LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857260/735/20

від 28.01.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити частково.

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/735/20 пров. № А/857/7502/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Бруновської Н.В., Іщук Л.П., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року у справі № 260/735/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Плехановою З.Б. у м. Ужгород Закарпатської області 15.05.2020 в порядку спрощеного позовного провадження, дата складення повного судового рішення не зазначена), - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі ГУ ПФУ в Закарпатській області, відповідач), в якому просив суд: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років, призначеної ОСОБА_1 ; - зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії по вислузі років позивачу на підставі довідки прокуратури Закарпатської області № 18 51-вих.2020 від 02 березня 2020 року з врахуванням всіх її складових та в тому ж процентному еквіваленті (88%) , які були визначені при призначені пенсії 16.11.2006 року. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року позов задоволено. Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що вказане рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та не містить належного обґрунтування підстав задоволення позову, просить рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що з 16.01.2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №1155 від 11.12.2019 «Про умови оплати праці прокурорів» (надалі також Постанова № 1155), у відповідності з якою були підвищені розміри посадових окладів працівників органів прокуратури України. Таким чином, вважає, що право на звернення за перерахунком пенсії у позивача виникло з 16.01.2020, а право на перерахунок пенсії за вислугою років - з 01.02.2020, так як перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. До заяви про перерахунок пенсії позивачем додано довідку про розмір заробітної плати, яка видана на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка на думку пенсійного органу не є підставою для перерахунку пенсії позивачу. Відповідач зазначає про невідповідність форми довідки, а також включення до неї складових заробітної плати, які не впливають на перерахунок пенсії. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року. Позивач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. 05 серпня 2020 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 560/2120/20. 27 жовтня 2020 року судом апеляційної інстанції зареєстровано клопотання ГУ ПФУ в Закарпатській області про закриття провадження у даній справі, яке обґрунтоване тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач помер. Апеляційним судом 30 жовтня 2020 року зареєстровано клопотання ОСОБА_2 про заміну позивача правонаступником, відповідно до статті 52 КАС України. 10 листопада 2020 року ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду поновлено апеляційне провадження для вирішення вищевказаних клопотань. Ухвалою від 10 листопада 2020 року в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про заміну позивача правонаступником та клопотання ГУ ПФУ в Закарпатській області про закриття провадження відмовлено, апеляційне провадження зупинено. 26 січня 2021 року ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду поновлено апеляційне провадження у зв`язку з тим, що 20 січня 2021 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 560/2120/20. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугою років в розмірі 88% від заробітної плати відповідно до вимог Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (надалі також Закон №1789-ХІІ). 02 березня 2020 року прокуратурою Закарпатської області позивачу видана довідка про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, за № 18 51-вих.2020, згідно з якою розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 6 вересня 2017 року за відповідною (прирівняною) посадою Заступника керівника місцевої прокуратури становить 36767,27 грн. Підстава видачі довідки: рішення Конституційного Суду України від 13.1.2019№ 7-р (ІІ)2019 та постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури щодо оплати праці працівників прокуратури» (надалі також Постанова № 657). 06 березня 2020 року позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Закарпатській області про перерахунок пенсії. До своєї заяви ним було додано документи для проведення перерахунку (паспорт, довідка про заробітну плату) про що свідчить розписка-повідомлення, згідно якої така заява та документи прийняті та зареєстровані 06.03.2020 року за № 610. 17 березня 2020 року відповідачем надана відповідь у формі Рішення № 0700- 0326-8/9338, в якому зазначено, що право на перерахунок на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 13 грудня 2019 року та для яких момент виникнення права на перерахунок настав не раніше 13 грудня 2019 року. Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів» встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що визначені Законом України «Про прокуратуру». Тому право на перерахунок пенсії у позивача відсутнє. Позивач, вважаючи таку відмову відповідача протиправною, звернувся до суду з позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з наявності фактичних та правових підстав для перерахунку пенсії позивачу. Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, обставинам справи та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Верховний Суд у зразковій справі № 560/2120/20, яка за предметом та підставами позову є аналогічною справі, що розглядається, дійшов наступних правових висновків. «22.На час призначення позивачу пенсії (2010 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ): прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1); обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1); призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).

23. До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним. 24. 14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі ? Закон №1697-VІІ).

25. Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

26. Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

27. Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів). 28. 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»; частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: «

20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

29. Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні: жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

30. Суд установив, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

31. Така бездіяльність Кабінету Міністрів України призвела до чисельних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та Пенсійним фондом України.

32. У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке: визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

33. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

34. Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

35. Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.

36. У цій справі та в аналогічних типових справах, копії матеріалів яких долучені до матеріалів цієї справи, пенсійний орган відмовляє заявникам у задоволенні заяв про перерахунок пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.

37. Тобто, фактично пенсійний орган погоджується з наявністю у заявників права на перерахунок пенсії, проте зазначає про відсутність нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.

38. У рішеннях про відмову заявникам у перерахунку пенсії пенсійний орган, серед іншого, посилається на положення постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 №1155 за змістом п. 7 якої встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру".

39. Натомість заявники просять здійснити перерахунок їхніх пенсії з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанови Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка жодних обмежень, подібних до тих, що зазначені в п. 37 цього судового рішення, не містить.

40. У відзиві на позовну заяву відповідач додатково зазначає, що позивач набуде права на перерахунок пенсії виключно у разі прийняття після 13.12.2019 відповідного рішення про підвищення заробітку діючих прокурорів.

41. Ключовими правовими питаннями, на які слід відповісти для правильного вирішення цього спору, є: - чи є постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам»? - у випадку, якщо суд встановить наявність права на перерахунок пенсії, з якої дати пенсійний орган зобов`язаний здійснити такий перерахунок?

42. Крім того, позивач у своєму позові просив суд надати оцінку питанням: у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягає перерахунку пенсія та чи підлягає його пенсія перерахунку без обмеження її розміру? Щодо того, чи є постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанови Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам»

43. Доводи відповідача про те, що після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-(ІІ)/2019 (після 13.12.2019) нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13.12.2019 норма частини 20 статті 86 Закону №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Суд враховує, що грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року, а теперішній розмір пенсії позивача останній раз перераховувався ще у 2015 році.

44. Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону №1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України.

45. Така бездіяльність уряду була предметом розгляду у судах.

46. Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 (справа №826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд.

47. Суди у зазначеній справі визнали протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» та зобов`язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

48. Проте, рішення суду фактично Кабінетом Міністрів України не виконано.

49. Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача.

50. Реалізація його права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019.

51. Тому Суд вважає підхід відповідача до вирішення заяви позивача незаконним. Суд зазначає, що в цій ситуації позивач має право на перерахунок його пенсії.

52. Твердження Пенсійного органу про той факт, що для реалізації пенсіонерами права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону №1697-VІІ (у редакції, що діє з 13.12.2019), обов`язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019.

53. Крім того, слід звернути увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».

54. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Хмельницької області від 05.03.2020 №18-174_вих.

20. Щодо дати, з якої Пенсійний орган зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії позивача

55. Колегія суддів звертає увагу, що первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 до 13.12.2019 (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015 було змінено на речення «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», - тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015).

56. Тому частина двадцята статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015-12.12.2019) в Україні з`явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру».

57. Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, Суд враховує, що: перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії; відповідно до частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

58. Частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13.12.2019, а відтак Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019. Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим. Щодо того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягають перерахунку пенсії та чи підлягають зазначені пенсії перерахунку без обмеження їх граничного розміру.

59. Ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.

60. Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.

61. Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.

62. Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

63. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

64. Окремо колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

65. У цій справі позивач просив суд здійснити перерахунок його пенсії з 13.12.2019, тому судом передусім надана оцінка правовідносинам, що виникли з цієї дати. Проте, матеріали типових справ свідчать, що нерідко позивачі просять суд зобов`язати відповідачів здійснити перерахунок їхньої пенсії за періоди до згаданого рішення Конституційного Суду України.

66. Колегія суддів зазначає, що в період з 01.01.2015 до 13.12.2019 в Україні не було жодного Закону чи іншого нормативно-правового акту, що визначав би умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру». Водночас особи, яким пенсія цього виду була вже призначена, продовжували її отримувати в призначеному розмірі (сума виплати не була зменшена), а також мали право змінити вид пенсійного забезпечення (наприклад, звернутися про призначення їм пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV). Усталена практика Верховного Суду свідчить про безпідставність вимог заявників до органів ПФУ про перерахунок їм після 01.01.2015 пенсії на умовах та в порядку, що був визначений частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції до 01.01.2015) та редакції частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII, яка фактично набрала чинності лише 13.12.2019.

67. Також безпідставними є вимоги позивачів про перерахунок розміру пенсії на підставі частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії та визначала умовою перерахунку пенсії за вислугу років працівника прокуратури збільшення заробітної плати за посадою, з якої ця особа звільнялася на пенсію), оскільки зазначена норма ще з 01.01.2015 є нечинною. У таких випадках судам слід керуватись діючим законодавством, зокрема статтею 86 Закону №1697-VII. V. ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК

68. За результатом розгляду справи №560/2120/20 як зразкової Верховний Суд дійшов наступних правових висновків: з 13.12.2019 особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону №1697-VII мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам (зокрема на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657); такі пенсії перераховуються з 13.12.2019; вимоги щодо відсотку заробітної плати, з якого відбувається перерахунок пенсії, та вимоги щодо здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру, задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє).

69. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.». Згідно з пунктами 21, 22 КАС типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги; зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення; Вказана справа відповідає ознаками цієї типової справи є, оскільки позивачем є особа, яка отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №1789-ХІІ; відповідачем територіальний орган ПФУ; предмет спору вимога зобов`язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ; звернення до територіального органу ПФУ за перерахунком пенсії після 13.12.2019. Частиною п`ятою статті 291 КАС передбачено, що рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав: 1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи; 2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи. Апеляційний суд вважає, що зазначені вище висновки Верховного Суду можуть бути повністю застосовані для вирішення справи, що розглядається, яка є типовою, з огляду на ознаки типовості, визначені у зазначеній постанові Верховного Суду зразковій справі. Таким чином, враховуючи положення частини 3 статті 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, якою є справа, що розглядається, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. З огляду на зазначене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії позивачу та обов`язок відповідача здійснити такий перерахунок. Дата перерахунку пенсії позивачу та обмеження розміру її виплати не є предметом апеляційного оскарження. Отже в цій частині рішення Верховного Суду у зразковій справі застосуванню не підлягає. Враховуючи передчасність вимог позивача про відсоток заробітної плати, з якого відбувається перерахунок пенсії така вимога задоволенню не підлягає. Щодо факту смерті позивача, який підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , апеляційний суд зазначає наступне. Пунктом 5 частини 1 статті 238 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Відповідно до частини першої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Згідно частини третьою статті 319 КАС України якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті. Аналізуючи вищенаведені норми, колегія суддів приходить до переконання про те, що оскільки рішення суду першої інстанції є частково законним та обґрунтованим, дана справа закриттю не підлягає. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає частково. Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Оскільки як зазначалося вище, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про необхідність зміни мотивувальної та резолютивної частин рішення суду першої інстанції, вказане рішення підлягає зміні. Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року у справі № 260/735/20 змінити, виключивши з абзацу третього його резолютивної частини фразу «виходячи з її розміру 90% від заробітку». Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, визначених в частині 5 статті 291 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Н. В. Бруновська Л. П. Іщук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»