LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд465/6118/20

від 22.01.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 465/6118/20 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я. Провадження № 33/811/1778/20 Доповідач: Галапац І.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги правопорушника ОСОБА_1 та його захисників - адвокатів Кравчишина А.М., Сидоровича Р.М. на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 24 листопада 2020 року, з участю захисників правопорушника - адвокатів Кравчишина А.М. та Сидоровича Р.М., правопорушника ОСОБА_1 , - встановив: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави. 420,40 грн. судового збору. Як вбачається з постанови судді, ОСОБА_1 17 вересня 2020 року о 18 год. 40 хв. у м. Львові по вул. Кульпарківській, 121 керував транспортним засобом марки «Volkswagen» н.з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд ОСОБА_1 проводився на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків у встановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою приладу "Drager Alcotest" 7510 ARLM - 0380, результат тесту №79 становить 2,71% проміле. В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що на момент проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та на момент розгляду адміністративної справи, ст. 130 КУпАП не передбачала відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а передбачала відповідальність за керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Окрім цього зазначає, що не погоджується з постановою судового засідання, якою на нього накладено стягнення за неповагу до суду, оскільки КУпАП не передбачає відповідальності за неявку та неприбуття в судове засідання. Акцентує, що в даній справі його явка не була визнана обов`язковою і вважає, що в його діях не було виражено неповаги до суду. Просить скасувати постанову судового засідання Франківського районного суду м. Львова від 24 листопада 2020 року та постанову Франківського районного суду від 24 листопада 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і закрити провадження у справі. Захисники правопорушника ОСОБА_1 - адвокати Кравчишин А.М. та Сидорович Р.М. подали аналогічні за змістом та вимогами апеляційні скарги. Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та виступи його захисників - адвокатів Кравчишина А.М., Сидоровича Р.М., які підтримали апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, такі задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за обставин викладених у постанові є обґрунтованим, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким судом першої інстанції дана належна правова оцінка, що ніким не оспорюється під час апеляційного розгляду. Покликання правопорушника ОСОБА_1 та його захисників - адвокатів Кравчишина А.М., Сидоровича Р.М. про те, що дії, які поставлені ОСОБА_1 у вину, виходять за межі диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки інкриміноване діяння станом на момент винесення оскаржуваної постанови не охоплювалось складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП в редакції Закону №2617-VIII, то таке апеляційний суд до уваги не бере, виходячи з наступного. Так, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, тобто до 01 липня 2020 року, КУпАП передбачав адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Після набрання чинності зазначеного вище закону, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, виключено з ч.1 ст. 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 Кримінального кодексу України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Разом з тим, Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав законної сили 03 липня 2020 року, внесені нові зміни до Закону № 2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-IX: у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп`яніння відтак відновлена адміністративна відповідальність за ці дії; у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 171, який доповнивши КК України ст. 286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп`яніння відтак відбулася декриміналізація цих дій. Оскільки ОСОБА_1 вчинив дії, які охоплюються складом адміністративного правопорушення, визначеного ч.1 ст. 130 КУпАП після 03 липня 2020 року, а саме 24 вересня 2020 року, апеляційний суд вважає, що положення ст. 130 КУпАП на момент розгляду справи діють в редакції Закону від 07 липня 2016 року № 1446-VIII, у зв`язку з чим, має бути застосований закон, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Відтак, апеляційний суд приходить до висновку, що суддя районного суду підставно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, наклавши стягнення в межах санкції статті і не вбачає підстав для скасування постанови і закриття провадження в справі. Що стосується вимог апеляційних скарг про скасування постанови про накладення на правопорушника ОСОБА_1 стягнення за неповагу до суду та неприбуття за викликом до суду, то таке судове рішення не підлягає апеляційному оскарження. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: апеляційні скарги правопорушника ОСОБА_1 та його захисників - адвокатів Кравчишина А.М. та Сидоровича Р.М. залишити без задоволення, а постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 24 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік - без зміни. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Галапац І.І.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»