Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 15/68-10

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 грудня 2020 року Справа №15/68-10 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі: головуючий суддя Дужич С.П., суддя Саврій В.А. суддя Миханюк М.В. при секретарі судового засідання Ільчук Н.О. за участю представників сторін: - в режимі відеоконференції за допомогою електронного сервісу EASYCON представника арбітражного керуючого Ковальчука М.М.: Коренчук Т.О. (ордер КВ №83839 від 15.06.20); - в Північно-західному апеляційному господарському суді ТОВ "Інвестохілс Веста": Пилипчук І.Ю. (свідоцтво ВЛ982 від 19.12.17); інші учасники - не з`явились розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою електронного сервісу EASYCON апеляційну скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Тульчинський хлібокомбінат" арбітражного керуючого Ковальчука М.М. на рішення господарського суду Вінницької області від 27 серпня 2020 року, суддя Тісецький С.С., м. Вінниця, повний текст складено 03 вересня 2020 року, прийнятого за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого Ковальчука М.М. від 24 лютого 2020 року про визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, у справі за заявою Головного управління ДПС у Вінницькій області до Відкритого акціонерного товариства "Тульчинський хлібокомбінат" про банкрутство Судом роз`яснено представникам арбітражного керуючого Ковальчука М.М. і ТОВ "Інвестохілс Веста" права та обов`язки, передбачені ст. ст. 42, 46 ГПК України. Судове засіданні проводиться в режимі відеоконференції за допомогою електронного сервісу EASYCON. Клопотань про відвід суддів не заявлялось. ВСТАНОВИВ: 25 лютого 2020 року, арбітражний керуючий Ковальчук М.М. звернувся до Господарського суду Вінницької області з заявою №01-24/1362 про визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, та просив: - визнати недійсними результати аукціону від 17 червня 2013 року, проведеного Всеукраїнською Універсальною Багатогалузевою Товарною Біржею /протокол №15/13/ з продажу комплексу будівель та споруд загальною площею 5 090 м2, з обладнанням та транспортною технікою, які розташовані на земельній ділянці, площею 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), що по вулиці Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області; - визнати недійсним Договір купівлі-продажу комплекс будівель та споруд з обладнанням, транспортною технікою згідно переліку та земельною ділянкою 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), укладений між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ФГ "Україна" 08 липня 2013 року; - визнати недійсним нотаріально посвідчений 09 липня 2013 року Договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд, загальною площею 5090 м2, що по вул. Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області укладений між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ФГ "Україна"; - визнати недійсним укладений 09 липня 2013 року між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ФГ "Україна" нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106). 27 серпня 2020 року, рішенням Господарського суду Вінницької області у задоволенні заяви арбітражного керуючого №01-24/1362 було відмовлено. Арбітражний керуючий-ліквідатор ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" Ковальчук М.М. у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити його заяву №01-24/1362 про визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права, зокрема, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки в публікації про продаж майна банкрута не було зазначено обов`язкових характеристик майна, а також були відсутні докази розміщення оголошення на самому нерухомому майні. Прилюдні торги проведені через 11 місяців після укладення Договору про надання послуг відносно організації та проведення прилюдних торгів (аукціонів) з Всеукраїнською Універсальною Багатогалузевою Товарною Біржею, винагорода якої за проведений аукціон є необґрунтовано високою і склала 10,4% (187 200,00 грн.) від вартості реалізованого майна. В оспорюваному аукціоні приймав участь лише один учасник. Крім того, вважає, що ним не було порушено строку на звернення до суду з даними позовними вимогами тому, що право на звернення до суду у нього виникло лише з 01 жовтня 2018 року, з часу призначення його ліквідатором ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" /правова

позиція Верховного Суду у справах №№904/5978/14 та 2904/7981/17/. ФГ "Україна" у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм матеріального і процесуального права, оскільки заміна ліквідатора у справі та призначення нового не є поважною підставою для пропущення строків позовної давності. Крім того зазначає, що боржник - ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" в особі уповноваженого органу знав про укладення відповідних правочинів з моменту їх укладення, проте не оспорював результати проведеного аукціону на протязі майже 7 років. 16 листопада 2020 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду ліквідатору ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" Ковальчуку М.М. було поновлено строк на оскарження рішення господарського суду Вінницької області від 27 серпня 2020 року, відкрито апеляційне провадження за його скаргою і призначено її розгляд на 09 грудня 2020 року. 02 грудня 2020 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги ліквідатора ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" Ковальчука М.М. 09 грудня 2020 року було призначено в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою додатку EASYCON. 02 грудня 2020 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було задоволено клопотання ліквідатора ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" Ковальчука М.М. та відкладено розгляд справи на 29 грудня 2020 року, судове засідання вирішено проводити в режимі відеоконференції за допомогою додатку EASYCON. У судовому засіданні представник ліквідатора ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" арбітражного керуючого Ковальчука М.М. підтримала доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задоволити його заяву про визнання недійсними проведення аукціону та його результатів. У судовому засіданні представник кредитора ТОВ "Інвестохілс Веста" підтримала доводи апеляційної скарги ліквідатора ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" Ковальчука М.М. та просила рішення господарського суду Вінницької області від 27 серпня 2020 року скасувати і прийняти нове, яким заяву ліквідатора ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" задоволити. Представники інших учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з`явились, хоча були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Заяв про відкладення судового засідання не надходило. Враховуючи вимоги ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що учасники по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, за наявності відповідного клопотання, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника інших учасників провадження у справі про банкрутство. Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого, пояснення представників ліквідатора ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" Ковальчука М.М і ТОВ "Інвестохілс Веста", обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що: В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №15/68-10 за заявою ГУ ДПС у Вінницькій області про банкрутство ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат". 09 грудня 2010 року, постановою Господарського суду Вінницької області було припинено процедуру розпорядження майном ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та введено ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Слободяна В.М. Провадження у даній справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника. 08 лютого 2011 року, на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", одноголосно, було прийнято рішення, зокрема, провести експертну оцінку інвентаризованого майна банкрута з залученням оцінювача ТОВ "Професіонал і К" з оплатою згідно акту виконаних робіт. (т.7 а.с.9) 01 березня 2011 року, рішенням комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", одноголосно, було погоджено виставити активи банкрута на Першу українську міжрегіональну товарну біржу по ціні не нижче оціночної, та зобов`язано ліквідатора провести продаж частини матеріальних цінностей товариства, які не входять до виробничого циклу банкрута та знаходяться в незадовільному стані. (т.7 а.с.10-11) 15 березня 2011 року, за висновком оцінювача ТОВ "Професіонал і К" загальна вартість майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" - будівель, споруд, обладнання, ТМЦ, земельної ділянки площею 2,6175 га та земельної ділянки площею 0,0613 га, що знаходяться по вул. Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області, станом на 22 лютого 2011 року, склала 10 887 620,91 грн. (т.7 а.с.69-73) 21 квітня 2011 року, було проведено аукціон з реалізації майна банкрута, на якому було частково реалізовано його майно - автомобіль ЗАЗ 1105, 1999 року випуску, зі стартовою ціною 2707,00 грн., за 49 131,70 грн. (протокол аукціону №11/27). (т.7 а.с.88) 27 травня 2011 року, аукціон з продажу майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" не відбувся, у зв`язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні. 30 червня 2011 року, комітетом кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" було схвалено проведену роботу ліквідатора та вирішено повторно виставити на продаж майно банкрута на Першу українську міжрегіональну товарну біржу, відповідно до п.1-3 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". (т.7 а.с.14-15) 05 серпня 2011 року, аукціон з продажу майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" не відбувся, у зв`язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні. 09 вересня 2011 року, на аукціон виставлялось майно ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" за ціною 9 843 793,17 грн., але аукціон не відбувся у зв`язку з відсутністю заяв на участь. 06 жовтня 2011 року, на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" було вирішено провести актуалізацію експертної оцінки майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" з залученням на договірній основі спеціалістів ТОВ "Професіонал і К" та виставити активи ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" на аукціон через Першу українську міжрегіональну товарну біржу по ціні відповідно до проведеної актуалізації. (т.7 а.с.17-18) За висновком оцінювача ТОВ "Професіонал і К" загальна вартість майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" - будівель, споруд, обладнання, ТМЦ, земельної ділянки площею 2,6175 га, що знаходяться по вул. Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області, станом на 31 жовтня 2011 року, склала 7 445 162,00 грн. (т.7 а.с.75) 09 грудня 2011 року та 26 січня 2012 року, аукціони з продажу майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" не відбулися, у зв`язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні. 06 березня 2012 року, було проведено аукціон з реалізації майна банкрута, на якому було частково реалізовано його - автомобіль ЗАЗ 1105, 1995 року випуску, зі стартовою ціною 3195,00 грн., за 3 474,00 грн. (протокол №12/12 від 06 березня 2012 року). (т.7 а.с.75) 13 березня 2012 року, рішенням комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" було підтримано пропозицію представника ПАТ "БАНК ФОРУМ", який запропонував, зважаючи на те, що майно ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" неодноразово виставлялось на аукціон, але заяв від учасників на участь на аукціоні не надходило, знизити його початкову вартість на 45% до 4 106 392,40 грн. та повторно виставити на аукціон через Першу українську міжрегіональну товарну біржу. (т.7 а.с.23-24) 13 квітня 2012 року, аукціон з продажу майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" не відбувся, у зв`язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні. 26 квітня 2012 року, рішенням комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат було підтримано пропозицію представника ПАТ "БАНК ФОРУМ", який запропонував, зважаючи на те, що майно ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" неодноразово виставлялось на аукціон, але заяв від учасників на участь на аукціоні не надходило, знизити його початкову вартість до 3 064 000,00 грн. (т.7 а.с.25-26) 09 та 18 травня 2012 року, у газеті "Вінничина" №35 (22677) і у газеті "Україна: факти та події тижня" №5, відповідно, було опубліковано оголошення про продаж майна банкрута ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" на аукціоні 08 червня 2012 року, зокрема: Лот

1. Комплекс будівель та споруд з обладнанням, транспортною технікою згідно переліку та земельною ділянкою 2,5562 га. Поч. ціна лоту - 3 064 000,00 грн. (т.7 а.с.132-133) А також, 11 травня 2012 року, у газеті "Aviso" №36 було опубліковано оголошення про продаж майна банкрута ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" на аукціоні 08 червня 2012 року, зокрема: Лот

1. Комплекс будівель та споруд з обладнанням, транспортною технікою згідно переліку та земельною ділянкою 2,5562 га з початковою ціною лоту - 3 064 000,00 грн. (т.7 а.с.131) 08 червня 2012 року, після зниження вартості майна банкрута до 3 064 000,00 грн., аукціон знову не відбувся у зв`язку з відсутністю заяв на участь. 12 червня 2012 року, на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат, зокрема, одноголосно, було прийнято рішення повторно виставити активи банкрута на аукціон через Першу українську міжрегіональну товарну біржу. (т.7 а.с.23-24) 20 липня 2012 року, аукціон з продажу майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" не відбувся, у зв`язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні. 24 липня 2012 року, на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат, зокрема, одноголосно, було прийнято рішення повторно виставити активи банкрута на аукціон через Всеукраїнську Універсальну Багатогалузеву Товарну Біржу без зниження вартості. (т.7 а.с.29) 25 липня 2012 року, між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" і Всеукраїнською Універсальною Багатогалузевою Товарною Біржею було укладено Договір про надання послуг відносно організації та проведення прилюдних торгів (аукціонів). (т.7 а.с.81) 28 серпня 2012 року, аукціон з продажу майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" не відбувся, у зв`язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні. 13 вересня 2012 року, рішенням комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат, зокрема, одноголосно, було доручено ліквідатору банкрута провести актуалізацію експертної оцінки майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та повторно виставити на продаж активів товариства через Всеукраїнську Універсальну Багатогалузеву Товарну Біржу без зниження вартості. (т.7 а.с.29) 17 вересня 2012 року, аукціон з продажу майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" не відбувся, у зв`язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні. За висновком оцінювача ТОВ "Професіонал і К" загальна вартість майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" - будівель, споруд, обладнання, ТМЦ, земельної ділянки площею 2,6175 га, що знаходяться по вул. Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області, станом на 30 вересня 2012 року, склала 3 016 421,00 грн. (т.7 а.с.76) 17 жовтня 2012 року, аукціон з продажу майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" не відбувся, у зв`язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні. 13 грудня 2012 року, на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", зокрема, одноголосно, було прийнято рішення повторно виставити активи банкрута на аукціон без зниження вартості. (т.7 а.с.23) 31 січня 2013 року, на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", зокрема, одноголосно, було прийнято рішення, оскільки майно не було реалізовано, повторно виставити активи банкрута на аукціон без зниження вартості. (т.7 а.с.24-25) 14 березня 2013 року, на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", зокрема, одноголосно, було прийнято рішення, оскільки майно не було реалізовано, повторно виставити активи банкрута на аукціон без зниження вартості. (т.7 а.с.26-27) 23 травня 2013 року, було проведено засідання комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", на якому було підтримано пропозицію представника ПАТ "БАНК ФОРУМ" повторно виставити на аукціон через товарну біржу ВУБТБ знизивши початкову вартість заставного майна з 3 064 000,00 грн. до 1 800 000,00 грн. У разі реалізації заставного майна за вартістю 1 800 000,00 грн. зобов`язати ліквідатора кошти в сумі 1 500 000,00 грн. перерахувати на рахунок ПАТ "Банк Форум", як погашення боргу, а залишки коштів - 300 000,00 грн., спрямувати на погашення витрат ліквідатора пов`язаних з ліквідаційною процедурою. Знизити вартість не заставного майна на 50% від початкової вартості об`єкта та виставити майно на аукціон через товарну біржу ВУБТБ. (т.7 а.с.38-39) 28 травня 2013 року, у газеті "Вінницька газета" №46 (2937) було опубліковано оголошення про продаж майна банкрута ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" за лотом 1 - Комплекс будівель та споруд з обладнанням, транспортною технікою згідно переліку та земельною ділянкою 2,5562 га з початковою вартістю у 1 800 000,00 грн. 17 червня 2013 року, ліквідатором боржника Слободяном В.М. було проведено аукціон з продажу майна банкрута комплексу будівель та споруд загальною площею 5 090 м2, обладнання та транспортної техніки, які розташовані на земельній ділянці, площею 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), що по вулиці Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області, переможцем якого визнано ФГ "Україна" з запропонованою ціною у розмірі 1 800 000,00 грн. без ПДВ. /Протокол №15/13/. (т.7 а.с.104-107) 08 липня 2013 року, за результатами аукціону, між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", як продавцем, та ФГ "Україна", як покупцем, було укладено Договір (купівлі-продажу) згідно умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупця комплекс будівель та споруд з обладнанням, транспортною технікою згідно переліку та земельною ділянкою 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106) за ціною 1 800 000,00 грн., а покупець зобов`язався прийняти майно та оплатити його на умовах даного договору. (т.7 а.с.108-110) 09 липня 2013 року, між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", як продавцем, та ФГ "Україна", як покупцем, було укладено нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд загальною площею 5 090 м2, що розташовані по вулиці Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області за ціною 1 355 025,00 грн. та посвідченого ПН ЛРНО Кобзар С.В. (т.7 а.с.114-118) В цей же день, 09 липня 2013 року, між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", як продавцем, та ФГ "Україна", як покупцем, було укладено нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу земельної ділянки, загальною площею 2,5562 га, (кадастровий №0524310100:01:011:0106) за ціною 444 975,00 грн. (т.7 а.с.111-113) 01 жовтня 2018 року, ухвалою Господарського суду Вінницької області ліквідатором ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" було призначено арбітражного керуючого Ковальчука М.М. 25 лютого 2020 року, арбітражний керуючий Ковальчук М.М. звернувся до Господарського суду Вінницької області з заявою №01-24/1362 про визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, та просив: - визнати недійсними результати аукціону від 17 червня 2013 року, проведеного Всеукраїнською Універсальною Багатогалузевою Товарною Біржею /протокол №15/13/ з продажу комплексу будівель та споруд загальною площею 5 090 м2, з обладнанням та транспортною технікою, які розташовані на земельній ділянці, площею 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), що по вулиці Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області; - визнати недійсним Договір купівлі-продажу комплекс будівель та споруд з обладнанням, транспортною технікою згідно переліку та земельною ділянкою 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), укладений між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ФГ "Україна" 08 липня 2013 року; - визнати недійсним нотаріально посвідчений 09 липня 2013 року Договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд, загальною площею 5090 м2, що по вул. Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області укладений між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ФГ "Україна"; - визнати недійсним укладений 09 липня 2013 року між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ФГ "Україна" нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,5562 га (кадастровий №0524310100:01:011:0106), з тих підстав, що ліквідатором ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" Слободяном В.М., було проведено оспорюваний аукціон з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо порядку підготовки та проведення аукціону. (т.28 а.с.107-113) 15 квітня 2020 року, ФГ "Україна" заперечило в своїх поясненнях на заяву арбітражного керуючого Ковальчука М.М., у яких просить суд застосувати позовну давність до вимог ліквідатора ВАТ "Тульчинский хлібокомбінат" Ковальчука М.М. про визнання недійсним аукціону проведеного 17 червня 2013 року та правочинів укладених за його наслідками, оскільки строк позовної давності закінчився 17 червня 2016 року та 8-9 липня 2016 року. 27 серпня 2020 року, рішенням Господарського суду Вінницької області у задоволенні заяви арбітражного керуючого №01-24/1362 було відмовлено. (т.29 а.с.140-146) Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне. Згідно ч.6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до ч.1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - Кодексу), спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Частина 2 ст. 7 Кодексу встановлює, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до банкрута. Беручи до уваги, що у даній справі про банкрутство заявником оспорюються результати аукціону, проведеного 17 червня 2013 року який здійснювався відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до набрання чинності Кодексу, тому слід керуватися тим законом під час дії якого відбулись спірні правовідносини, а саме - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закону). Відповідно до п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Згідно розсунень у п.40 Інформаційного листа "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI)" №01-06/606/2013 від 28 березня 2013 року, положення Закону застосовуються господарськими судами у розгляді справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання ним чинності, тобто з 19 січня 2013 року. Водночас положення Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство (розділ IV Закону "Продаж майна у провадженні у справі про банкрутство" та статті Закону, що визначають процедури санації та ліквідації), застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено до набрання ним чинності, з урахуванням викладеного у п.33 цього Інформаційного листа. Якщо процедура продажу майна боржника розпочата до набрання чинності Законом, то вона повинна бути завершена в порядку, передбаченому у попередній редакції Закону, в разі якщо станом на 19 січня 2013 року здійснено публікацію оголошення про продаж майна або комітетом кредиторів встановлено порядок реалізації майна боржника. Відповідно до п.33 Інформаційного листа "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI)" №01-06/606/2013 від 28 березня 2013 року, положення Закону, в яких ідеться про продаж майна у провадженні справи про банкрутство, господарським судам слід виходити насамперед з тих приписів, які визначають відповідну судову процедуру і вміщені в розділі III "Ліквідаційна процедура" (оцінка майна банкрута; продаж майна банкрута; передання активів боржника, які залишаються не проданими на час закінчення ліквідаційної процедури тощо) та в статтях, що визначають процедуру санації (продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу; відчуження майна боржника шляхом заміщення активів; продаж частини майна боржника тощо). Що ж до норм розділу IV Закону "Продаж майна у провадженні у справі про банкрутство", то вони застосовуються господарськими судами, якщо відповідне питання не врегульовано зазначеними приписами. Як вбачається з матеріалів справи, останню публікацію оголошення про продаж майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" було здійснено 23 травня 2013 року, тобто після набрання чинності Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року), проте процедура продажу майна боржника була розпочата ще 30 червня 2011 року де, після проведення 15 березня 2011 року експертної оцінки усього інвентаризованого майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", за рішенням комітету кредиторів було повторно виставлено на продаж майно банкрута через Першу українську міжрегіональну товарну біржу, відповідно до ч.ч.1-3 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України до 22 грудня 2011 року) та з 30 червня 2011 року по 17 червня 2013 року за рішеннями комітету кредиторів, неодноразово: проводилась оцінка майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", з його актуалізацією, та зменшенням його вартості для продажу; здійснювались публікації про продаж його майна на торгах; і реалізація даного майна банкрута шляхом проведення аукціонів. Таким чином, до 19 січня 2013 року здійснено публікацію оголошення про продаж майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та комітетом кредиторів було встановлено порядок реалізації майна боржника, а тому згідно роз`яснень абз.2 п.40 Інформаційного листа "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI)" №01-06/606/2013 від 28 березня 2013 року, при вирішенні даного спору слід керуватись приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який діяв до 19 січня 2013 року (надалі - Закону). З матеріалів справи вбачається, що постановою Господарського суду Вінницької області від 09 грудня 2010 року ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" було визнано банкрутом та введено ліквідаційну процедуру. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до 19 січня 2013 року) ліквідатором банкрута було проведено оцінку майна ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" (будівель, споруд, обладнання, ТМЦ, земельної ділянки площею 2,6175 га та земельної ділянки площею 0,0613 га, що знаходяться по вул. Леніна, 166 в м. Тульчин Вінницької області), вартість якого станом на 22 лютого 2011 року, склало 10 887 620,91 грн. Згідно ч.1 ст. 30 Закону, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна, які погоджуються з комітетом кредиторів. 01 березня 2011 року, рішенням комітету кредиторів ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" було погоджено проведення реалізації активів банкрута через Першу українську міжрегіональну товарну біржу по ціні не нижче оціночної. В подальшому, через відсутність потенційних покупців та їх заявок на участь в призначених аукціонах, проводилось, за погодженням комітету кредиторів, зменшення вартості цього майна та його актуалізація. Заявником оскаржується правомірність проведення аукціону від 17 червня 2013 року та договорів, укладених за його наслідками з тих підстав, що в публікації про продаж майна банкрута не було зазначено обов`язкових характеристик майна, прилюдні торги Всеукраїнською Універсальною Багатогалузевою Товарною Біржею проведені через 11 місяців після укладення Договору про надання послуг відносно організації та проведення прилюдних торгів (аукціонів) та в аукціоні приймав участь лише один учасник. Вважає, що дані недотримання Закону призвели до порушення прав банкрута щодо можливості повного розрахунку з кредиторами. Згідно ч.1 ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Відповідно до ч.2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначено способи захисту цивільних прав, до яких належать, зокрема, визнання правочину недійсним. Відповідно до ч.2 ст. 30 Закону, ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому, згідно ч.3 ст. 30 Закону, порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно з Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" За приписами ст. 15 Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" в оголошенні про проведення торгів повинно вказуватися: відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташований об`єкти; початкова вартість продажу; сума грошових коштів, що має вноситися покупцями,у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об`єкта; час та місце особистого ознайомлення з об`єктами; назва банку, адреса та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об`єкти; адресу, номер телефону, час роботи служби по організації аукціону, конкурсу кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі. Оголошення повинно бути опубліковане не пізніш як за 20 календарних днів до дати проведення аукціону. Як вбачається з матеріалів справи, спірне оголошення від 28 травня 2013 року було опубліковане за 20 днів до аукціону, як і передбачено Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", в якому зазначалось, що "17 червня 2013 року, о 11-00 год. в залі ВУБТБ по вул. Хмельницьке шосе, 23, у м. Вінниці, відбудеться аукціон з продажу майна банкрута ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат"; Лот

1. Комплекс будівель та споруд з обладнанням, транспортною технікою згідно переліку та земельною ділянкою 2,5562 га, Поч. ціна лоту - 1800000,00 грн. Лот 2 Матеріальні активи (обладнання) 43 один, Поч. ціна - 168054,07 грн. З переліком та видами обладнання можна ознайомитись на Біржі або за місцезнаходженням майна. Місцезнаходження майна лот 1 - лот 2: м. Тульчин Вінницької обл., вул. Леніна,

166. Для реєстрації учасникам аукціону необхідно не пізніше ніж за 3 дні до аукціону подати заявку, сплатити реєстраційний збір, гарантійний внесок - 10% від початкової ціни на рахунок біржі, або брокера акредитованого на біржі. Додаткова інформація: (0432) 67-33-72." Таким чином, в зазначеному оголошенні була відсутня необхідна інформація: про будівлі (споруди, приміщення) та призначення земельної ділянки, на якій розташований об`єкти; дані про можливість огляду даного майна; назва банку, адреса та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об`єкти; час роботи служби по організації аукціону. Наявність вказаної інформації вплинуло б на зацікавленість потенційних учасників у придбанні спірного майна, що призвело б до збільшення кількості покупців та, в свою чергу, до підняття ціни під час проведення аукціону. Посилання апелянта на те, що прилюдні торги Всеукраїнською Універсальною Багатогалузевою Товарною Біржею (надалі - ВУБТБ) проведені через 11 місяців після укладення Договору про надання послуг відносно організації та проведення прилюдних торгів (аукціонів) є безпідставними, оскільки після укладання зазначеного Договору від 25 липня 2012 року оголошувались аукціони 28 серпня, 17 вересня та 17 жовтня 2012 року, проте вони не відбувались, у зв`язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні. Що ж до того, що в аукціоні приймав участь лише один учасник, то колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.7 ст. 17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", у разі якщо на аукціон з продажу об`єкта малої приватизації надійшла заява від одного покупця, зазначений об`єкт може бути проданий безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче початкової ціни. Оскільки в аукціоні 17 червня 2013 року приймало участь лише ФГ "Україна", торгівельна біржа вправі була реалізувати вказане майно (лот. 1) цьому учаснику за запропонованою початковою ціною у розмірі 1 800 000,00 грн. без ПДВ. Відповідно до п.3.2. Договору про надання послуг відносно організації та проведення прилюдних торгів (аукціонів) укладеного між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ВУБТБ витрати біржі за виконану роботу складаються з біржового збору у 2% від вартості майна, брокерських послуг у 10 % та вартості оголошень у засобах масової інформації (350 грн. - за кожне оголошення). Даний Договір сторонами не змінювався і не визнавався недійсним, а тому з урахуванням того, що біржею подавались оголошення на проведення чотирьох аукціонів, то винагорода біржі у 187 200,00 грн. за проведений аукціон відповідає укладеному між сторонами Договору про надання послуг відносно організації та проведення прилюдних торгів (аукціонів). Враховуючи, що оголошення від 28 травня 2013 року про проведення аукціону 17 червня 2013 року було опубліковане з порушенням вимог ст. 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", то реалізація майна боржника була проведена з порушенням процедури ст. 30 Закону, чим порушила права боржника на реалізацію його майна за найвищою ціною, з метою задоволення усіх кредиторських вимог, що є підставою для визнання результатів даного аукціону недійсними. Також, у своїй заяві заявник просить суд визнати поважними причини пропуску подачі заяви про визнання недійсними аукціон та договори, які вчинені за наслідками цього аукціону, та поновити йому строк на подання цієї заяви, посилаючись на висновки Верховного Суду наведені у постанові від 16 квітня 2019 року по справі №902/357/18, де зазначено, що через арбітражного керуючого здійснюється відносини між сторонами, господарським судом та іншими учасниками у справі про банкрутство і який набуває такого статусу лише після прийняття судом відповідного процесуального документа. Водночас, у письмових поясненнях та доповнені до даного пояснення ФГ "Україна" просить суд застосувати позовну давність до заявлених вимог ліквідатором боржника та відмовити у задоволенні заяви арбітражного керуючого з підстав пропуску останнім строків позовної давності. Оскільки, чинним законодавством не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності, то її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. Зазначена правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2017 року та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2019 року, від 20 вересня 2019 у справі №904/4342/18. Відповідно до положень ст. 245 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. (ч.3 ст. 267 ЦК України). Як зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 06 лютого 2019 року у справі №911/845/17 та від 14 березня 2019 року у справі №910/1454/17, позиція якого підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 червня 2019 року у справі №910/856/17, відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем. Таким чином, належним суб`єктним складом, а відтак сторонами спору про визнання аукціону та його результатів недійсними є склад учасників за участю продавця, переможця аукціону та біржі, як організатора цього аукціону. Відповідно до ч.1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається після спливу строку виконання. Правова природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якої є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів. Отже, особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином. А тому, визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними слід проводити за правилами визнання недійсними правочинів, у т.ч. й на підставі норм цивільного законодавства (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29 червня 2016 року у справі №6-370цс16, від 14 грудня 2016 року у справі №3-1406гс16 та постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02 жовтня 2019 року у справі №5006/5/39б/2012). Статтею 92 ЦК України визначено, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах з третіми особами розглядаються, як дії самої юридичної особи. Таким чином, для юридичної особи як сторони правочину (договору тощо) днем початку перебігу позовної давності слід вважати день вчинення правочину, оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права за цим правочином (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суд від 14 березня 2019 року у справі №464/5089/15, від 04 квітня 2019 року у справі №910/15456/17, від 28 травня 2019 року у справі 5015/118/11 та від 22 жовтня 2019 року у справі №910/15453/17). Як у разі пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і у разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, початок перебігу позовної давності визначається з одного й того самого моменту: коли саме особа, а не її представник, довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила. Причому, ні Закон (положення якого втратили чинність), ні чинний Кодекс України з процедур банкрутства не встановлюють спеціальних норм про позовну давність (у тому числі щодо звернення до суду арбітражного керуючого з заявою про визнання недійсними правочинів, укладених боржником), при визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування як обставин (дати) порушення провадження у справі про банкрутство, так і дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), а тому, до цих правовідносин застосовуються загальні норми позовної давності. У спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме боржник, а не арбітражний керуючий (ліквідатор), а тому, визначаючи початок перебігу позовної давності, слід враховувати, коли про порушене право дізнався або міг дізнатись боржник в особі уповноваженого органу. Відповідно, визначення початку перебігу строку позовної давності з дня, коли саме арбітражний керуючий у справі про банкрутство дізнався про оспорюваний правочин, не відповідає наведеним правилам застосування норми матеріального права. Тому, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що у спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме боржник, а не арбітражний керуючий (ліквідатор), а тому, визначаючи початок перебігу позовної давності у цій справі, слід враховувати, коли про порушене право дізнався або міг дізнатись боржник в особі уповноваженого органу і для банкрута ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат", як сторони правочину (договору), днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (проведення аукціону, укладання договору), оскільки він співпадає з днем, коли ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" в особі ліквідатора (арбітражного керуючого) знало або могло довідатися про порушення його прав, як боржника, проведеним аукціоном, а також, безпідставними є посилання арбітражного керуючого Ковальчука М.М. про те, що строк позовної давності вираховується саме з дати його призначення ліквідатором цього товариства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 січня 2016 року у справі №922/5094/14 та 17 березня 2020 року по справі №10/5026/995/2012. Оскільки, встановлено, що спірний аукціон з продажу майна банкрута був проведений 17 червня 2013 року, а договори купівлі-продажу майна підприємства банкрута укладені 8-9 липня 2013 року, то судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що початок перебігу позовної давності розпочався 17 червня 2013 року - з моменту проведення аукціону, та сплив, відповідно, через три роки - 17 червня 2016 року і, таким чином, позивачем - ліквідатором ВАТ "Коровинецький цукровий завод" пропущено строк позовної давності на звернення з заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, проведеного Всеукраїнською Універсальною Багатогалузевою Товарною Біржею 17 червня 2013 року. Застосування позовної давності, в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечує в національній системі права виконання принципу верховенства права, складовою частиною якого є правова визначеність. Так, Європейським Судом з прав людини у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" /пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року/ та у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії /п.570 рішення від 20 вересня 2011 року/, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції, зазначив, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що сталися у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу. Щодо поважності причин пропуску строку позовної давності. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але, враховуючи право позивача згідно за приписом ч.5 ст. 267 ЦК України отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності саме на позивача покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин, а відповідач, навпаки, мусить довести відсутність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення позивача з вимогою про захист порушеного права (висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц та від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17). Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 05 березня 2020 року з цього приводу зазначив, що за приписами ч.ч.4,5 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, але якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. За змістом наведених норм, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у спорі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу. Тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 серпня 2019 року у справі №910/11614/18, від 22 серпня 2019 року у справі №910/15453/17, від 03 вересня 2019 року у справі №920/903/17, від 19 листопада 2019 року у справі №910/16827/17). Тобто, якщо особа (позивач) наведе поважні, на її думку, причини пропуску позовної давності при зверненні до суду за захистом порушеного права, вказавши на конкретні обставини, які об`єктивно перешкоджали їй звернутися за захистом порушеного права у межах позовної давності, та надасть суду докази, що підтверджують існування цих обставин (ст. 74 ГПК України), а суд, за результатами оцінки доказів, наданих на підтвердження цих обставин, встановить їх існування та дійде висновку про їх об`єктивний характер, і, відповідно, про існування поважних причин пропуску позовної давності при зверненні позивача за захистом порушеного права, вправі надати особі право на судовий захист порушеного права. За відсутності будь-якої з наведених умов, відсутні підстави для визнавання поважності причин пропуску позовної давності у спірних правовідносинах. (позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена у постанові від 28 січня 2020 у справі №910/9158/16). Крім того у п.10.21 даної постанови Верховним Судом звернуто увагу на те, що чинне законодавство не встановлює переліку поважних причин пропуску позовної давності, а тому необхідно надати висновок у питанні поважності причин пропуску позовної давності при вирішенні спорів у справах про банкрутство, здійснивши правову кваліфікацію обставин порушення провадження у справі про банкрутство та призначення арбітражного керуючого як самостійних причин пропуску позовної давності при вирішенні спорів у справах про банкрутство, не вдаючись до оцінки цих обставин у цій справі. У справах про банкрутство ці обставини мають місце на підставі рішення суду в силу закону (Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" тощо) та настають з ухваленням рішення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відтак, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшов висновку, що у спорі, що вирішується у справі про банкрутство, обставини порушення провадження у справі про банкрутство та призначення арбітражного керуючого самі по собі (за відсутності інших обставин) не можуть розглядатись судами як виключення, що вказують на їх винятковий характер, вказувати про об`єктивність перешкоди для заявника звернутись за захистом порушеного права у межах позовної давності, а відповідно і бути поважною причиною (причинами) пропуску цього строку. Тому, заміна ліквідатора у справі та призначення нового, окремо не є підставою вважати поважними причини пропущення позовної давності. Враховуючи, що оспорюваний аукціон було проведено 17 червня 2013 року і з заявою про визнання даного аукціону недійсним ліквідатор банкрута звернувся до суду майже через 7 років, з моменту його проведення, результати останнього на оспорювались кредиторами та іншими учасниками провадження про банкрутство, а ФГ "Україна" правомірно сподіваючись на законність придбаного ним майна, використовує його в своїй господарській діяльності, зробивши для цього відповідні поліпшення, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що арбітражний керуючий Ковальчук М.М. звернувся до господарського суду з заявою про визнання недійсним аукціону від 17 червня 2013 року, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, після спливу строків позовної давності та про відсутність причин, які б об`єктивно перешкоджали арбітражному керуючому-ліквідатору банкрута звернутися за захистом порушеного права у межах позовної давності, а тому наявні підстави для застосування спливу позовної давності, про які заявлено ФГ "Україна". Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні заяви арбітражного керуючого Ковальчука М.М. про визнання недійсними результатів аукціону від 17 червня 2013 року та договорів купівлі-продажу від 08 та 09 липня 2013 року, укладених між ВАТ "Тульчинський хлібокомбінат" та ФГ "Україна" у повному обсязі. Інші заперечення, викладені у апеляційний скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час їх розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані. Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На підставі наведеного, ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази, надані сторонами, перевіривши об`єктивність прийняття рішення судом першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 236 ГПК України з всебічним, повним та об`єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія приходить до висновку, що відсутні правові підстави для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги. Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв`язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 129, 269-276, 281-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Вінницької області від 27 серпня 2020 року у справі №15/68-10 - залишити без змін, а апеляційну скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Тульчинський хлібокомбінат" арбітражного керуючого Ковальчука М.М. - без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України. Матеріали справи №15/68-10 повернути Господарському суду Вінницької області. Головуючий суддя Дужич С.П. Суддя Саврій В.А. Суддя Миханюк М.В.