Постанова 4824 № 761/16917/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 761/16917/20 Головуючий у 1 інстанції: Волошин В.О. Провадження № 22-ц/824/3374/2021 Доповідач: Шебуєва В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шебуєвої В.А., суддів Оніщука М.І., Крижанівської Г.В., секретар Майданець К.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року про відмову у задоволені заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бережної Тетяни Леонідівни про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії,- в с т а н о в и в: В червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бережної Т.Л. про скасування постанови приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бережної Т.Л. від 28 травня 2020 року про відмову у видачі їй свідоцтв про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а саме, на квартиру АДРЕСА_1 . В листопаді 2020 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення її позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входила і вказана квартира, яка була заповіщена їй. В подальшому, вона дізналася, що вказана квартира зареєстрована за іншою особою - ОСОБА_3 та була виставлена на продаж. Невжиття заходів забезпечення її позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення її прав та інтересів, за захистом яких вона звернулася до суду. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її заяву про забезпечення позову. Зазначає, що квартира АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_2 заповів їй, була зареєстрована за іншою особою - ОСОБА_3 , яка наразі вживає заходів по її відчуженню. В даній справі є необхідність вжиття заходів забезпечення позову, але суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні її заяви. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережна Т.Л. не з`явилася, повідомлена про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у її відсутність. Приватний нотаріус Бережна Т.Л. подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , просить залишити без змін ухвалу суду першої інстанції. Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бережної Т.Л. про скасування постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що заявницею не доведено наявності підстав для вжиття таких заходів забезпеченняпозову. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такої ухвали суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 ст. 149 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов може бути забезпечено, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Відповідно до п.п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, в порядку забезпечення позову можливе для забезпечення майнових прав позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Позов ОСОБА_1 носить немайновий характер, предметом позову ОСОБА_1 є оскарження постанови приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бережної Т.Л. від 28 травня 2020 року про відмову у видачі їй свідоцтв про право на спадщину, який не є власником квартири АДРЕСА_1 . Вимог до ОСОБА_3 позивачка ОСОБА_1 не заявляла. Відтак, заходи забезпечення позову, які просила вжити ОСОБА_1 , не відповідають заявленим вимогам. Відповідно, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову у визначений спосіб. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 26 січня 2021 року. Суддя-доповідач Шебуєва В.А. Судді Оніщук М.І. Крижанівська Г.В.