Ухвала КЦС ВС № 323/1149/19

Ухвала 22 січня 2021 року м. Київ справа № 323/1149/19 провадження № 61-17493ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Пологівського районного суду Запорізької області від 26 червня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Оріхівського районного суду Запорізької області Плечищевої Оксани Валентинівни, Оріхівського районного суду Запорізької області, Токмацького районного суду Запорізької області про визнання дій незаконними, ВСТАНОВИВ: До Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Пологівського районного суду Запорізької області від 26 червня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року у вищевказаній справі. Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2020 року указану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено заявникові строк для подання викладеної державною (українською) касаційної скарги та її копій відповідно до кількості учасників справи. На виконання вимог вищевказаної ухвали суду касаційної інстанції особою, яка подала касаційну скаргу, надіслано заяву викладену не державною мовою, касаційну скаргу викладену державною мовою не надано. Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99 зазначав, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України). Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Згідно частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом. З огляду на зазначене, касаційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою. Аналогічні по суті висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 761/42431/17. У разі, якщо ОСОБА_1 не володіє або недостатньо володіє державною мовою, він має право при складанні процесуальних документів користуватися послугами перекладача, у тому числі і безоплатно за наявності підстав передбачених Законом України «Про безоплатну правову допомогу». Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Ураховуючи те, що касаційна скарга викладена не державною мовою, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення зазначених недоліків, а саме: для подання касаційної скарги, викладеної державною (українською) мовою. Керуючись статтями 127 ЦПК України

УХВАЛИВ: Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення зазначених вище недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров