Постанова 4851 № 520/6663/19

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2021 р. Справа № 520/6663/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. , за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 року, по справі № 520/6663/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просив: - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 00005941306, №00005931306, №00005951306 від 15.04.2019, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00000491306 від 15.04.2019, рішення № 00005921306 від 15.04.2019; - стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 задоволено адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00005941306 від 15.04.2019, №00005931306 від 15.04.2019, №00005951306 від 15.04.2019. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00000491306 від 15.05.2019. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00005921306 від 15.04.2019. Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ФОП ОСОБА_1 у розмірі 12867,97 грн. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 по справі № 520/6663/19 залишено без змін. 23.11.2020 року на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат. Колегія суддів, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Виходячи з аналізу зазначеної норми, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство передбачає можливість прийняття додаткового рішення, серед іншого, у разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 року питання про судові витрати вирішено не було. Представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення в якій просить стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 42582,00 грн. Відповідачем надано заперечення на заяву про стягнення судових витрат, в якому посилаючись на неспівмірність витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу з обсягом наданих адвокатом послуг, просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 42582,00 грн. Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Частинами першою-п`ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами першою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Приписи ч.9 ст. 139 КАС України містять критерії розподілу судових витрат, які суд повинен врахувати при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат. Так, пунктами 1,2,4 ч. 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269). З урахуванням вимог ч.7 ст. 139 КАС України позивачем до судових дебатів у суді апеляційної інстанції було заявлено вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на користь позивача судових витрат та надано докази витрат, які позивачем було сплачено у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції. Так, позивачем в підтвердження понесення витрат на оплату правничої допомоги надано докази по оплаті витрат на правову допомогу, а саме: акт приймання-передачі наданих послуг, детальний опис послуг, меморіальний ордер. З наданих доказів слідує, що 24.03.2020 року між Адвокатським об`єднанням «Неофеліс Ло Груп» та позивачем було укладено договір про надання правової допомоги. У відповідності до умов вказаного вище договору адвокатське об`єднання зобов`язується надавати правову допомогу Клієнту на умовах та в порядку, що визначений цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору ( п.1.1.). Зокрема, до послуг, що надаються за Договором про надання правової допомоги від 24.03.2020 року віднесено представництво інтересів Клієнта в Другому апеляційному адміністративному суді по справі №520/6663/19 (п.1.2.). За надання правової допомоги Клієнт сплачує гонорар, факт надання послуг підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг (п.3.2.). На виконання умов договору про надання правової допомоги представником позивача надано акт приймання-передачі наданих послуг від 31.08.2020 року, детальний опис послуг, меморіальний ордер №100 від 28.08.2020 року про оплату професійної правової допомоги в сумі 35630,00 грн. З акту та детального опису слідує, що до переліку послуг професійної правової допомоги увійшли такі послуги, а саме: -вивчення матеріалів справи №520/6663/19 (п`ять годин) вартістю 5000 грн; -надання консультації по матеріалам справи №520/6663/19 (три години) вартістю 2 400 грн; -аналіз законодавчої бази (чотири години) вартістю 3200 грн; -написання та подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №520/6663/19 (вісім годин) вартістю 25030 грн. Проте, колегія суддів частково не погоджується з їх вартістю, з огляду на таке. Колегія суддів зазначає, що дії з вивчення матеріалів справи, аналізу законодавчої бази вчинялися адвокатом з метою надання адвокатом якісних послуг щодо складання та подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №520/6663/19, а тому такі дії є складовою вказаної послуги та не можуть існувати окремо, а отже колегія суддів приходить до висновку про відмову у стягненні за рахунок бюджетних асигнувань відповідача вартості послуг з вивчення матеріалів справи та аналізу законодавчої бази. Також, колегія суддів зазначає, що вартість послуги з надання консультації по матеріалам справи №520/6663/19 також не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки містить загальну назву наданої адвокатом послуги без її конкретизації та детального опису. Крім того, колегія суддів зазначає, що не підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати у розмірі 2746,00 грн та у розмірі 4206,00 грн за здійснення позивачем копіювальних послуг у зв`язку з поданням позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду, її направлення ГУ ДПС у Харківській області, надання до суду першої інстанції письмових пояснень та копій документів, оскільки такі витрати було понесено у суді першої інстанції, а не апеляційної. Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що розмір оплати послуг адвоката у розмірі 42582,00 грн, який представник позивача просить покласти на відповідача, частково є необгрунтованим, не відповідає критеріям ст. ст. 134, 139 КАС України, а тому підлягає зменшенню. Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 25030 грн. Оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 року питання про судові витрати вирішено не було, то колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення. Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (код ЄДОПОУ 43143704, вул. Пушкінська, буд.46, м. Харків, 61057) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25030 ( двадцять п`ять тисяч тридцять) грн 00 коп. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калиновський В.А. Повний текст додаткової постанови виготовлений 29.01.2021 року