Постанова 4851 № 520/5482/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2021 р.Справа № 520/5482/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. , за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків по справі № 520/5482/19 за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 ( далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №520/5482/19 за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (далі - відповідач), в якому просив: - змінити чи встановити спосіб виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 по справі №520/5482/19 щодо зобов`язання органу ПФУ в Харківській області провести з 25.04.2019 перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(11)/2019, справа №3-14/2019(402/19, 1737/19) в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заборгованості пенсії в розмірі 11982,74 грн. за період з 25.04.2019 по 30.06.2019. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 в задоволенні заяви позивача про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №520/5482/19 відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити його заяву. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що ГУ ПФУ у Харківській обл. на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі № 520/5482/19 здійснило нарахування йому пенсії за період 25.04.2019 по 30.06.2019 у розмірі 11982,74 грн. та повідомило, що її виплата буде проведена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення виплат, що свідчить про наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення в розмінні ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутність бюджетного фінансування для розпорядника бюджетних коштів є обставиною, що унеможливлює виконання рішення суду, у зв`язку з тим, що згідно з положеннями Бюджетного Кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі можуть бути проведенні лише відповідно до бюджетного призначення. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (просп. Незалежності, буд. 2, м. Ізюм, Харківська область, 64300, ЄДРПОУ 40387920) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення від 15 травня 2019 року №45 Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 25.04.2019 перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(11)/2019, справа №3-14/2019(402/19, 1737/19). В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Дане судове рішення набрало законної сили та було видано виконавчий лист по даній справі. Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вказана заява стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично зміни суті його резолютивної частини та містить нові позовні вимоги, які не заявлялись при розгляді адміністративної справи, що є порушення норм процесуального права. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно з приписами ст. 124 Конституції України, є обов`язковими до виконання на всій території України. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Положеннями чч. 2 та 3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. При цьому, в положеннях ч.1 ст. 370 КАС України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Положеннями ч.ч.1-2 та 5 ст. 372 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Згідно із ч.ч.1, 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон № 1404) за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Зміст наведених норм свідчить, що під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Тобто, підставою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.09.2018 по справі 1304/5584/12 зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Колегією суддів встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі № 520/5482/19 зобов`язано Ізюмське ОУ ПФУ Харківської обл. провести з 25.04.2019 перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону № 796 та Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(11)/2019, справа №3-14/2019(402/19, 1737/19). При цьому, позивач просить змінити спосіб і порядок виконання рішення у справі №520/5482/19 в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заборгованості пенсії в розмірі 11982,74 грн за період з 25.04.2019 по 30.06.2019. Колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову як про зобов`язання відповідача вчинити певні дії (пункт 4), так і про стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (пункт 6). Отже, аналіз наведеного вище дає підстави для висновку, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що резолютивна частина рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі №520/5482/19 має зобов`язальний характер. При цьому, судом першої інстанції при розгляді справи 520/5482/19 не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування доплати пенсії ОСОБА_1 за період з 25.04.2019 по 30.06.2019 у сумі 11982,74 грн. Таким чином, змінивши спосіб виконання рішення суду першої інстанції із зобов`язання провести з 25.04.2019 перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону № 796 та Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(11)/2019, справа №3-14/2019(402/19, 1737/19) на стягнення конкретної суми, буде змінено рішення суду першої інстанції по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті. Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а, яку суд, з урахуванням приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховує при вирішені спірних правовідносин. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі №520/5482/19. Посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування у розпорядника бюджетних коштів як на обставину, що унеможливлює виконання рішення суду, колегія суддів відхиляє, оскільки ні в листі від 31.01.2020 № 53/Д-14, ні в листі від 22.10.2020 № 8528-12472/Д-02/8-2000/20, відповідачем не зазначено про відсутність бюджетних коштів для здійснення відповідних виплат, а лише вказано, що доплата за судовим рішенням провадитиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Щодо посилання ГУ ПФУ у Харківській обл. у листі від 31.01.2020 № 53/Д-14 на постанову Кабінету Міністрів України від 22.08.2018№ 649 колегія суддів зазначає наступне. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19 визнаний протиправним та скасований Порядок № 649 від 22.08.2018. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 змінено. Визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови №649. Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Отже, починаючи з 22.07.2020 відсутні підстави стверджувати, що відповідачем при виконанні рішення суду буде застосовано нормативно-правовий акт, який з цієї дати втратив чинність. Згідно з положеннями ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відтак, відсутні підстави для його скасування. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року по справі №520/5482/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 29.01.2021 року