАС України. Враховуючи наведене, Одеський окружний адміністративний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_1 , Одеська міська рада про визнання протиправними та скасування рішення про реєстрацію повідомлення про початок підготовчих робіт з реконструкції нежитлового приміщення №101 та рішення про видачу та реєстрацію дозволу на будівництво, оскільки наведені в заяві про забезпечення позову доводи ґрунтуються на припущеннях заявника, а належних та допустимих доказів на підтвердження настання негативних наслідків заявник не надав. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 292, 311, 312, 316, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року - залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_1 , Одеська міська рада про визнання протиправними та скасування рішення про реєстрацію повідомлення про початок підготовчих робіт з реконструкції нежитлового приміщення №101 та рішення про видачу та реєстрацію дозволу на будівництво - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя: М.П. Коваль Суддя: С. Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець