Постанова Дніпровський апеляційний суд № 210/5829/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/111/21 Справа № 210/5829/20 Суддя у 1-й інстанції - Хлистуненко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2021 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю(в режимі відеоконференції): особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Чеботар С.О., переглянувши апеляційну скаргу захисника, на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 грудня 2020 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Постановою суду від 09 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. Суд І інстанції встановив, що 09.10.2020 року о 11 год. 33 хв. в Дніпропетровській обл., м. Кривий Ріг, Металургійному р-ні, по пр. Металургів біля буд. 6 водій ОСОБА_1 керував автомобілем DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, сповільненість мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник Чеботар С.О. просить скасувати постанову суду та зарити провадження стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Також, захисник просить поновити строк на оскарження постанови суду вказуючи, що про її винесення не було відомо, та фактично було знайдено в системі Судової влади України у реєстрі судових рішень 19 грудня 2020 року. Вимоги апеляційної скарги захисник обгрунтовує тим, що рішення суду незаконне, винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, без з`ясування всіх обставин справи, оскільки працівники поліції без наявності доказів зупинили ОСОБА_1 , після чого інший екіпаж поліції не роз`яснивши наслідки за відмову від проходження огляду на встановлення стану наркотичного спяніння запропонували пройти огляд ОСОБА_1 , який відмовився пояснивши, що поспішає на роботу та є інвалідом, тому має деякі фізіологічні особливості. Після чого поліцейські склали протокол, вилучили посвідчення водія, та пояснили, що на ОСОБА_1 буде накладено штраф, а останній усвідомивши наслідки зазначив, що бажає пройти медичний огляд, але йому було відмовлено. Крім того, захисник вказує, що покази свідків є сумнівними, оскільки відеозаписом не підтверджується їх присутність під час складання протоколу. Також, захисник вважає, що судом І інстанції було порушено право на захист ОСОБА_1 , так як справу розглянуто без його участі та не було перенесено справу за клопотанням останнього. В апеляційному суді захисник Чеботар С.О. та ОСОБА_1 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити. Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення учасників перегляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку апеляційний суд вважає, що він пропущений з поважної причини, а тому керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, строк необхідно поновити, а апеляційну скаргу переглянути. Доводи апеляційної скарги про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду знайшли своє підтвердження. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У міжнародних джерелах права, зокрема в Конвенції, йдеться про те, що однією із гарантій права на справедливий суд, відповідно до п.«а» ч.3 ст.6, є негайна і детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. А те, що положення Конвенції стосуються й обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, випливає з практики Європейського суду з прав людини, який приймає до свого провадження і заяви щодо рішень судів про накладення на осіб адміністративних стягнень, оскільки вважає, що в силу суворості санкцій такі справи за суттю є кримінальними, а адміністративні покарання фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями ст.6 Конвенції (п.55 рішення у справі „Гурепка проти України; п.21 рішення у справі „Надточій проти України). ЄСПЛ у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року звернув увагу на вказівку у тексті п.«а» ч.3 ст.6 Конвенції щодо необхідності приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (п. 79 рішення у справі «Камасінскі проти Австрії» від 19 грудня 1989 року). Положеннями ч.1 статті 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. Так, однією серед ознак адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, є його суб`єктивна сторона, яка характеризується тільки прямим умислом. В свою чергу прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Однак, під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_1 не усвідомлював наслідки його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, так як працівниками поліції, які пропонували пройти огляд, не було роз`яснення наслідки відмови. При цьому, після того, як працівники поліції вилучили у ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортним засобом, тільки тоді працівниками поліції було повідомлено останнього, що за відмову від проходження огляду вилучається посвідчення у водія. Відразу, усвідомивши наслідки ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд(о 12 годині 14 хвилин) до складання протоколу про адміністративне правопорушення(складений о 12 годині 36 хвилин). В проходженні огляду працівниками поліції було відмовлено. Дані обставини підтверджуються відеозаписом з боді камер працівників поліції, який доданий до матеріалів справи(а.с.6) Отже, під час апеляційного перегляду встановлено недоведення працівниками поліції суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , Крім того, під час апеляційного перегляду встановлено сумнівність щодо виявлених працівниками поліції ознак наркотичного сп`яніння, оскільки було зазначено, що в ОСОБА_1 зіниці очей не реагують на світло, в той час відповідно до відеозапису працівник поліції лише словесно вказав про таку ознаку, не встановлюючи її, а також апеляційний суд враховує той факт, що зупинка транспортного засобу відбулася приблизно о 11 годині 30 хвилин дня в світлий час доби, тому в апеляційного суду є сумніви щодо того факту, яким чином можливо було виявити вказану ознаку. Крім того, працівником поліції було встановлено ознаку сп`яніння сповільненість мови, але відповідно до відеозапису така ознака не встановлювалася. Таким чином, підсумовуючи вище викладене апеляційний суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено, поза розумним сумнівом, доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а оскільки відповідно до змісту ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тому постанову суду необхідно скасувати, а провадження на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Чеботар С.О. - задовольнити. Постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. - скасувати. Закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Р.В.Мудрецький