Ухвала КЦС ВС № 754/12759/17

Ухвала 20 січня 2021 року м. Київ справа №754/12759/17 провадження №61-10416ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С., розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «УПБ» Пантіної Л. О., ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванов Павло Юрійович, про визнання недійсним договорів відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорам, ВСТАНОВИВ: У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» (далі - ПАТ «УПБ») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «УПБ» Пантіної Л. О., ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванов П. Ю., про визнання недійсним договорів відступлення прав вимоги за кредитним договором та за іпотечним договором. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 19 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, визнано недійсним з моменту укладення договору № 23 від 06 вересня 2017 року про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 126 від 26 лютого 2007 року, укладеного між ПАТ «УПБ» та ОСОБА_2 ; визнано недійсним з моменту укладення договір № 23/1 від 06 вересня 2017 року про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 26 лютого 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 176 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановим П. Ю., укладений між ПАТ «УПБ» та ОСОБА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року апеляційну скаргу ПАТ «УПБ» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «УПБ» Грошової С.В. залишено без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19 квітня 2019 року залишено без змін. 13 липня 2020 року ПАТ «УПБ», засобами поштового зв`язку, направило на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2020 року визначено суддю-доповідача Петрова Є. В., суддів, які входять до складу колегії: Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М. Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2020 року публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Деснянського районного суду м. Києва відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків касаційної скарги шляхом уточнення касаційної скарги та надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору. Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року продовжено заявнику строк на касаційне оскарження, оскільки вимоги ухвали від 03 серпня 2020 року виконані не в повному обсязі. У встановлений судом строк заявником надано матеріали, яких достатньо для вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 16 січня 2021 року № 82/0/226-21 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу за касаційним провадженням № 61-10416ск20 призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В. у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А., Ткачука О. С. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. У касаційній скарзі, обґрунтовуючи неправильність застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник, в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилається на те, що: - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права, зокрема статей 203, 215, 512, 626, 628, 638, 1077, 1079 ЦК України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16; у постановах Верховного Суду: від 21 листопада 2018 року у справі №161/5127/17-ц, від 31 липня 2019 року у справі № 910/4816/18; у постанові Вищого господарського суду України від 01 лютого 2017 року у справі №922/5334/15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга подана в межах строку визначеного статтею 390 ЦПК України та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження у справі. За таких обставин касаційне провадження у зазначеній справі необхідно відкрити. Касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною першою статті 436 ЦПК України встановлено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Заява (клопотання) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо. Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням (дією) судового рішення. З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду може бути надано копію такої постанови. Оскільки заявником не наведено обґрунтованих підстав зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року, а також не додано доказів, які б підтверджували необхідність зупинення виконання судових рішень, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання оскаржуваних судових рішень, то клопотання задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у даній справі. Витребувати із Деснянського районного суду м. Києва цивільну справу № 754/12759/17 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «УПБ» Пантіної Л. О., ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванов Павло Юрійович, про визнання недійсним договорів відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорам. В задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Петров А. А. Калараш О. С. Ткачук