Постанова Донецький апеляційний суд № 234/7473/20

Єдиний унікальний номер 234/7473/20 Номер провадження 22-ц/804/440/21 Номер провадження 22-ц/804/440/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 січня 2021 року Донецький апеляційний суд в складі колегії: головуючого судді: Новікової Г.В. суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П. за участю секретаря Ротар Я.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмуті апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Берзінь Сергія Людвиговича на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 09 листопада 2020 року (ухваленого під головуванням судді Костюкова Д.Г.) у цивільній справі №234/7473/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживача та встановлення нікчемності кредитного договору і застосування наслідків його недійсності, - В С Т А Н О В И В: 12 травня 2020 року ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування посилався на те, що 14 березня 2020 року без жодних правових підстав на рахунок позивача у ПАТ КБ «Приватбанк» поступило 10 000,00 грн., перерахованих відповідачем. В телефонному режимі відповідач йому повідомив, що кошти направлені на виконання кредитного договору за №0336-7632 від 14 березня 2020 року ,укладеного між ним та відповідачем на суму кредиту в 10000,00 грн. Позивач зазначив , що він не укладав кредитного договору №0336-7632 від 14 березня 2020 року та не брав на себе жодних зобов`язань за таким договором. Він не отримував інформацію про умови кредиту за кредитним договором, оскільки не підписував його та відповідно не ознайомився в правилами надання послуг відповідача та не досягав згоди з відповідачем про укладення кредитного договору, про що свідчить відсутність підпису позивача на ньому. Укладення кредитного договору не відповідає внутрішній волі позивача, оскільки позивач не уклав би такий несправедливий для нього договір. Просив встановити нікчемність кредитного договору № 0336-7632 від 14 березня 2020 року, укладеного між ним та відповідачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та застосувати наслідки його недійсності, стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу в розмірі 3500 грн. Рішенням Краматорського міського суду від 09 листопада 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Посилається на те, що суд обґрунтовував рішення обставинами, які належним чином не підтверджені, зокрема поза увагою суду залишились обставини щодо належності позичальнику номеру телефону з використанням якого здійснювалась реєстрація позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача і відсутні докази належності саме ОСОБА_1 телефонного номеру. ОСОБА_1 не отримував і не використовував одноразовий ідентифікатор.В договорі відсутній будь який підпис позивача. Факт зарахування коштів на рахунок позивача не є однозначним доказом того, що грошові кошти отримані саме за оспорюваним кредитним договором та за згодою позивача. Судом не оцінювалися паперові копії електронних доказів на предмет належності та допустимості та не досліджувався зміст веб-сайту відповідача щодо наявності розміщених Правил надання грошових коштів. Не враховано обставин з приводу несправедливих умов кредитування щодо нарахування процентів по закінченню строку кредитування. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду рішення суду першої інстанції. В судове засідання,проведене в режимі відеоконференції за допомогою сервісу «EasyСon» з`явився представник ОСОБА_1 -адвокат Берзінь С.Л. та проведене в режимі відеоконференції з Київським апеляційним судом з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»-адвокат Савісько В.В.. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що кредитний договір укладений у формі електронного документу з відповідним електронним підписом позичальника, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого законодавства. Також згідно висновків суду підтверджені обставини щодо фактичного виконання досягнутих в договорі умов щодо надання коштів. Такий висновок відповідає встановленим обставинам та узгоджується з положеннями ст.ст.203,215 ЦК України та положень Закону України «Про електронну комерцію». Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України). У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Судом першої інстанції установлено, що 14 березня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» укладено договір про надання фінансового кредиту № 0336-7632 , за умовами якого товариством надано позивачеві фінансовий кредит у розмірі 10000,00 грн (пункт 3.1.), строком на 14 днів, тобто до 27 березня 2020 року. У пункті 5 договору про надання фінансового кредиту визначено, що за користування кредитом клієнт сплачує товариству 28% від суми кредиту або 2800 грн. у грошовому вираженні. Кредитний договір містить електронний підпис одноразовим паролем,номер пароля А550 (а.с.106). Із повідомлень 14.03.2020 року на електронну пошту позивача та смс- повідомлень вбачається,що йому було погоджено кредит у розмірі 10000 грн строком на 14 днів та запропоновано відповідачем для отримання коштів зайти в Особистий кабінет,ознайомитись та прийняти умови договору, підписати договір в creditkasa.ua|activity, для чого направлено одноразовий пароль для підписання документів за кредитом. Після чого направлено вітання з перерахуванням коштів у розмірі 10000 грн. на картку позивача.(а.с.67-69) Згідно з пунктом 8 оспорюваного кредитного договору, уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений,повністю розуміє всі умови,зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватися цього Кредитного договору та Правил надання грошових коштів у кредит , текст яких розміщений на веб-сайті кредитодавця. За умовами вказаних розділів, з метою отримання кредиту заявник реєструється на сайті кредитодавця, заповнює на його сайті заявку в електронному вигляді. У заявці заявник зобов`язаний вказати повні, точні, достовірні та актуальні особисті дані, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту. Згідно з пунктами 4.2 та 4.4 Правил підтвердженням згоди заявника на отримання кредиту є направлена заявка та одночасна перевірка дійсності банківської платіжної картки. Перевірка дійсності банківської платіжної картки відбувається не виключено шляхом блокування наперед невідомої заявнику довільної суми в розмірі від 1 копійки до 1 гривні та наступним зазначенням заявником конкретної суми, що була заблокована. Згідно виписки Банку від 02.05.2020 року на картковий рахунок позивача ОСОБА_1 № 516875хххххххх4999 перераховані кошти на загальну суму 10000грн /а.с.15 /. З листування між позивачем та відповідачем 26.03.2020 року вбачається, що позивач на електронну адресу відповідача направляв заяву про реструктуризацію заборгованості за кредитним договором №0336-7632 від 14.03.2020 року, згідно якого підтвердив отримання кредиту в сумі 10000 грн. та суму заборгованості 12 800 грн.(а.с.52-54).До заяви додав медичні виписки про стан свого здоров`я. Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону. У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Згідно з пунктом 8 оспорюваного кредитного договору, невід`ємною частиною Договору є Правила надання фінансових кредитів у кредит. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Кредитодавця. Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Розділами 3- 5 Правил надання грошових коштів у кредит встановлені правила надання укредиту,процес надання кредиту та порядок укладання договру. За умовами вказаних розділів, з метою отримання кредиту заявник заповнює на сайті позичальника заявку в електронному вигляді. У заявці заявник зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття Товариством рішення про надання кредиту. Відповідно до пункту 4.16 Правил Товариство інформує заявника про прийняте рішення щодо видачі кредиту чи відмову у наданні кредиту через смс-повідомлення на телефонний номер(вказаний у заявці);електронний лист на адресу електронної пошти, які зазначені у заявці; розміщення інформації в особистому кабінеті заявника на сайті Товариства; повідомлень із використанням сучасних сервісів передачі даних(Viber та інш.). Згідно з пунктами 5.1-5.3 Правил, електронний договір підписується сторонами шляхом накладення електронних підписів одноразовими ідентифікаторами в якості аналогів власноручних підписів заявника та уповноваженого представника Товариства; електронний договір підписується заявником шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором під час подання заявки через сайт Товариства; електронний договір підписується Товариством шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором після прийняття Товариством рішення про надання кредиту заявнику. Відповідно до пункту 5.4 Правил, електронний Договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін. Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України). Суд першої інстанції встановив, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому ОСОБА_1 через особистий кабінет на вебсайті відповідача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого ТОВ`УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надіслало позивачу за допомогою засобів зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який позивач і використав для підтвердження підписання кредитного договору. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування,не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині. Доказів протилежного матеріали справи не містять, позивачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком. Такі висновки викладені Верховним Судом у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20). Посилання ОСОБА_1 на ненадання відповідачем повної інформації щодо умов та настання ризиків при укладенні оспорюваного договору і нечесну підприємницьку практику є безпідставними і ґрунтуються виключно на припущеннях та спростовуються змістом договору про надання фінансового кредиту. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність доводів позивача про порушення положень Закону України «Про захист прав споживачів». Встановивши, що без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Доводи про те, що відсутні відомості щодо належності ОСОБА_1 номеру телефону з використанням якого здійснювалась реєстрація позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача є безпідставними. Суд апеляційної інстанції виходить з того, що суд сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, роз`яснив позивачу його права та обов`язки щодо надання доказів і сприяв здійсненню їхніх прав, а також попереджував про наслідки неподання доказів, встановлені цивільним процесуальним кодексом, однак ОСОБА_1 жодних інших доказів в підтвердження своїх вимог не надав. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір та доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач в ході судового розгляду не спростував обставин щодо належності йому номеру телефону з використанням якого здійснювалась реєстрація позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача та відповідного рахунку в Банку відкритого на його ім`я. Крім того, ОСОБА_1 не звертався до правоохоронних органів з повідомленням про викрадення його мобільного телефону та кредитних карток «ПриватБанку», а також не повідомляв Банк про незаконний рух коштів на його рахунку чи використання коштів іншими особами. Разом з тим, посилання позивача на неналежну форму оспорюваного правочину, через відсутність його підпису на Договорі спростовується з огляду на приписами статті 12 наведеного Закону «Про електронну комерцію» в якому визначено поняття «підпис у сфері електронної комерції»; та за змістом якого якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно порядку надання Товариством грошових коштів у кредит заявник здійснює заповнення заявки на отримання кредиту на сайті товариства, обов`язково вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов`язкових для заповнення. У заявці заявник зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту. Товариство інформує заявника про прийняте рішення щодо видачі кредиту через смс-повідомлення на телефонний номер та через електронний лист на адресу електронної пошти, зазначені у заявці. У випадку прийняття рішення про надання кредиту, на електронну пошту, зазначену в заявці, надсилається лист з «посиланням», здійснивши перехід по якому, заявник отримує копію електронного Договору. Інформаційна система Фінансової установи здійснює реєстрацію заявника на сайті Товариства та формує Особистий кабінет, де споживач має змогу ознайомитися з договором. Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що наявні докази направленості волі та погодження сторонами істотних умов договору кредиту,вираження волі ОСОБА_1 відбулось вчиненням певних дій Також у даній справі існування кредитних правовідносин між Товариством та ОСОБА_1 підтверджується фактичними діями з боку позичальника, а не лише самими правовими аргументами, на які робив посилання позивач, оскільки згідно виписки Банку кошти в обумовленому в договір розмірі надійшли на належний позичальнику рахунок та останній маючи нагоду за умовами договору і за відсутності жодних перешкод не повернув кошти на відповідний рахунок Товариства. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що посилання ОСОБА_1 на ненадання відповідачем повної інформації щодо умов та настання ризиків при укладенні оспорюваного договору є безпідставними і ґрунтуються виключно на припущеннях та спростовуються змістом договору про надання фінансового кредиту. Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Доводи позивача ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що він не підписував кредитний договор не підтверджуються належними та допустимими доказами. Доводи апеляційної скарги про несправедливість та невідповідність закону умов укладеного між сторонами кредитного договору не доведені, сам кредитний договір містить всі істотні умови характерні для такого виду договорів, та визначальним для результатів розгляду спору суд вважає те що саме позичальник за допомогою електронного підпису погодився з такою редакцією договору і отримав кошти за умовами договору кредитування. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інтсанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну правову оцінку, дійшовши правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Наведені у апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства. Позивач свої вимоги не довів. Аргументи апеляційної скарги щодо відсутності доказів виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин апеляційний суд не бере до уваги, оскільки позивач не надав доказів і суд першої інстанції не встановив факту здійснення відповідачем дій, які сприяли б укладенню договору не ним. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Інші доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи та наведеними нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються необхідності переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду апеляційної інстанції. У відповідності з вимогами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення. Керуючись ст.ст. 368, 375, 383,384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката Берзінь Сергія Людвиговича залишити без задоволення. Рішення Краматорського міського суду від 13 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27 січня 2021 року. Судді: