Постанова 4816 № 592/16453/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2022 року м.Суми Справа №592/16453/21 Номер провадження 22-ц/816/353/22 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Левченко Т. А. з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М., сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 січня 2022 року про повернення заяви про забезпечення позову, у складі судді Котенко О.А., постановлену у м. Суми, в с т а н о в и в : 24 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики в сумі 1158324 грн 36 коп, з яких: 371925 грн - сума позики, 72425,64 грн сума інфляційних збитків, 33350,97 грн - 3% річних, 680622,75 грн - пеня. З метою забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, ОСОБА_1 у заяві від 28 грудня 2021 року просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в межах суми стягнення. Вказував, що відповідачі переховуються від нього, з метою неповернення боргу вчиняють дії щодо переховування та відчуження майна. Вважає, що такі дії відповідачів свідчать про можливе ухилення відповідачів від виконання рішення суду у майбутньому. Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 січня 2022 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення його заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в межах суми стягнення. Вказує, що розмір заборгованості відповідачів є значною сумою 1158324 грн 36коп, в обумовлений строк та у межах строку позовної давності боргу йому не повернуто, відповідачі уникають контактів з ним, переховують майно, вживають дії по його відчуженню, що в подальшому може утруднити виконання рішення суду. Доводить, що його заява про забезпечення позову є достатньо мотивовано і суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність зазначення конкретного майна відповідачів, такі відомості є конфіденційною інформацією і не можуть бути відомі позивачу, надаються тільки за запитом уповноважених законом осіб. Відзив на апеляційну скаргу відповідачами не подано. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення представника ОСОБА_3 адвоката Мірошніченка В.В. щодо скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Ухвала суду першої інстанції про повернення заявнику заяви про забезпечення позову мотивована тим, що всупереч п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява не містить обгрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову, а саме: не зазначено, яке рухоме чи нерухоме майно належить відповідачам, не надано доказів вчинення відповідачами дій з відчуження належного їм майна. Такий висновок суду не узгоджується з матеріалами справи та не відповідає вимогам Закону. Відповідно до преамбули Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Як роз`яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Отже, за змістом вищезазначених норм закону, заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Як вбачається з матеріалів справи позивачем пред`явлено позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики в сумі 1158324 грн 36 коп, а також подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідачів в межах суми стягнення. Вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову встановлені ст. 151 ЦПК України. Відповідно до п. 4 ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. За вимогами вказаного закону від позивача не вимагається надавати докази наявності у відповідачів конкретного рухомого чи нерухомого майна із зазначенням його місця знаходження. В заяві про забезпечення позову він вказав захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, зокрема вказав, що відповідачі переховуються від нього з метою неповернення боргу, тобто за формою та змістом вона відповідає вимогам ч. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України. Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду про те, що заява про забезпечення позову ОСОБА_1 не відповідає вимогам процесуального закону щодо форми і змісту, є передчасним. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, яки призвели до постановлення помилкової ухвали про повернення заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 , тому ухвалу суду необхідно скасувати, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367- 369, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 січня 2022 року про повернення заяви про забезпечення позову скасувати. Направити справу для продовження розгляду до Ковпаківського районного суду м. Суми. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - О. Ю. Кононенко Судді: В. І. Криворотенко Т. А. Левченко