LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4813522/22837/17

від 19.01.2021 ·

Номер провадження: 22-ц/813/4223/21 Номер справи місцевого суду: 522/22837/17 Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.01.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого - Сєвєрової Є.С., суддів: Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я., за участю секретаря - Дубрянської Н.О., учасники справи: позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Порто-Франко» в особі правонаступника ОСОБА_4, відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку «Порто - Франко» в особі правонаступника ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 24 січня 2019 року у складі судді Шенцевої О.П., в с т а н о в и в: У грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Порто-Франко» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило суд витребувати у останнього: житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 189,6 кв.м., який в цілому складається з житлового будинку під літ. «А», житловою площею 60,1 кв.м., І - мостіння, розташованого на земельній ділянці, площею 603 кв.м; земельну ділянку, площею 0,0543 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:36:008:0010; земельну ділянку, площею 0,0060 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:36:008:0011; визнати за позивачем право власності на вищенаведене майно. В обґрунтування позову позивач посилався на те, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2014 було визнано право власності на спірне майно за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Визнане судом право власності було зареєстроване, після чого відбулося відчуження майна. Останнім набувачем спірного майна став відповідач. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 05.05.2015 рішення Приморського районного суду від 08.09.2014 скасовано та прийнято нове рішення, яким стягнуто з АБ «Порто-Франко» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 5 283 000 грн. 12.10.2015 апеляційним судом Одеської області було скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси про поворот виконання рішення суду та в задоволенні заяви ПАТ АБ « Порто-Франко» про поворот виконання рішення суду відмовлено. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 січня 2019 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» до ОСОБА_1 про витребування майна та визнання права власності відмовлено. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Порто-Франко» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Андронова О.Б. подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати і позов задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до інформаційної довідки від 20.02.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об`єкти нерухомого майна, які входять до предмету позову, існують саме у тому вигляді, в якому воно належало позивачеві та заявлено у позові. Потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється. 06.07.2019 ОСОБА_1 надав суду відзив на скаргу, в якому просив залишити рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.07.2019 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» про забезпечення позову, заборонено усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо: житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 189,6 кв.м., який в цілому складається з житлового будинку під літерою «А», житловою площею 60,1 кв.м., 1 мостіння, розташованого на земельній ділянці, площею 603 кв.м., який належить ОСОБА_1 на праві власності; земельної ділянки, площею 0,0543 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:36:008:0010, яка належить ОСОБА_1 на праві власності; земельної ділянки, площею 0,0060 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:36:008:0011, яка належить ОСОБА_1 на праві власності. 20.08.2019 ПАТ АБ «Порто-Франко» продав ТОВ «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» майнові права на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 189,6 кв.м., який в цілому складається з житлового будинку під літ. «А», житловою площею 60,1 кв.м., І - мостіння, розташованого на земельній ділянці, площею 603 кв.м; земельну ділянку, площею 0,0543 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:36:008:0010; земельну ділянку, площею 0,0060 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:36:008:0011. 18.10.2019 ПАТ АБ «Порто-Франко» припинено. 12.11.2019 ТОВ «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» продав ОСОБА_4 майнові права на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 189,6 кв.м., який в цілому складається з житлового будинку під літ. «А», житловою площею 60,1 кв.м., І - мостіння, розташованого на земельній ділянці, площею 603 кв.м; земельну ділянку, площею 0,0543 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:36:008:0010; земельну ділянку, площею 0,0060 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:36:008:0011. Ухвалою Одеського апеляційного суду 07.04.2020 до участі в справі в якості правонаступника Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Порто-Франко» залучено Булку Сергія Євгеновича. В судовому засіданні, яке відбувалося в режимі відеоконференції, ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення, ухвалити нове про задоволення позову, постановити окрему ухвалу через порушення відповідачем заборони щодо реєстрації прав на будинок. Представник ОСОБА_1 , заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилався на те, що житловий будинок знесений до виникнення спору і звернення з позовом до суду, на земельній ділянці збудований багатоповерховий будинок у встановленому законом порядку, позбавлення його права буде надмірним тягарем, що суперечить принципам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позбавить прав осіб, які не залучені до участі у справі, він є добросовісним набувачем майна, якому не було відомо про обставини походження майна. Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Встановлено, що на праві приватної власності ПАТ АБ «Порто - Франко» належав житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 189,6 кв.м., який в цілому складається з житлового будинку під літ. «А», житловою площею 60,1 кв.м., І - мостіння, розташованого на земельній ділянці, площею 603 кв.м; земельна ділянка, площею 0,0543 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:36:008:0010; земельна ділянка, площею 0,0060 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:36:008:0011 (а.с.234, 237-241). Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2014 право власності на зазначене майно визнане за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 05.05.2015 рішення Приморського районного суду від 08.09.2014 року скасовано, ухвалене нове рішення, яким стягнуто з АБ «Порто-Франко» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 5 283 000 гривень. 05.05.2015 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 по Ѕ частині майна кожний передали за договором купівлі - продажу ОСОБА_5 житловий будинок та земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:36:008:0010, площею 0,0543 га та, кадастровий номер 5110137500:36:008:0011, площею 0,0060 га. 30.11.2015 ОСОБА_5 продав ОСОБА_1 житловий будинок та земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:36:008:0010, площею 0,0543 га та, кадастровий номер 5110137500:36:008:0011, площею 0,0060 га. 26.05.2015 ПАТ АБ «Порто Франко» звернувся до суду з заявою, в якій просив суд прийняти ухвалу про поворот виконання рішення суду, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 липня 2015 року заява публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Порто-Франко» про поворот рішення суду задоволена частково. Поновлено реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,006 га, цільове призначення: для будівництва жилого будинку з підземним паркінгом, за адресою: АДРЕСА_1 , за публічним акціонерним товариством акціонерного банку «Порто-Франко». 12.10.2015 ухвалою Апеляційного суду Одеської області скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, в задоволенні заяви ПАТ АБ « Порто-Франко» про поворот виконання рішення суду відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що майно, яке вибуло з його володіння у 2014 році та є предметом спору, існує саме в тому вигляді, в якому воно належало позивачеві, чи було воно змінено. Суду також не доведено, чи існує і може бути фактично витребуваний житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 189,6 кв.м., який в цілому складається з житлового будинку під літ. «А», житловою площею - 60,1 кв.м., І - мостіння, розташованого на земельній ділянці площею 603 кв.м. Проте позивачем надані докази про реєстрацію права, тому суд безпідставно переклав тягар доказування стану майна на позивача, погодитися з відмовою у задоволенні позову з таких підстав неможна. Разом із тим задоволення позову неможливе, виходячи з наступного. Довідка ТОВ «Центр технічної інвентаризації та оформлення нерухомості» від 01.03.2017 свідчить про те, що станом на 28.02.2017 житловий будинок АДРЕСА_2 згідно інвентаризації 28.02.2017 знесений. 19.09.2016 в Департаменті ДАБІ в Одеській області зареєстрована Декларація про початок виконання будівельних робіт ТОВ`Будстрой» та ОСОБА_1 будівництво житлового будинку з підземним паркінгом, зі знесенням житлових будинків, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . Тобто, ще до звернення позивача до суду в грудні 2017 року, будинок, який є предметом спору, був знесений, а на земельних ділянках почалось будівництво багатоповерхового будинку з підземним паркінгом. Вбачається, що справу розглянуто за відсутності її учасників, без належного повідомлення відповідача ОСОБА_1 про час та місце її розгляду, що надає останньому право надавати докази на стадії апеляційного розгляду та зобов`язує суд апеляційної інстанції в силу вимог ст.367 ЦПК України брати їх до уваги. Власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором (стаття 876 ЦК України). Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Одним із випадків, коли майно можливо витребувати від добросовісного набувача, є вибуття такого майна поза волею власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України). За змістом зазначеної норми майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. Крім того, втручання держави в право на мирне володіння своїм майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування загалом є предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,що ратифікований Законом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року. Стала практика ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 р., "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 р., "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 р., "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 р., "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 р., "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 р., "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 р., "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 р.) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується. ОСОБА_4 є правонаступником майнових прав ПАТ АБ «Порто Франко» з 2020 року, доводи про непропорційність втручання в право власності ОСОБА_1 , яке набуте раніше, є предметом заперечень, які підлягають оцінці з врахуванням всіх фактичних обставин справи. Встановлено, що майно вибуло з володіння позивача внаслідок рішення суду, в подальшому скасованого, однак вирішення спору зобов`язує надання оцінки пропорційності витребування майна, яке неможливе в силу незалучення до участі у справі ТОВ «Будстрой», який у встановленому порядку повідомив про початок виконання будівельних робіт. Зважаючи на такі обставини, те, що такі обставини існували на час вирішення спору судом першої інстанції, проте не враховані, у задоволенні позову слід відмовити через незалучення до участі у справі відповідача ТОВ «Будстрой», що не позбавляє позивача повторного права звернення. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про унеможливлення задоволення позову, проте шляхом невірного обґрунтування, тому рішення суду підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови. Суд також не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_4 про постановлення окремої ухвали через невиконання рішення суду про арешт спірного будинку. Так, необхідність постановлення окремої ухвали обґрунтована невиконанням ухвали суду про забезпечення позову від 06.12.2017 про арешт житлового будинку, який є предметом спору, а також ухвали Одеського апеляційного суду від 12.07.2019, якою заборонено вчиняти будь - якій дії з реєстрації прав на спірне майно, однак як свідчить довідка ТОВ «Центр технічної інвентаризації та оформлення нерухомості» станом на 28.02.2017 житловий будинок знесений, тобто дії відбулися до звернення позивача з позовом до суду, а також до забезпечення позову судом. Крім того, враховуючи відмову в задоволенні позову з підстав незалучення співвідповідача правомірність дій підлягає оцінці під час вирішення спору по суті при належному складі відповідачів у справі. Зважаючи на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - зміні. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» в особі правонаступника ОСОБА_4 задовольнити частково. Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 24 січня 2019 року змінити, виклавши мотивувальну частині в редакції цієї постанови, в решті рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складений 25.01.2021. Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»