Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/5247/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/5247/20 пров. № А/857/14102/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М., з участю секретаря судового засідання - Герман О.В., а також сторін (їх представників): від позивача Самсонюк Т.Я.; від відповідача - Павліш О.Р.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2020р. в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській обл. про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо застосування штрафних санкцій (штрафу) за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії (суддя суду І інстанції: Ланкевич А.З., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 09 год. 30 хв. 30.09.2020р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 07.10.2020р.),- В С Т А Н О В И В: 07.07.2020р. позивач Фізична особа-підприємець /ФОП/ ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління /ГУ/ ДПС у Львівській обл. форми «ПС» № 0005623201 від 22.06.2020р., яким їй збільшено суму грошового зобов`язання за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору (а.с.1-2). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2020р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській обл. № 0005623201 від 22.06.2020р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 17000 грн. за платежем «адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській обл. на користь позивача судовий збір, сплачений за подання позову, в сумі 840 грн. 80 коп. (а.с.49-53). Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ДПС у Львівській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с.57-58). Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що контролюючим органом була видана позивачу ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном дії з 14.12.2018р. до 14.12.2019р. Згідно чинного законодавства суб`єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями до дати, зазначеної в ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, при цьому останнім днем торгівлі буде дата, що передує даті, зазначеній в такій ліцензії. Оскільки зазначена ліцензія видається терміном на один рік, то 365 календарних днів в розглядуваному випадку спливає 13.12.2019р. Позивачем ФОП ОСОБА_1 скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми діючого законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.77-80). Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних мотивів. Як достовірно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, дата реєстрації: 24.11.1999р., дата запису: 26.01.2006р., номер запису: 2 395 017 0000 000970 та знаходиться на податковому обліку у відповідача, дата взяття на облік: 25.11.1999р., номер взяття на облік:

753. Згідно відомостей з ЄДР основним видом економічної діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.4-6). На підставі наказу № 2131 від 22.05.2020р. про проведення фактичної перевірки та направлень №№ 1087, 1088 від 25.05.2020р. посадовими особами ГУ ДПС у Львівській обл. проведено фактичну перевірку належного позивачу магазину-кафе, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.80-81). За результатами перевірки складено Акт № 13/323/32.01/ НОМЕР_1 від 03.06.2020р. про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального (а.с.7-10). Перевіркою встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Зокрема, до перевірки позивачем представлено ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 13160308201907856 із терміном дії з 15.12.2019р. до 15.12.2020р. Термін дії попередньої ліцензії № 13160308201802865 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями закінчився 14.12.2019р. Згідно представленої до перевірки Книги обліку розрахункових операцій та контрольної стрічки від 14.12.2019р. ФОП ОСОБА_1 здійснено реалізацію алкогольних напоїв без наявної ліцензії, а саме: горілка «Медофф» класична, 0,7 л, фіскальний чек від 14.12.2019р., чим порушено вимоги ч.20 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». На підставі Акту перевірки, приписів пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу /ПК/ України, ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ГУ ДПС у Львівській обл. винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 0005623201 від 22.06.2020р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 17000 грн. за платежем «адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (а.с.11). Приймаючи рішення по справі та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями встановлено контролюючим органом шляхом визначення конкретного календарного дня її початку та закінчення. Дата закінчення терміну поєднана з прийменником «по», що прямо вказує на закінчення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь. При цьому зазначив, що при самостійному визначенні податковим органом терміну дії ліценції «до 14.12.2019р.», навіть за умови перевищення визначеного Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» строку дії ліцензії, платник податків не може нести за це відповідальності. Висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, з наступних підстав. Розглядувані відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, ПК України та Законом України № 481/95-ВР від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України. Згідно положень ст.15 названого Закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання. Відповідно до ст.1 вказаного Закону ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку. Постановою КМ України № 493 від 13.05.1996р. затверджено Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (втратила чинність на підставі постанови КМ № 814 від 24.07.2019р.) Згідно з п.п.23, 25 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може провадитися суб`єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, в тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Форма ліцензії затверджується Мінекономрозвитку. Бланки ліцензій виготовляються друкарським способом, повинні мати номер і бути захищені від підробки та несанкціонованого тиражування. У ліцензії зазначається: - на лицьовому боці: найменування органу, що її видав; вид товарів (алкогольні напої чи тютюнові вироби), на право реалізації яких видано ліцензію; для юридичних осіб - найменування та місцезнаходження, номер телефону, факс (за їх наявності); для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові, паспортні дані (серія, номер, ким і коли виданий, місце проживання), номер телефону (за його наявності); ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності; місце торгівлі; адреси відокремлених від роздрібної мережі місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; реєстраційний номер ліцензії, дата реєстрації; термін дії; дата видачі ліцензії; посада, прізвище, ім`я, по батькові уповноваженої особи, яка підписала ліцензію; - на зворотному боці: відмітки про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію; відмітка про реєстрацію ліцензії в державній податковій інспекції, а в сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта підприємницької діяльності. Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що серед основних відомостей, які повинна містити ліцензія є термін її дії. Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (абз.5 ч.2 ст.17 вказаного Закону). Матеріалами справи підтверджується, що ГУ ДПС у Львівській обл. видано ФОП ОСОБА_1 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями - № 13160308201802865 із терміном дії з 14.12.2018р. по 14.12.2019р. та № 13160308201907856 із терміном дії з 15.12.2019р. по 15.12.2020р. (а.с.12, 13). Відповідно до ст.ст.251-253 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Аналогічні положення містяться в інших законодавчих актах, в тому числі у ч.1 ст.120 КАС України. Враховуючи вищевикладене, термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 13160308201802865, виданої ГУ ДПС у Львівській обл. ФОП ОСОБА_1 визначений податковим органом, шляхом встановлення конкретного календарного дня його початку та закінчення - з 14.12.2018р. до 14.12.2019р., через зазначення в ліцензії прийменника «до», який в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь. Згідно із ч.1 ст.3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972р. строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem. Відповідно до положень ст.2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає. Частиною 2 ст. 4 зазначеної Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця. Аналіз наведених правових норм цивільного законодавства свідчить, що строк дії дозвільного документу, протягом якого суб`єкт може провадити відповідну господарську діяльність, спливає у відповідний місяць та число останнього року строку, який визначений у спеціальному дозволі, тобто о 23:59 годині останнього дня визначеного строку, а саме 14.12.2019р. З урахуванням наведеного, визначеної у ліцензії кінцевої дати терміну дії «до 14.12.2019р.» та положень Європейської конвенції про обчислення строків, колегія суддів приходить до висновку про те, що на момент реалізації в належному позивачу магазині-кафе горілки «Медофф» класична, 0,7 л. (14.12.2019р.) у позивача була дійсна ліцензія на право роздрібної торгівлі такими товарами, оскільки закінченням строку її дії є кінець доби 14.12.2019р. Таким чином, позивачем не допущено порушень вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» під час здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями в останній день чинності ліцензії 14.12.2019р. З огляду на вищезазначене спростовуються доводи апелянта про те, що термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями визначається одним роком, а останній день її дії є днем, що передує даті, визначеній у ліцензії. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.01.2019р. у справі № 815/4128/16, від 25.04.2019р. у справі № 808/2690/17, від 25.04.2018р. у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого та послідовного висновку про відсутність правових підстав для притягнення позивача до відповідальності згідно ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» за факт реалізації 14.12.2019р. горілки «Медофф» класична, 0,7л. у магазині-кафе, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 . Таким чином висновки контролюючого органу про порушення позивачем Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які стали підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, нормативно та документально не підтверджуються, через що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 0005623201 від 22.06.2020р., яким до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 17000 грн., є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а відтак останні не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі про задоволення позовних вимог. За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність та обґрунтованість заявленого позову, а тому заявлений позов підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів. В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ДПС у Львівській обл. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2020р. в адміністративній справі № 380/5247/20 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління ДПС у Львівській обл. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький С. М. Кузьмич Дата складення повного тексту судового рішення: 27.01.2021р.