Постанова 4854 № 400/4259/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 січня 2021 р. м.ОдесаСправа № 400/4259/19 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Миколаїв Повний текст судового рішення складений 10.03.2020 р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування постанов, - В С Т А Н О В И В: 29.11.2019р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (нині - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)) про визнання протиправними та скасування постанов головного державного виконавця від 07.07.2016р. ВП №51505355 про стягнення виконавчого збору у розмірі 529029,74грн.; від 03.01.2017р. ВП №53230773 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 529029,74грн. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2020р., залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020р. визнано протиправною та скасовано постанову про стягнення виконавчого збору від 07.07.2016р. Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області в рамках виконавчого провадження №51505355; визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №53230773 від 03.01.2017р. Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. 08.12.2020 р. ОСОБА_1 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на його користь витрат на правову допомогу, на підтвердження яких ним подавалися докази разом з запереченнями на апеляційну скаргу. /т.3 а.с.193-197/ Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність винесення додаткового судового рішення. Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ч.ч.3, 4, 5 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу. Згідно ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Пунктом 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (надалі - Закон України № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України № 5076-VI ). Відповідно до ст.19 Закону України № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Статтею 30 Закону України № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Так, на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу адвокатом надано договір про надання правничої (правової) допомоги від 18.11.2019р.; додаткову угоду від 10.06.2020р. до договору про надання правничої (правової) допомоги від 18.11.2019р.; акт приймання - передачі наданих послуг №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 18.11.2019р. на суму 9000грн.; рахунок №15/06/20/2 від 15.06.2020р., ордер на надання правничої (правової) допомоги. /а.с.145-153/ Згідно з п.1 додаткової угоди від 10.06.2020р. до договору про надання правничої (правової) допомоги від 18.11.2019р. сторони домовились, що вартість послуг з надання правової допомоги у П`ятому апеляційному адміністративному суді по справі №400/4259/19 з підготовки відзиву на апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області є фіксованою та становить 9000грн. Актом приймання - передачі наданих послуг №1 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 18.11.2019р. зазначено, що виконавець виконав для замовника роботи за договором про надання правничої (правової) допомоги від 18.11.2019р., а саме підготовка відзиву на апеляційну скаргу. Як вбачається з додаткової угоди від 10.06.2020р. до договору про надання правничої (правової) допомоги від 18.11.2019р. сторони домовились, що вартість послуг буде сплачена протягом тридцяти робочих днів з дня набрання законної сили судовим рішенням по справі. Разом з тим, позивачем до суду не надано доказів щодо підтвердження сплати витрат на правову допомогу в розмірі 9000 грн. Отже, дослідивши надані ОСОБА_1 докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтовану необхідність зменшення розміру таких витрат до 1000грн., з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Керуючись, ст.ст. 132, 134, 139, 143, 252, 311, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Прийняти у справі додаткову постанову, якою стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 43315529) на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.