Постанова 4804 № 234/14603/20

Єдиний унікальний номер 234/14603/20 Номер провадження 22-ц/804/508/21 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 січня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі: головуючого-судді Азевича В.Б., суддів: Новікової Г.В., Халаджи О.В., за участю секретаря Кіпрік Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бахмут Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 13 листопада 2020 року про забезпечення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю, усунення від права на спадкування (суддя в першій інстанції Данелюк О.М., ухвала постановлена в приміщенні суду в м. Краматорськ Донецької області), - В С Т А Н О В И В: В жовтні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в період з грудня 2014 року по день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та усунення ОСОБА_1 від права на спадкування після смерті ОСОБА_4 . Разом з позовною заявою ОСОБА_3 подала до суду клопотання про забезпечення позову, яке обґрунтувала тим, що відповідач звернувся до Першої краматорської нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, та планує продати спадкову двокімнатну квартиру. З метою забезпечення позовних вимог просила накласти арешт на двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити державному нотаріусу Першої краматорської нотаріальної контори Уваровій Г.І. видавати свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ухвалення остаточного рішення у справі. Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 13 листопада 2020 року клопотання ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . В частині заборони нотаріусу видати свідоцтво про право на спадщину відмовлено. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу, в якій просить її скасувати та відмовити в забезпеченні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту в зазначеній справі суперечить його суті та є допустимим виключно у майнових спорах. Крім того, квартира за адресою: АДРЕСА_1 не є предметом спору в даній справі, а тому суд першої інстанції безпідставно та всупереч закону застосував арешт на майно в справі, в якій розглядається немайновий позов. Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходив. Представник ОСОБА_1 адвокат Андрєєв П.С. підтримав доводи апеляційної скарги. ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується даними про отримання нею судової повістки рекомендованим поштовим повідомленням. Згідно із частиною 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Частково задовольняючи клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду. Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Пунктами 1, 2 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і процесуального рівноправ`я сторін. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. При цьому слід мати на увазі, що при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яки чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. Колегія суддів вважає, що в даному випадку такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно суперечить змісту заявлених позовних вимог, оскільки вони носять немайновий характер. Вищезазначене не було враховано судом першої інстанції. З огляду на те, що в клопотанні про забезпечення позову ОСОБА_3 також просила заборонити державному нотаріусу Першої краматорської нотаріальної контори Уваровій Г.І. видавати свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 до ухвалення остаточного рішення у справі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке. Так, однією з позовних вимог в даній справі є усунення відповідача від права на спадкування. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована позивачем тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки відповідач має намір отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно. Статтею 42 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом. Згідно з пунктом 4.13 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальний дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом. Тобто, питання про зупинення вчинення нотаріальних дій може бути вирішено нотаріусом самостійно за наявності даних про пред`явлення позову до суду. Таким чином, правові підстави для забезпечення позову ОСОБА_3 шляхом накладення арешту на майно або забороною вчиняти певні дії відсутні. Проте, позивач не позбавлений права звернутись до нотаріальної контори з відповідною заявою про зупинення вчинення нотаріальної дії. За таких обставин, ухвала суду першої інстанції від 13 листопада 2020 року про забезпечення позову підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову. Керуючись статтями 368, 374, 376, 382-384 ЦПК України, Донецький апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , задовольнити. Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 13 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. В задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: В.Б. Азевич Судді: Г.В. Новікова О.В. Халаджи Повний текст постанови складено 26 січня 2021 року. Суддя-доповідач В.Б. Азевич