Постанова 4855 № 620/4816/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/4816/20 Суддя (судді) першої інстанції: Ткаченко О.Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Коротких А.Ю., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми права. Сторони були належним чином повідомлені про дату апеляційного розгляду справи - 25 січня 2021 року, проте у судове засідання не з`явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. 08.09.2020 року було видано виконавчий напис № 30412 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості в розмірі 68192,43 грн. Акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича з заявою про примусове виконання вищенаведеного виконавчого напису. 14.10.2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу Чернігівської області Палігіним Олександром Петровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт коштів боржника, винесену в рамках виконавчого провадження № 63301778 (а.с.3, 4). Позивач, вважаючи, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, звернулась до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно частин першої, третьої статті 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Згідно із частиною 1 статті 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Частиною 2 статті 48 та статтею 73 Закону №1404-VIII передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Статтею 56 Закону №1404-VIII передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт майна (коштів) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Як зазначено вище, для забезпечення реального виконання рішення згідно виконавчого документа, відповідачем 14.10.2020 року винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №63301778, яку надіслано для виконання банківським установам, зокрема AT «Ощадбанк». Станом на 09.11.2020 року відповідь про прийняття/не прийняття до виконання постанови про арешт коштів надійшла від АТ «Приватбанк» та АТ «Райффайзен Банк Аваль» (а.с.51, 52). Відповідно до частини 4 статті 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 23.10.2020 року винесено постанову про зняття арешту з коштів ВП № 63301778, якою знято арешт з коштів заробітної плати, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в AT «Ощадбанк», на які накладено арешт оскаржуваною постановою в межах суми стягнення 75311,67 грн, що належать боржнику ОСОБА_1 . Відповідна постанова направлена банківській установі рекомендованим листом згідно фіскального чеку №1400300640810 від 24.10.2020 року та отримана AT «Ощадбанк» 30.10.2020 року (а.с.36 на звороті). Станом на прийняття рішення у даній справі, AT «Ощадбанк» не повідомив сторін про виконання постанови про арешт коштів боржника ВП № 63301778 від 14.10.2020 року та постанови про зняття арешту з коштів боржника ВП № 63301778 від 23.10.2020 року. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки скасування постанови про арешт коштів боржника в цілому призведе до зняття арешту в інших банківських установах, та як наслідок, може призвести до неможливості виконання виконавчого напису від 08.09.2020 року № 30412, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості в розмірі 68192,43 грн. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Головуючий суддя: Коротких А.Ю. Судді: Сорочко Є.О. Чаку Є.В.