Постанова Львівський апеляційний суд № 466/6725/20

Справа № 466/6725/20 Головуючий у 1 інстанції: Баєва О.І. Провадження № 33/811/1928/20 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2021 року м.Львів Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 23 листопада 2020 року, з участю правопорушника ОСОБА_1 в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 420 грн. 40 коп. Згідно постанови судді 24 серпня 2020р. о 20.00 год. с.Ясницька, Яворівського р-ну, Львівської облсті по вул. Шевченка, 6а, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на сан алкогольного сп`яніння проводився установленому законом порядку на місці зупинки, зі згоди водія за допомогою приладу «Драгер» в присутності двох свідків. Результат 1.26% чим порушив вимоги пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України, за що передбачено відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП. В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що він розкаюється у вчиненому правопорушенні, жодної відмови від огляду з його сторони не було. Зазначає, що він працює водієм у ТОВ «ВЕСТ ВЕЛД», основним джерелом його доходів є його робота, він є основним годувальником сім`ї, і в разі позбавлення його водійських прав, він не тільки втратить роботу водія, а й буде позбавлений можливості забезпечити гідний рівень життя батькам пенсіонерам. Просить скасувати частково дану постанову, а саме в частині про позбавлення його права керування транспортним засобом строком на 1 рік. Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Санкція ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік і є безальтернативною. Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 при вищезгаданих обставинах справи вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такий висновок суду підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №084842 від 24 серпня 2020 року, даними талону тестування на алкоголь апарату «Drаger», згідно якого встановлено у гр. ОСОБА_1 наявний алкоголь 1,26 проміле, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . З даним висновком суду погодився і сам правопорушник ОСОБА_1 , про що зазначив в апеляційній скарзі. Крім цього вважаю, що при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясуваЛА усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. Таким чином з огляду на викладене апеляційний суд вважає за необхідне відмовити правопорушнику ОСОБА_1 в задоволенні його апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції відносно нього залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 23 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.