LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4811466/9005/20

від 25.01.2021 ·

Справа № 466/9005/20 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б. Провадження № 33/811/1929/20 Доповідач: Гуцал І.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Гуцал І.П., за участі представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Бобра А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 3 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП, в с т а н о в и в : постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 3 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору в дохід держави. Згідно з постановою судді, 14 листопада 2020 року о 16:50 год. у м. Львові на вул. Мазепи, 24, ОСОБА_1 , яка є адміністратором магазину «Ева», здійснювала роботу закладу, чим порушила вимоги п.п. 4 п. 15 Постанови КМУ від 22 липня 2020 року №641 зі змінами, внесеними постановою КМУ №1100 від 12 листопада 2020 року, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 3 грудня 2020 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого 44-3 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що оскаржувана постанова судді є незаконною та необґрунтованою. Зокрема, вказує на те, що суддею суду першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неправильно встановлено фактичні обставини справи, а висновок про доведеність її вини у вчиненні інкримінованого правопорушення є безпідставним. Посилається на те, що вона, як адміністратор торгового залу ТОВ «РУШ» магазину «EVA», є найманим працівником, який перебуває у трудових відносинах, а тому не є суб`єктом господарювання. У зв`язку з цим не може бути суб`єктом адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Зазначає, що у своїх поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №353018 вказала, що з протоколом не згода, оскільки не є відповідальною особою. Крім того, з посадової інструкції адміністратора торгового залу вбачається, що основною метою роботи адміністратора є управління персоналом торгового залу, організація взаємодії співробітників магазину. При цьому в п.1.2 посадової інструкції вказано, що адміністратор підпорядковується безпосередньо керуючому магазином. Тобто в її посадові обов`язки не входить визначення режиму та графіку роботи магазину. Вказує на те, що наказом Генерального директора №1-131120 від 13 листопада 2020 року ТОВ «РУШ» у всіх магазинах мережі «EVA» встановлено режим роботи магазинів, який є обов`язковий до виконання всіма працівниками ТОВ «РУШ», в тому числі і нею. За невиконання даного наказу її було б притягнуто до відповідальності. Оскільки суддею суду першої інстанції вказані пояснення не було взято до уваги та безпідставно було притягнуто її до адміністративної відповідальності, просить оскаржувану постанову скасувати. Заслухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Бобра А.М., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду приходить до висновку, що така підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, суддею місцевого суду не було враховано вимоги ст. ст. 245, 280 КУпАП, які встановлюють завдання у справах про адміністративні правопорушення, а саме: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Так, як було встановлено в ході апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, на обґрунтування винуватості ОСОБА_1 , працівниками поліції був складений протокол у справі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №353018 від 14 листопада 2020 року, а також долучені фотокопії з магазину «EVA». Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №353018 від 14 листопада 2020 року, ОСОБА_1 вміняється вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, а саме: порушення п.п. 4 п. 15 Постанови КМУ №641 від 22 липня 2020 року зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 11 листопада 2020 року. Диспозиція ст. 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. При цьому дана норма є бланкетною, тобто відсилає до іншого нормативного акта, у даному випадку до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів №1100 від 11 листопада 2020 року). Зокрема, згідно з п.п. 4 п. 15 вказаної вище Постанови додатково до обмежень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 року до 30 листопада 2020 року, зокрема, забороняється: приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім: торгівлі продуктами харчування на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами; провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв`язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів; торговельної діяльності із здійсненням адресної доставки замовлень. З огляду на наведене, відповідальність за порушення вимог щодо заборони роботи суб`єктів господарювання, які приймають відвідувачів, можуть нести тільки суб`єкти господарювання, а не їх працівники, оскільки вони не здійснюють господарську діяльність та не відповідають за дії суб`єкта господарювання, у якому працюють. До апеляційної скарги ОСОБА_1 додано довідку про те, що вона офіційно працює на посаді адміністратора торгового залу в ТОВ «РУШ» на 1 ставку в підрозділі Ева-1506 Львів, вул. Мазепи, буд. 24 (відповідно до наказу №46-КП від 8 березня 2019 року). Тобто безпосереднім суб`єктом господарювання, що здійснює відповідну діяльність із надання послуг, є ТОВ «РУШ». Отже, ОСОБА_1 є лише найманим працівником, а не безпосереднім суб`єктом господарювання, що здійснював згадану в протоколі діяльність, а тому вона не є суб`єктом вказаного правопорушення в розумінні ст. 44-3 КУпАП. Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладений на осіб, які уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Таким чином, оцінюючи вищевикладені обставини, суддя апеляційного суду вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 3 грудня 2020 року - скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.П. Гуцал

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»