Постанова 4852 № 280/8268/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 21 січня 2021 року м. Дніпросправа № 280/8268/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Апеляційного суду Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2020 (суддя першої інстанції Конишева О.В.) в адміністративній справі №280/8268/20 за позовом Апеляційного суду Запорізької області до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови від 27.10.2020р. ВП №60891712 про накладення штрафу,- ВСТАНОВИВ: 16.11.2020 Апеляційний суд Запорізької області звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , в якій позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні №60891712 від 27.10.2020. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/676/19 від 22 квітня 2019 року в частині виплати ОСОБА_1 здійснених їй донарахувань невиконане Апеляційним судом Запорізької області з причин, які не залежать від його волі, а закриттям рахунків унеможливлює будь-які виплати. Зокрема зазначає, що звертався до Державної судової адміністрації України щодо виділення коштів та зауважує, що виконання рішення суду не може ставитись у залежність лише від волі та/або бажання боржника щодо такого виконання, а й повинно бути оцінено виконавчою службою на предмет наявності об`єктивних можливостей та відповідного законодавчого регулювання такого виконання. Вважає, що всі залежні від позивача дії були виконані, просить позовні вимоги задовольнити. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2020 в задоволені позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами позову. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що 28.11.2019 ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про відкриття виконавчого провадження, яку отримав останній 03.12.2019. 20.12.2019 було відкрито виконавче провадження № 60891712 з примусового виконання виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду, виданого 06.11.2019 у справі № 280/676/19, про зобов`язання Апеляційного суду Запорізької області перерахувати та виплатити (з урахуванням різниці виплаченої суми) ОСОБА_1 надбавки за вислугу років за періоди з 15.05.2001 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно у відсотках в розмірі, визначеному ч.4 ст.44 Закону України Про статус суддів з урахуванням окладу, доплати за кваліфікаційний клас, премій всіх видів, надбавки за виконання особливо важливої роботи, додаткового посадового окладу до щорічної відпустки, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, інших нарахувань та індексації доходу з урахуванням компенсації відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати; зобов`язання Апеляційного суду Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за періоди з 15.05.2001 по 31.12.2005, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди включно з урахуванням компенсації відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Про що листом 20.12.2019 №60891712/16 відповідач повідомив Апеляційний суд Запорізької області. Пунктом другим, постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.12.2019 № 60891712, зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, про що невідкладно повідомити державного виконавця з наданням відповідних документів. Копію постанови скеровано боржнику до виконання, стягувачу до відома. Жодних документів, що є підставою для відкладення проведення виконавчих дій чи зупинення вчинення виконавчих дій боржником не надано. Також, відсутнє нормативне та документальне обґрунтування причин невиконання рішення суду. Таким чином, станом на 27.10.2020 рішення суду боржником не виконано без поважних причин. 27.10.2020 винесено постанову про накладення штрафу на боржника Апеляційний суд Запорізької області за невиконання рішення суду. Позивач, не погодившись з постановою про накладення штрафу, звернувся з даним позовом до суду. Частиною 1 статті 63 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. Згідно ч.2 ст.63 Закону України Про виконавче провадження, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України Про виконавче провадження, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Отже, згідно Закону України Про виконавче провадження накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути застосоване лише при умові, що судове рішення не виконане без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними в розумінні наведених норм Закону України Про виконавче провадження можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення (захворювання, стихійне лихо, тощо). Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з правомірністю накладення на позивача штрафу, з огляду на наступне. Так, судом встановлено, що відповідно до Указу Президента України віл 29.12.2017 №452/2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах постановлено ліквідувати, зокрема Апеляційний суд Запорізької області. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань з 02.10.2018 Апеляційний суд Запорізької області перебуває у стані припинення. Згідно повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області з 12.12.2019 рахунки Апеляційного суду Запорізької області закрито. Відповідно до статті 148 Закону України Про судоустрій і статус суддів, фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно пункту 2 частини 3 статті 148 Закону України Про судоустрій і статус суддів, функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України. З матеріалів справи встановлено, що листом від 13 січня 2020 року №01/3/20 Апеляційний суд Запорізької області інформував Державну судову адміністрацію України про отримання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про нараховану суму ОСОБА_1 (279939, 28 грн.) на виконання зазначеної постанови. Також, відповідне повідомлення було направлено позивачем і до Відділу примусового виконання рішень. Так, листом від 13 січня 2020 року №01/4/20 Апеляційний суд Запорізької області, в порядку ч.4, пункту 6 ч.5 ст.19 Закону України Про виконавче провадження, повідомив державного виконавця, що на виконання Постанови здійснено відповідний перерахунок, у підсумку якого загальна сума донарахувань за виконавчим листом стягувачеві ОСОБА_1 становить 279939, 28 грн. Крім того, зазначив, що з об`єктивних причин не може виконати рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/676/19 від 22 квітня 2019 року в частині виплати ОСОБА_1 здійснених їй на виконання зазначеного судового рішення нарахувань. Разом з тим, зазначені обставини державним виконавцем враховано не було, та необґрунтовано накладено на позивача штраф за невиконання рішення суду. Колегія суддів зазначає, що застосування штрафу є заходом примусу, який спонукає боржника виконати вимоги виконавчого документу, проте, в даному випадку цілі накладення штрафу не досягаються, оскільки у позивача відсутня реальна можливість виконати рішення суду без виділення відповідних асигнувань ДСА України, оскільки божник не має ані коштів, ані відкритих рахунків. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України постановах від 24 березня 2015 року (справа №21-66а15) та від 02 грудня 2015 року (справі №21-5115а15), а також Верховний Суд у постанові від 28.02.2019 по справі №822/1080/17. Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. За такого правового регулювання та обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта про відсутність обґрунтованих підстав для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу, оскільки виконання рішення суду не може ставитись у залежність лише від волі та/або бажання боржника щодо такого виконання, а й повинно бути оцінено виконавчою службою на предмет наявності об`єктивних можливостей та відповідного законодавчого регулювання такого виконання. Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального права, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позову. Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Апеляційного суду Запорізької області задовольнити. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2020 в адміністративній справі №280/8268/20 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Апеляційного суду Запорізької області до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови від 27.10.2020р. ВП №60891712 про накладення штрафу задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні №60891712 від 27.10.2020. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 21 січня 2021 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва