LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС753/13082/15-ц

від 25.01.2021 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Норов Гліб Олександрович, у цивільній справі

Ухвала 25 січня 2021 року м. Київ справа № 753/13082/15-ц провадження № 61-19634ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Норов Гліб Олександрович, на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_3 , про визнання майна особистою приватною власністю та поділ майна подружжя, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Норов Г. О. подав касаційну скаргу та доповнення до касаційної скарги в справі № 753/13082/15-ц на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року. На підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2021 року справу № 753/13082/15-ц (провадження № 61-19634cк20) передано судді-доповідачу. За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав. Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується, а також клопотання особи, яка подає скаргу. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень. За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) в справі № 753/13082/15-ц були прийняті рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року та постанова Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року за результатами апеляційного перегляду вказаного рішення суду першої інстанції. Натомість в касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року. Втім, згідно ЄДРСР, Дарницький районний суд м. Києва у справі № 753/13082/15-ц не ухвалював рішення від 17 грудня 2017 року. Визначення судового рішення, яке є предметом касаційного оскарження та формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має суттєве значення на стадії касаційного провадження. Крім того, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. В касаційній скарзі заявник просить Верховний Суд скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухваливши нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити. Аналіз ЄДРСР свідчить, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року позов ОСОБА_2 було задоволено, визнано право особистої приватної власності ОСОБА_2 на 35/100 частки квартири АДРЕСА_1 , визнано частку 65/100 квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, поділено спільно нажите майно між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в порядку поділу виділено у власність ОСОБА_1 майно на загальну суму 973 784 грн, а у власність ОСОБА_2 майно на загальну суму 1 076 011,30 грн, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 113,65 грн грошової компенсацію за різницею вартості спільного майна подружжя, зобов`язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод у здійсненні нею права користування квартирою АДРЕСА_1 передавши при цьому ключі від вхідних дверей квартири. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року в частині вирішення позовних вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову, визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 майно загальною вартістю 1 652 883,85 грн, у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано особистою приватною власністю ОСОБА_2 майно загальною вартістю 653 859 грн та ОСОБА_1 майно загальною вартістю 999 024,85 грн, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 компенсацію вартості частки у спільному майні у розмірі 172 582,93 грн. В частині вирішення позовних вимог про визнання майна особистою власністю та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням рішення суду першої інстанції залишено без змін. Позов подано до суду у 2015 році. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подання позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на момент подання позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2015 року становив 1 218 грн, тобто 3 розміри мінімальної заробітної плати дорівнює 3 654 грн, а 0,2 розміру мінімальної заробітної плати 243,60 грн. З урахуванням наведених обставин, розмір судового збору за подану касаційну скаргу має становити 7 795,20 грн (із розрахунку (3 654 грн + 243,60 грн) х 200 %). Натомість заявником сплачено судовий збір в розмірі 7 308 грн. Недоплата складає 487,20 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом: 1) надання уточненої касаційної скарги оформленої єдиним документом із коректним зазначенням в ній судових рішень, що оскаржуються та викладенням клопотання (процесуальної вимоги) щодо оскаржених судових рішень з урахуванням повноважень Верховного Суду передбачених статтею 409 ЦПК України; 2) надання суду оригіналу документу, що підтверджує доплату судового збору в розмірі 487,20 грн; 3) копії уточненої касаційної скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Норов Гліб Олександрович, у цивільній справі № 753/13082/15-ц залишити без руху. Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 та/ або його представнику - адвокату Норову Г. О. копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Шипович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»