Постанова 4816 № 592/9181/13-ц

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2021 року м.Суми Справа №592/9181/13-ц Номер провадження 22-ц/816/186/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С. з участю секретаря судового засідання -Назарової О.М., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Сумської міської ради на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 листопада 2013 року про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі, в складі судді Князєва В.Б., постановлену у м. Суми, в с т а н о в и в : 02 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 листопада 2013 року визнано мирову угоду від 01 листопада 2013 року, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за якою: ОСОБА_2 і ОСОБА_1 усвідомлюють, що у відповідності до Рішення Сумської міської ради № 2551-МР від 31.07.2013 було змінено назву (перейменовано) вулицю Кірова на вулицю Герасима Кондратьєва у місті Суми. ОСОБА_2 і ОСОБА_1 домовилися, що відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). ОСОБА_2 визнає, що її заборгованість перед ОСОБА_1 на момент укладення цієї Мирової угоди відповідає відомостям, які викладені в матеріалах цивільної справи № 592/9181/13-ц (провадження № 2/592/2562/13), й становить 88838,92 грн (вісімдесят вісім тисяч вісімсот тридцять вісім гривень 92 коп.), які вона отримала для оформлення права власності на будівлю по АДРЕСА_1 з урахуванням річних, пені та інфляційних збитків. ОСОБА_2 зобов`язується та гарантує, що протягом 3 (трьох) тижнів з моменту підписання цієї Мирової угоди, тобто до 25.11.2013 р., передасть будівлю та документи на будівлю у власність ОСОБА_1 , таким чином буде погашене зобов`язання перед ОСОБА_1 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі та в порядку, що передбачені ст. 601 ЦК України, про що обов`язково має бути складений письмовий документ, а саме: нотаріально завірений акт приймання-передачі будівлі та інших матеріальних (нематеріальних цінностей), в результаті чого ОСОБА_1 отримує у власність будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , площею 128,3 кв.м. ОСОБА_1 заявляє, що з моменту підписання цієї Мирової угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових претензій до ОСОБА_2 з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї Мирової угоди. ОСОБА_1 гарантує, що після підписання цієї Мирової угоди він у межах прав вживатиме заходів, спрямованих на закінчення судового спору та скасування усіх заходів, які були б застосовані з метою забезпечення можливості здійснення примусового виконання. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 домовилися, що будь-які витрати, пов`язані з судовим спором, що виникатимуть чи можуть виникнути після затвердження судом умов цієї Мирової угоди, покладаються на ОСОБА_2 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави. Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики провадженням закрито. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 2552,61 грн. Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Сумська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про визнання мирової угоди в цій справі та прийняти нову постанову, якою у визнанні мирової угоди та закриті провадження у справі відмовити, здійснити розподіл судових витрат, понесених Сумською міською радою у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Вказує, що прийняте судом рішення стосується прав Сумської міської ради, яка не була залучена до участі у справі, як власник земельної ділянки по АДРЕСА_1 , де збудований об`єкт нерухомого майна, який за умовами мирової угоди передано у приватну власність ОСОБА_1 в рахунок погашення невиконаного ОСОБА_2 грошового зобов`язання за договором позики. Зазначає, що земельна ділянка на якій розміщено об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності Сумської міської ради, рішення про її передачу у власність чи користування іншим особам Сумська міська рада не приймала, боржник не має права власності на об`єкт нерухомості, а отже не може передавати таке право іншим особам, зокрема ОСОБА_1 . Вважає, що таке рішення порушує права територіальної громади м. Суми на володіння, користування та розпорядження землями комунальної власності та фактично легалізує перехід права власності на земельну ділянку комунальної власності, а також права власності на нерухоме майно від особи, яка таких прав не має, до іншої особи. Судом не досліджено правовстановлюючі документи на майно, які повинні бути передані за мировою угодою. Відзивів на апеляційну скаргу Сумської міської ради до апеляційного суду не надійшло. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Сумської міської ради Хижняк А.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У ч. 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає. Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) сторони можуть укласти морову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд. Суд першої інстанції, визнаючи мирову угоду та, закриваючи провадження у справі, вважав, що її умови не суперечать чинному законодавству і не порушують права, свободи та інтереси інших осіб. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного. Згідно з частинами 1, 5 ст. 175 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов`язків сторін та предмета позову. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (ч.4 ст. 175 ЦПК України). Отже, мирова угода це укладений сторонами правочин з метою врегулювання їх спору на основі взаємних поступок. За таким правочином сторони заново визначають свої матеріальні права та обов`язки у спірному правовідношенні, припиняючи спір, що став предметом судового розгляду. Підставою позову ОСОБА_1 було захист прав та інтересів внаслідок невиконання ОСОБА_2 зобов`язання, що виникло за укладеним між ними договором позики від 02 липня 2009 року, в якому він ставив питання про стягнення з ОСОБА_2 на його користь грошових коштів у сумі 88838 грн 92 коп. Суд першої інстанції, визнавши мирову угоду між сторонами ухвалою від 13 листопада 2013 року, фактично вирішив питання про передачу у власність ОСОБА_1 будівлі, розташованої по АДРЕСА_1 , яка розташована на земельній ділянці комунальної власності. Крім того, суд першої інстанції, визнаючи мирову угоду, не врахував положення ч. 1 ст. 175 ЦПК України про те, що мирова угода може стосуватися лише предмету позову. Предмет позову це матеріально правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. У справі, яка переглядається, предметом позову є стягнення грошових коштів з відповідача на користь позивача за договором позики. Місцевий суд, визнаючи мирову угоду на запропонованих сторонами умовах, фактично вирішив питання про передачу у власність позивачу нерухомого майна, розташованого на землях комунальної власності, тобто визнана судом мирова угода не стосується предмета спору. Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуваною ухвалою порушуються права та обов`язки Сумської міської ради, як органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить розпорядження землями територіальних громад, оскільки Сумська міська рада не приймала рішення щодо передачі земельної ділянки, на якій розміщено будівлю, право власності на яку визнано судовим рішенням за ОСОБА_1 , у власність або користування. Докази передачі Сумською міською радою земельної ділянки, на якій розміщено об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 у власність або користування фізичним або юридичним особам в матеріалах справи відсутні. Отже, вбачаються порушення інтересів територіальної громади міста Суми, що полягають у використанні земельної ділянки комунальної власності без правових підстав. Враховуючи викладене, ухвала суду про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Питання про відшкодування судових витрат за апеляційний перегляд ухвали підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті судом першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Сумської міської ради задовольнити частково. Скасувати ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 листопада 2013 року про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, а справу направити для продовження розгляду до Ковпаківського районного суду міста Суми. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Судді : О.Ю. Кононенко В.І. Криворотенко С.С. Ткачук