Постанова 4857 № 2а-4394/08/0970

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 2а-4394/08/0970 пров. № А/857/9817/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В., з участю секретаря судового засідання Марцинковської О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Управління капітального будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської облдержадміністрації, Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, Відділу державної реєстрації виконкому Івано-Франківської міської ради, про визнання незаконними дій, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - суддя (судді) в суді першої інстанції - Біньковська Н.В., місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 27.04.2020 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду від 27.04.2010 у цій справі. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 - відхилено. У відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 в частині наявності істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п.1 ч.2 ст.361 КАС України) - відмовлено. Заяву ОСОБА_1 в частині перегляду постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 з підстав скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду (п.3 ч.2 ст.361 КАС України) - повернуто без розгляду. Ухвала мотивована тим, що наведені заявником причини пропуску строку звернення до суду не є поважними. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі, з посиланням на незаконність та необгрунтованість ухвали, неправильне застосування судом норм права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд безпідставно повторно повернув без розгляду подану ним 27.04.2020 заяву про перегляд постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 у справі №2-а-4394/08/0970 за нововиявленими обставинами в частині перегляду зазначеної постанови з підстави скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Зазначає, що він дізнався про таку нововиявлену обставину як «Публічне правонаступництво» - 13.12.2019 після одержання постанови Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №2а-101/11/0970, від цього часу до подання ним заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 27.04.2020 не пройшло 3-х років. Вважає, що ним не пропущено строків звернення до суду. Апелянт у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її з підстав, що у ній наведені. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, заяву ОСОБА_1 обґрунтовує двома нововиявленими, на його думку, обставинами, а саме, скасуванням судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (п.3 ч.2 ст.361 КАС України), та наявністю істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п.1 ч.2 ст.361 КАС України). Зазначає, що в основу постанови суду від 27.04.2010 у цій справі покладена обставина, встановлена постановою Івано-Франківського міського суду від 21.11.2006 у справі №2а-342/2006, яка в подальшому скасована із направленням справи на новий судовий розгляд ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.11.2010. Вважає, що рішенням суду, після постановлення якого ухвала ВАС України від 02.11.2010 стала повноцінною підставою для перегляду постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 за нововиявленими обставинами, є постанова Верховного суду від 05.12.2019 у справі №2а-101/11/0970, яка прийнята за результатами перегляду постановлених судових рішень під час нового судового розгляду. Також зазначає, що в постанові Верховного суду від 05.12.2019 суд зауважив на наявність такої істотної обставини як "публічне правонаступництво", яка існувала на час розгляду справи №2а-4394/08/0970 та прийняття постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010, однак не була встановлена судом, не була і не могла бути відомою заявнику, і про наявність такої обставини йому стало відомо з постанови Верховного суду від 05.12.2019. В клопотанні про поновлення 30-ти денного строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 зазначає, що постанову Верховного Суду від 05.12.2019 отримав 13.12.2019, однак не мав достатнього часу для її аналізу, збору необхідних документів та підготовки обґрунтованої заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010, оскільки змушений був готувати процесуальні документи в інших справах, де він є позивачем або представником ОСОБА_2 , зокрема, заяву і лист до Європейського суду з прав людини, позовну заву, апеляційну скаргу, заяви по суті справи, додаткові докази, приймав участь у судових засіданнях. Звертає увагу, що вказані дії в період з 13.12.2019 по час подання заяви про перегляд постанови від 27.04.2010 за нововиявленими обставинами були спрямовані на подолання труднощів та поновлення його прав державними органами та Держави Україна, підготовкою до судових засідань та безпосередньому захисту його прав, свобод та інтересів у судах. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 у справі №2а-4394/08/0970 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської облдержадміністрації, управління капітального будівництва Івано-Франківської облдержадміністрації, Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської облдержадміністрації, Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, відділу державної реєстрації виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання незаконними дій, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання незаконними рішень відповідачів, відшкодування моральної шкоди. Вказане судове рішення набрало законної сили у відповідності до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2010. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.04.2014 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2010 року - без змін. У вищевказаній постанові Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 зазначені обставини, які встановлені постановою Івано-Франківського міського суду від 21.11.2006 по справі №2а-342/2006. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.11.2010 постанову Івано-Франківського міського суду від 21.11.2006 та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.01.2007 у справі №2а-342/2006 за позовом ОСОБА_1 до управління капітального будівництва Івано-Франківської облдержадміністрації, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, відділу примусового виконання рішень ДВС Івано-Франківської області про визнання дій та бездіяльності щодо невиконання судового рішення неправомірними, скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. За наслідками нового судового розгляду, Івано-Франківським окружним адміністративним судом поділено позовні вимоги на окремі справи, зокрема, справу №2а-101/11/0970 та справу №2а-4069/10/0970. У справі №2а-101/11/0970 постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2017 визнано протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень ДВС Івано-Франківської області щодо невиконання судового рішення Івано-Франківського міського суду згідно виконавчого листа №2а-196/2005 від 06.02.2006, визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 02.03.2006 з примусового виконання виконавчого листа №2-196/2005. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 20.09.2017 вказане судове рішення набрало законної сили у відповідності до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017. 05.12.2019 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №2а-101/11/0970 касаційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області залишено без задоволення, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 - без змін. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що, як вірно зазначено судом першої інстанції, частиною 2 статті 363 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими обставинами з підстав наявності істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п.1 ч.2 ст.361 КАС України), не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Згідно ч.3 ст.363 КАС України цей строк не може бути поновлений. Відповідно до ч.5 ст.366 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною 2 статті 363 цього Кодексу. Як встановлено судом, із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 у справі №2а-4394/08/0970, яка набрала законної сили 01.11.2010, ОСОБА_1 звернувся 27.04.2020. Таким чином, вірним є висновок суду про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 з підстав наявності істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи у зв`язку з закінченням визначених законодавством трьох років для такого оскарження. Щодо зазначеної заявником нововиявленої обставини, передбаченої п.3 ч.2 ст.361 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність такої з огляду на наступне. Пунктом 3 частини 2 статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими обставинами, коли підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Відтак, можливість перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами за п.3 ч.2 ст.361 КАС України можливе за умови скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що належить переглянути. Судове рішення, яке зазначене в постанові Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010, а саме постанова Івано-Франківського міського суду від 21.11.2006 у справі №2а-342/2006, скасоване ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.11.2010, яка набрала законної сили 02.11.2010. Про вказану обставину ОСОБА_1 дізнався з моменту проголошення ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.11.2010, оскільки був присутній у судовому засіданні, за наслідками розгляду справи в якому прийнято ухвалу ВАС України від 02.11.2010. Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що право на перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010, яка набрала законної сили, виникло у заявника з 02.11.2010. Виходячи зі змісту ст.247 КАС України (в редакції чинній на час винесення ухвали від 02.11.2010), заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. За змістом ч.1 ст.363 КАС України (в редакції після 15.12.2017), заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної п.3 ч.2 ст.361 цього Кодексу, може бути подано протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме 03.12.2010 закінчився місячний строк на подання заяви про перегляд постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 у справі №2а-4394/08/0970 за нововиявленими обставинами з підстав скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Колегія суддів зазначає, що причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона одночасно відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами. Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що обставини, якими заявник обґрунтовує поважність пропущеного ним строку, зокрема, щодо підготовки листів, доказів, позовів щодо захисту своїх порушених прав та свобод, участь у судових засіданнях є неповажними, оскільки такі об`єктивно не позбавляли його можливості подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Про скасування постанови Івано-Франківського міського суду від 21.11.2006 у справі №2а-342/2006 заявнику стало відомо ще у 2010 році, із цього часу заявник мав можливість своєчасно подати заяву про перегляд судового рішення за вказаною ним нововиявленою обставиною. Із врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010, оскільки наведені заявником причини пропуску строку звернення до суду не є поважними. Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.03.2009, прийнятого за наслідком розгляду заяви №20347/03 у справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді. Однак, це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, тощо. З урахуванням наведеного, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010; відмову у відкритті провадження у справі в частині наявності істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; повернення без розгляду заяви в частині наявності підстав скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. ст. 308, 310, 312, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами у справі № 2а-4394/08/0970 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повний текст складений 28 січня 2021 року.