Ухвала КЦС ВС № 756/6290/19

Ухвала 25 січня 2021 року м. Київ справа № 756/6290/19 провадження № 61-19698ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , третя особа - служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, ВСТАНОВИВ: У травні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду з указаним вище позовом. Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено. Звернуто стягнення на підставі договору іпотеки першої черги від 04 червня 2008 року № РМL-019/036/2008 на заставлене майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 04 червня 2008 року № МL-019/036/2008, яка станом на 06 травня 2019 року становить: 4 376 492,46 грн, шляхом проведення прилюдних торгів, встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Виселено з кв. АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року в частині позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про виселення скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В частині позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про звернення стягнення на предмет іпотеки рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 15 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року (надійшла до суду 16 січня 2021 року), в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про звернення стягнення на предмет іпотеки та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову товариства у повному обсязі.

1. Касаційна скарга ОСОБА_1 подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. У касаційній скарзі та доданому до неї клопотанні ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції йому не надходив, а з її повним текстом він ознайомився лише 28 грудня 2020 року безпосередньо у приміщенні Оболонського районного суду м. Києва. При цьому, зазначає, що станом на день подання касаційної скарги - 15 січня 2021 року, повний текст постанови Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року відсутній у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин. Разом із тим, наведені особою, яка подала касаційну скаргу, підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки нею не надано жоднихдоказів на підтвердження поважності причин пропуску цього процесуального строку. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Так, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження дати отримання копії постанови Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року або того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення заявнику копії цього судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, та про обставини, що об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк. При цьому, заявник повинен був цікавитися рухом справи, так як апеляційна скарга на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року була подана саме ним, а згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, на підтвердження наведених обставин пропуску строку заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами. Водночас, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року було оприлюднено на офіційному сайті 14 грудня 2020 року за реєстровим номером № 93459615, тому доводи заявника щодо відсутності повного тексту вказаної постанови у Єдиному державному реєстрі судових рішень станом на 15 січня 2021 року Верховним Судом відхиляються. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

2. Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Зі змісту касаційної скарги убачається, що підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 зазначає, що судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу. Отже, посилаючись на вказані вище підстави касаційного оскарження, заявник не виконав умови пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу із зазначенням підстави (підстав) касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 389 цього Кодексу, на виконання умов пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, а також надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддеюпостановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог цієї ухвали до 24 лютого 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Д. Д. Луспеник