Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/5530/20

Дата документу Справа № 334/5530/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________________ Справа № 33/807/77/20 Головуючий в 1-й інстанції Ісаков Д.О. Єдиний унікальний № 334/5530/20 Доповідач в 2-й інстанції Гріпас Ю.О. Категорія ч.1 ст.184 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2021 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 його захисника адвоката Погрібної С.О., апеляційну скаргу адвоката Погрібної С.О. в інтересах особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2020 року, в с т а н о в и в: постановою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2020 року, до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який працює диспетчером в «Запоріжжяобленерго», зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок. В постанові зазначено, що з представлених суду матеріалів вбачається, що 25 вересня 2020 року був складений протокол про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 283998 відносно ОСОБА_1 , який неналежно виконує батьківські обов`язки по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, у період часу з 17.09.2020 року по 22.09. 2020 року малолітній ОСОБА_3 , учень 6-В класу Запорізької гімназії № 50, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Богдана Хмельницького, буд. 22, систематично порушує правила поведінки для учнів та ігнорує законні вимоги педагогів. В апеляційній скарзі адвокат Погрібна С.О. зазначає, що суд безпідставно визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. вважає, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі в необхідному обсязі докази щодо складу правопорушення, з урахуванням специфіки вирішення проблем, що стосуються малолітніх дітей. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона правопорушення, яка передбачена ст.184 КУпАП. В матеріалах справи відсутні відомості щодо проведення навчальним закладом будь-якої профілактичної роботи з батьками, бесід та роз`яснень психолога та соціального педагога з малолітньою дитиною для того щоб встановити наявність або відсутність порушень дисципліни з боку малолітньої дитини, причини такої поведінки. На підставі викладеного просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у визнанні ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. Заслухавши в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд доходить наступного висновку. Згідно з вимогами ст.ст. 245, 252, 278, 280 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи, а при розгляді справи суддя зобов`язаний з`ясувати: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Проте, суддею при розгляді даної справи ці вимоги закону дотримані не в повному обсязі, що призвело до неповного з`ясування обставин справи, які мають істотне значення для прийняття об`єктивного та правильного рішення в справі. Суддя місцевого суд в порушення вимог ст.283 КУпАП в постанові не зазначив опис обставин, установлених під час розгляду справи, лише констатував зміст протоколу про адміністративне правопорушення. Так, відповідно до положень ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Однак, судом першої інстанції не в повній мірі перевірено дотримання вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 283998 від 25 вересня 2020 року вбачається, що він складений щодо ОСОБА_1 який неналежно виконує батьківські обов`язки по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, у період часу з 17.09.2020 року по 22.09. 2020 року малолітній ОСОБА_3 , учень 6-В класу Запорізької гімназії № 50, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Богдана Хмельницького, буд. 22, систематично порушує правила поведінки для учнів та ігнорує законні вимоги педагогів (а.с.10). Між тим, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме ст.150 Сімейного кодексу України, положенням якої передбачено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо. Однак, всупереч вимогам ст.ст. 256, 184 КУпАП, у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, в чому конкретно полягає з його боку ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Самі по собі наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, а саме девіантна поведінка малолітнього ОСОБА_2 , тобто, здійснення вчинків, які суперечать нормам соціальної поведінки, не дотримання чинних у суспільстві норм поведінки і їх порушення, не може бути достатньою підставою для висновку про те, що ОСОБА_1 , як батько, ухиляється чи не виконує покладені на нього обов`язки по вихованню дитини. Також апеляційним судом враховується, що відповідно до положень, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Таким чином, під час апеляційного розгляду встановлено, що судом першої інстанції не в повній мірі перевірено дотримання вимог ст.256 КУпАП уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення особою при складанні протоколу щодо ОСОБА_1 . Таким чином, слід зазначити, що суд першої інстанції не дослідив та не встановив наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, диспозиція якої передбачає порушення батьківських обов`язків, які передбачені ст.150 Сімейного кодексу України. Положенням вказаної статті Сімейного кодексу передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Під час апеляційного розгляду, досліджено всі обставини справи, а також надані суду докази, за результатом якого, жодних порушень батьківських обов`язків, передбачених ст.150 СК України не встановлено. Крім того, відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до положень ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності. Згідно статті 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Проте, належних, допустимих та беззаперечних доказів, які б у своїй сукупності свідчили про те, що ОСОБА_1 , як батько, ухиляється чи не виконує покладені на нього обов`язки по вихованню дитини, матеріали справи не містять. Проте і в протоколі про адміністративне правопорушення, і в постанові суду з посиланням на вказаний протокол, не зазначено яким саме чином ОСОБА_1 не виконував свої батьківські обов`язки, при цьому не зазначено в чому саме проявилося таке неналежне їх виконання і чим конкретно це підтверджено. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не мав достатньо допустимих доказів для встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, визначив його винуватість доведеною помилково, недостатньо врахувавши закріплений в Конституції України принцип презумпції невинуватості особи. Крім того, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що ОСОБА_3 виховується в добропорядній сім`ї, батьки приділяють належну увагу вихованню сина, цікавляться шкільним та позашкільним життям дитини. З пояснень ОСОБА_1 встановлено, що він систематично проводив бесіди щодо поведінки сина. Вдома та у музичній школі останній поводиться добре. Зазначив, що між класним керівником та його сином склалися недоброзичливі стосунки, у зв`язку з чим остання упереджено ставиться до нього. Жодних даних, які б свідчили саме про ухилення або не виконання ОСОБА_1 , як батьком, обов`язків по вихованню дитини, матеріали справи не містять. Таким чином, враховуючи пояснення особи, притягнутої до адміністративної відповідальності та з огляду на зміст оскаржуваної постанови, суддею проведено судовий розгляд без з`ясування всіх обставин справи в їх сукупності, перевірки їх на відповідність вимогам чинного законодавства, що мають значення для правильного вирішення справи. В постанові суду вказано, що ОСОБА_1 свою вину не визнав та надав пояснення щодо обставин справи, визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення судом формально вказано на наявність вини особи та перелічено наявні в матеріалах справи докази, без обґрунтування та мотивування висновку про наявність вини та спростування позиції правопорушника. З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, апеляційний суд доходить висновку, що сукупністю зібраних та досліджених судом доказів не доведена наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 283998 від 25.09.2020. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Погрібної С.О. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2020 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП скасувати. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальностіза ч.1 ст.184 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду Ю.О. Гріпас