Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 0940/1503/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 0940/1503/18 пров. № А/857/8592/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М., з участю секретаря судового засідання - Омеляновської Л.В., а також сторін (їх представників): від позивача - ОСОБА_1; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2020р. про відмову у повороті виконання судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській обл., про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (суддя суду І інстанції: Біньковська Н.В.; час та місце ухвалення ухвали суду І інстанції: 02.06.2020р. м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту ухвали суду І інстанції: 03.06.2020р.),- В С Т А Н О В И В: Оскаржуваною ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2020р. в задоволенні заяви Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про поворот виконання судового рішення у справі № 0940/1503/18 відмовлено (а.с.66-70). Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив заявник (відповідач по справі) Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, який в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про поворот виконання рішення суду задовольнити, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про поворот виконання судового рішення (а.с.76-82). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019р., на підставі якого здійснювалось списання з відповідача коштів на користь позивача, скасовано, а позов ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу № 157-к від 17.07.2018р. щодо звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 104427 грн. 26 коп. залишено без задоволення. Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджено правильність звільнення позивача із займаної посади, через що є відсутніми правові підстави для виплати ОСОБА_1 вказаної суми. Наголошує, що інститут повороту виконання рішення суду спрямований на забезпечення інтересів добросовісного боржника, який виконав судове рішення, яке, як згодом виявилося, було помилковим. Оскільки з апелянта стягнуто в примусовому порядку 104427 грн. 26 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то такими діями завдано матеріальних збитків відповідачу. Водночас, факт відкриття касаційного провадження у справі не зупиняє дію рішення апеляційної інстанції. Також питання про зупинення виконання згаданого судового рішення при відкритті касаційного провадження не розглядалося; позивач відповідних клопотань не заявляв. Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, заперечення позивача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як встановлено під час судового розгляду, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019р. у справі № 0940/1503/18 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, третя особи без самостійних вимог на предмет спору Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській обл., про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с.55-60). Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 157-к від 17.07.2018р.; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури - начальника управління регіонального розвитку Івано-Франківської обласної державної адміністрації з 17.07.2018р.; стягнуто з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 104427 грн. 26 коп. без врахування податків та інших обов`язкових платежів. Постанову суду в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання (а.с.6-10). 13.06.2019р. видано виконавчий лист, на підставі якого судове рішення звернуто до виконання. На виконання вказаного виконавчого документа Головним управлінням Державної казначейської служби України в Івано-Франківській обл. проведено 09.07.2019р. на користь ОСОБА_1 безспірне списання коштів з рахунку боржника в сумі 104427 грн. 26 коп. (а.с.28). Постановою Верховного Суду від 19.08.2019р. касаційні скарги Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації задоволено частково; постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду (а.с.18-27). Згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019р. у справі № 0940/1503/18 - без змін (а.с.11-17). Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2019 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019р. у справі відкрито касаційне провадження (а.с.61-62). 27.04.2020р. (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації звернувся до суду із заявою про поворот виконання судового рішення, в якій допустити поворот виконання рішення суду та стягнути з ОСОБА_1 на його користь грошові кошти в розмірі 104427 грн. 26 коп., які були стягнуті за виконавчим листом суду № 0940/1503/18 від 13.06.2019р. (а.с.2-5, 31). В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначає, що судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено факт подачі позивачем до суду завідомо неправдивих відомостей про відсутність у нього документів, що підтверджують набуття ним громадянства Угорщини. Подання позивачем такої інформації стосовно відсутності у нього громадянства Угорщини у позовній заяві та апеляційній скарзі стало однією з підстав скасування Верховним Судом постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019р. Відмовляючи у задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для задоволення позовних вимог згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019р. стало недотримання відповідачем при звільненні позивача гарантій, визначених ч.3 ст.119 КЗпП України. Отже, постанова Верховного Суду, якою скасовано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019р. (на виконання якої 09.07.2019 стягнуто з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 104427 грн. 26 коп.) не обґрунтована фактами повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або поданням ним підробленими документами; причиною скасування такого рішення було порушення судом апеляційної інстанції вимог процесуального права щодо повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Крім того, прийнята за результатами нового апеляційного розгляду постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019р. оскаржена до суду касаційної інстанції і ухвалою Верховного Суду від 20.11.2019р. у справі відкрито касаційне провадження. За наведених вище обставин, є відсутніми підстави для задоволення заяви від 30.04.2020р. про поворот виконання судового рішення. Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції підставними і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Відповідно до ст.380 КАС України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі (частина друга). Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі (частина третя). Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина сьома). Із змісту процесуального закону слідує, що поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням. Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2011р. у справі № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Статтею 381 КАС України встановлено особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ. Поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами. Аналіз наведеної норми передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ: про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів; рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби. У вказаних випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Як убачається з матеріалів справи, предметом розгляду в даній справі є визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Поворот виконання рішення у вказаній справі стосується виключно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 104427 грн. 26 коп., а тому має здійснюватися з урахуванням особливостей встановлених положеннями ст.381 КАС України. Процесуальним законодавством визначено необхідність встановлення обов`язкових умов, за яких можливо допустити поворот виконання постанови про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме: повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів. При цьому, задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо постанова суду, яка скасована, була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Передумовою для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у такій справі є встановлення, чи постанова суду, яка скасована, була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Отже, можливість повороту виконання судового рішення у справі присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби передбачена виключно в разі недобросовісних дій позивача (стягувача), згідно з якими скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами. Таким чином, самої лише обставини щодо скасування судового рішення щодо визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є недостатнім. Постановою Верховного Суду від 19.08.2019р. скасовано постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019р. з тих причин, що апеляційний суд не перевірив та не надав належної оцінки листу Служби безпеки України № 60/2/2-2906 від 13.07.2018р., що наведений як підстава для прийняття спірного наказу № 157-к від 17.07.2018р. про звільнення ОСОБА_1 , зокрема, чи може бути цей лист належним доказом для встановленню факту набуття іноземного громадянства громадянином України, про що вказував позивач у позовній заяві. Тобто, вказане судове рішення скасовано судом касаційної інстанції не з підстав повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів, а з підстав порушення судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови вимог процесуального права щодо повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Таким чином, постанова апеляційного суду, яка скасована, не була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Заява відповідача про поворот виконання рішення та матеріали справи також не містять будь-яких доказів чи відомостей, які подавались позивачем і в подальшому були визнані завідомо неправдивими чи підробленими. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для здійснення повороту виконання постанови суду про присудження середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 104427 грн. 26 коп. Додатково колегія суддів наголошує, що поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням, у разі відсутності обмежень, установлених законом. Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції. Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 08.04.2008р., і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п.51, від 15.09.2009р.). Також на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див. рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010р., і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25.11.2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003р. у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008р.), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Оцінюючи в сукупності вищезазначене, судом першої інстанції наведені достатні і вагомі підстави для відмови у задоволенні заяви Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про поворот виконання рішення суду, через що оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону. В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення. Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.06.2020р. про відмову у повороті виконання судового рішення в адміністративній справі № 0940/1503/18 залишити без задоволення, а вказану ухвалу суду - без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький С. М. Кузьмич Дата складення повного тексту судового рішення: 07.10.2020р.