Постанова 4872 № 916/2185/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2185/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді Лавриненко Л.В. суддів Бєляновського В.В., Мишкіної М.А. розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ на рішення Господарського суду Одеської області від 24.09.2020 р. по справі № 916/2185/20 за позовом Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ до відповідача Державного підприємства Ізмаїльський торговельний порт м. Ізмаїл про стягнення 3137,85 грн. суддя суду першої інстанції: Цісельський О.В. час та місце ухвалення рішення: 24.09.2020 р., м. Одеса, пр. т Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області Ухвалою Південно західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ на рішення Господарського суду Одеської області від 24.09.2020 р. у справі № 916/2185/20 та вирішено розглянути справу у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. В липні 2020 р. Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства Ізмаїльський торговельний порт м. Ізмаїл про стягнення заборгованості по сплаті портових зборів сумі 3 137, 85 грн., з яких: - 3000, 59 грн. основний борг; - 100, 35 грн. пеня; - 21,89 грн. 3% річних; - 15,02 грн. інфляційні. Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.09.2020 р. Державному підприємству Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Рішення місцевого господарського суду обґрунтоване посиланням на принцип незворотності дії закону в часі та неможливість застосування умов договору від 03.12.2018 р. № 367-П-АМПУ-18, Закону України «Про морські порти України» та Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 р. № 316 до правовідносин, які виникли в 2005 р. Не погодившись з наведеним рішенням, Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ оскаржило його до Південно західного апеляційного господарського суду. Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ в апеляційній скарзі посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та зауважило на тому, що правовідносини по сплаті портових зборів були врегульовані Положенням про портові збори, затвердженим постановою КМУ від 12.10.2000 р. № 1544, яке втратило чинність, у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про морські порти України», та Порядком справляння та розмірів ставок портових зборів затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 р. №

316. Проте, Положення про портові збори, яке було чинним на час прибуття судна у порт у 2005 р., та Порядок справляння та розмірів ставок портових зборів, який є чинним з 15.06.2013 р., є ідентичними за своїм змістом в частині визначення часу виникнення обов`язку зі сплати портових зборів. На підставі наказу Міністерства інфраструктури України «Про списання основних засобів з балансу Державного підприємства Ізмаїльський торговельний порт м. Ізмаїл» від 09.07.2019 р. № 533, несамохідна нафтоналивна баржа «ІР-Т-210» припинила своє існування 02.04.2020 р. в результаті розборки на металобрухт шляхом утилізації. Тобто, як зазначає, позивач, з урахуванням положень Закону України «Про морські порти України» та Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 р. № 316, право вимоги на сплату портових зборів виникло фактично після 02.04.2020 р., коли нафтоналивна баржа покинула акваторію у вигляді металобрухту. Державне підприємство Ізмаїльський торговельний порт м. Ізмаїл в поданому відзиві, проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечує та просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін. Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне. 22.12.2018 р. Державне підприємство Ізмаїльський торговельний порт м. Ізмаїл приєдналось до договору про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах від 03.12.2018 р. № 367-П-АМПУ-18. Відповідно до п.1.1. цього договору він є договором приєднання в розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), який встановлює рівні умови для всіх суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у морських портах України, та може бути укладений лише шляхом приєднання Морського агента до всіх його умов в цілому шляхом надання Адміністрації Декларації про приєднання до договору (Додаток № 1 до цього Договору), розміщеного на офіційному веб-сайті Адміністрації за адресою http://uspa.gov.ua/morski-agenti/dogovir-priednannya, в порядку передбаченому цим договором. Згідно з п. 1.3. договору при його виконанні сторони керуються та зобов`язані виконувати вимоги чинного законодавства України, Правил, режимних та розпорядчих документів Адміністрації, в тому числі, Положення, які діють у відповідному морському порту. За приписами п. 2.1. договору він врегульовує взаємовідносини Адміністрації та Морського агента під час агентування суден у морських портах, зокрема, щодо порядку нарахування та оплати за заявками Морського агента портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг (робіт), що надаються у морських портах України, перелік яких розміщений на веб-сайті Адміністрації за адресою http://uspa.gov.ua/morski-agenti/perelik-poslug-shcho-nadayutsya-u-morskikh-portakh-ukrajini (надалі - Послуги). Відповідно до п. п. 3.2.4. п. 3.2. договору до прав Адміністрації, зокрема, віднесено: у разі несплати Морським агентом зборів та інших належних адміністрації платежів, остання залишає за собою право, згідно ст. 91 КТМ України, вжити усіх заходів щодо відмови капітаном порту у видачі дозволу на вихід судна з морського порту після закінчення обробки судна до моменту сплати всіх належних платежів. Згідно з п. 3.3. договору до обов`язків Морського агента віднесено, зокрема: своєчасно здійснювати усі розрахунки з Адміністрацією за надані судну і Морському агенту послуги в порядку, визначеному цим договором, зокрема, здійснювати від імені судновласника розрахунки з Адміністрацією з портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг. Пунктом 4.1 договору встановлено, що ставки портових зборів визначаються відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 р. № 316, яким затверджено "Порядок справляння та розміри ставок портових зборів". Оплата портових зборів, що надійшли від судновласника, здійснюється Морським агентом до виходу судна з морського порту на рахунок Адміністрації у доларах США по суднам під іноземним прапором і у національної валюті по суднам під державним прапором України на підставі рахунків, своєчасно виставлених Адміністрацією. Відповідно до п. 4.3. договору у разі внесення змін та (або) доповнень до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори, тарифи, сторони, під час розрахунків, застосовують зазначені нормативно-правові акти з урахуванням змін та (або) доповнень з моменту набрання чинності таких змін та (або) доповнень. Незнання Морським агентом нормативно-правових актів центральних органів державного управління, що регулюють тарифи на надані Адміністрацією Послуги, не звільняє Морського агента від їхнього виконання (п. 4.5.). За приписами п. п. 8.1. 8.2. договору сторони погодили, що він набуває чинності з моменту реєстрації Адміністрацією оригіналу Декларації про приєднання (додаток № 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною), але в будь - якому разі не раніше 01.01.2019 р. та діє до 30.06.2019 р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов`язків. Дія цього договору вважається продовженою на кожний рік, якщо не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до останнього дня терміну дії договору жодна з сторін письмово не повідомила іншу сторону про припинення дії договору. Відповідно до п. 10.4. договору усі правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням умов цього договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного законодавства України. Акцептуючи договір, Морський агент автоматично погоджується з повним та безумовним прийняттям ним положень Договору та всіх додатків, що є його невід`ємною складовою частиною Договору (п.12.8.). 21.11.2005 р. о 17:00 год. несамохідна нафтоналивна баржа «ІР-Т-210», яка обліковувалась на балансі державного підприємства, прибула до порту Ізмаїл за т/х «Нистру» з порту Галац, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом капітана Ізмаїльського морського порту від 25.03.2020 р. №

21. Згідно з наказом Міністерства інфраструктури України «Про списання основних засобів з балансу Державного підприємства Ізмаїльський торговельний порт м. Ізмаїл» від 09.07.2019 р. № 533, несамохідна нафтоналивна баржа «ІР-Т-210» підлягає розробці на металобрухт шляхом утилізації. Утилізація зазначеної баржі виконується на території порту Ізмаїл без її виходу з акваторії порту. 03.04.2020 р. Державним підприємством Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ виставлено відповідачу дисбурсменський рахунок № 1204/08 з нарахуванням обов`язкових портових зборів по баржі ІР-Т-210, зокрема корабельний збір на вихід та адміністративний збір. 10.04.2020 р. Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ супровідним листом № 680/14-02-02/вих/14 надіслала відповідачу рахунки на сплату за надані послуги із забезпечення портовому оператору доступу до причалу та рахунки на сплату обов`язкових портових зборів, зокрема дисбурсменський рахунок від 03.04.2020 р. Листом від 22.04.2020 р. № 35/01-07/303-20 відповідач повернув рахунки на сплату обов`язкових портових зборів та просив позивача обґрунтувати нарахування портових зборів у зазначеному рахунку та звернув увагу, що несамохідна нафтоналивна баржа «ІР-Т-210», розібрана на металобрухт згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 09.07.2019 р. № 533, в результаті чого зазначена баржа не виходила з акваторії порту Ізмаїл. 30.04.2020 р. Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ листом № 819/14-02-02/вих/14, посилаючись на Порядок справляння та розміри ставок портових зборів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 р. № 316, зазначило, що нарахування обов`язкових портових зборів та сплата портових зборів у морських портах здійснюється до виходу судна з морського порту, а за транзитний прохід каналами шляхом попередньої оплати або безпосередньо на вході в канал. 18.06.2020 р. Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ в порядку досудового врегулювання спору направила відповідачу вимогу про оплату заборгованості в сумі 3000,59 грн. У зв`язку з несплатою відповідачем корабельного та адміністративного зборів, Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ звернулось до господарського суду з відповідним позовом. За результатами розгляду справи, місцевий господарський суд відмовив Державному підприємству Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ у задоволенні позовних вимог з посиланням на принцип незворотності дії закону в часі та неможливість застосування до правовідносин, які виникли в 2005 р., умов договору від 03.12.2018 р. № 367-П-АМПУ-18, Закону України «Про морські порти України» та Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 р. №

316. Суд апеляційної інстанції не може погодись з таким висновком Господарського суду Одеської області з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання. Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договору. За приписами ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Як зазначалося вище, 13.02.2019 р. Державним підприємством Ізмаїльський торговельний порт м. Ізмаїл подано Державному підприємству Адміністрація морських портів України, м. Київ декларацію № 229 про приєднання до договору від 03.12.2018 р. № 367-П-АМПУ-18, що свідчить про укладення між Державним підприємством Адміністрація морських портів України (Адміністрація) та Державним підприємством Ізмаїльський торговельний порт м. Ізмаїл (Морський агент) договору про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України, зокрема, щодо порядку нарахування та оплати портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг (робіт), що надаються у морських портах України. Згідно з п. 3.1. договору до обов`язків Адміністрації віднесено, зокрема: - надання Морському агенту рахунків (в тому числі, попередніх рахунків по портовим зборам) після отримання від Морського агента заявки на надання послуг, до якої додаються інформація про основні розміри судна та інші необхідні документи щодо надання послуг. Попередні рахунки на оплату портових зборів виставляються та надаються Адміністрацією Морському агенту не пізніше наступного робочого дня після отримання заявки від Морського агента, а остаточні рахунки по суднозаходу та наданих послугах виставляються та надаються Морському агенту не пізніше п`яти робочих днів з моменту відходу судна із морського порту або дня надання послуг (п.п. 3.1.5.); - складання рахунків та актів наданих послуг, зокрема, щодо надання інформаційних послуг Морському агенту згідно з вільними цінами (тарифами) (п.п. 3.1.9.); - складання рахунків та актів виконаних послуг з надання спеціалізованої послуги відповідно до чинного законодавства України (п.п. 3.1.10.). Відповідно до п 3.3. договору до обов`язків Морського агента віднесено, зокрема: - своєчасно здійснювати усі розрахунки з Адміністрацією за надані судну і Морському агенту послуги в порядку, визначеному цим договором, зокрема, здійснювати від імені судновласника розрахунки з Адміністрацією з портових зборів, спеціалізованої послуги та інших послуг (п.п. 3.3.2.); - завчасно, до складання попередніх та остаточних рахунків, проінформувати Адміністрацію про наявні підстави, що надають судну право на знижки до портових зборів та в строк не пізніше 2 робочих днів з дати виходу судна з морського порту надати документи, що підтверджують право судна на отримання знижки (п.п. 3.3.28.), тощо. За умовами п. 3.4. договору Морський агент має право зокрема: - своєчасно та в повному обсязі отримувати Послуги згідно з заявками та умовами цього Договору (п.п.3.4.1.); - своєчасно отримувати від Адміністрації інформацію, необхідну для виконання своїх функцій (п.п. 3.4.2.); - отримувати від Адміністрації акти наданих послуг (виконаних робіт), рахунки з підтверджуючими документами за надані послуги (виконані роботи) (п.п.3.4.3.). Згідно з п. 4.1. договору ставки портових зборів визначаються відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 р. № 316, яким затверджено "Порядок справляння та розміри ставок портових зборів". Оплата портових зборів, що надійшли від судновласника, здійснюється Морським агентом до виходу судна з морського порту на рахунок Адміністрації у доларах США по суднам під іноземним прапором і у національної валюті по суднам під Державним Прапором України на підставі рахунків, своєчасно виставлених Адміністрацією. 13.06.2013 р. набрав чинності Закон України «Про морські порти України» від 17.05.2012 р.№ № 4709-VI. Відповідно до преамбули цього Закону він визначає правові, економічні та організаційні основи діяльності в морських портах України. Відповідно до п. п. 2, 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону акваторія морського порту (портова акваторія) - визначена межами частина водного об`єкта (об`єктів), крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки і відходу суден. Морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов`язаних з цим видів господарської діяльності. За приписами ч. 1 ст. 19 Закону України "Про морські порти України" у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством. Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про морські порти України" тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються в морському порту суб`єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту. Відповідно до ст. 22 Закону України "Про морські порти України" у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об`ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Кошти від адміністративного збору використовуються відповідно до закону. Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 р. № 316, який є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 р. за № 930/23462. Цей Порядок визначає процедуру справляння портових зборів та встановлює розміри ставок портових зборів. Відповідно до п. п. 1.3 1.5 Порядку портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під державним прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього порядку. Сплата портових зборів у морських портах здійснюється до виходу судна з морського порту, а за транзитний прохід каналами - шляхом попередньої оплати або безпосередньо на вході у канал. Нарахування портових зборів здійснюється з умовного об`єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює. При цьому умовний об`єм судна підлягає округленню у такому порядку: до 0,5 кубічного метра округлюється до цілого числа в меншу сторону, а 0,5 кубічного метра і більше округлюється до цілого числа в більшу сторону. Згідно з п. 2.1 цього Порядку із суден груп А, Б і Г корабельний збір справляється за одиницю умовного об`єму судна (за 1 куб. м об`єму судна) за кожний вхід в акваторію морського порту, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту, операційної акваторії причалу (причалів) за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку. За приписами п. 7.1 Порядку із суден груп А, Б, В і Г адміністративний збір справляється під час кожного заходження судна у порт. Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2005 р. о 17:00 год. несамохідна нафтоналивна баржа «ІР-Т-210» прибула до порту Ізмаїл за т/х «Нистру» з порту Галац та обліковувалась на балансі Державного підприємства Ізмаїльський торговельний порт м. Ізмаїл. Згідно з наказом Міністерства інфраструктури України «Про списання основних засобів з балансу Державного підприємства Ізмаїльський торговельний порт м. Ізмаїл» від 09.07.2019 р. № 533, несамохідна нафтоналивна баржа «ІР-Т-210» підлягає розборці на металобрухт шляхом утилізації. 02.04.2020 р. несамохідна нафтоналивна баржа «ІР-Т-210» припинила своє існування та покинула акваторію порту Ізмаїл у вигляді металобрухту за результатами її розбирання, що підтверджується: - листом Державного підприємства Ізмаїльський торговельний порт м. Ізмаїл» від 17.03.2020 р. № 35/01-07/203-20; - актом переміщення (вантажу) в межах порту від 02.04.2020 р. з використанням об`єктів Державного підприємств «Адміністрація морських портів України»; - оплатою рахунку від 15.04.2020 р. № 1274/01 за послуги з забезпечення доступу до причалу № 25. 03.04.2020 р. Державним підприємством Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ виставлено відповідачу дисбурсменський рахунок від 03.04.2020 р. № 1204/08 на оплату портових зборів в сумі 3000, 59 грн., з яких: - 883,08 грн. корабельний збір; - 1 617,41 грн. адміністративний збір; - 500, 10 грн. ПДВ. Державне підприємство Ізмаїльський торговельний порт м. Ізмаїл від оплати виставленого рахунку відмовилось. При цьому, узагальнені доводи відповідача, щодо такої відмови та з якими погодився місцевий господарський суд, зводяться до того, що позивач вимагає сплатити портові збори за прихід 21.11.2005 р. до порту Ізмаїл несамохідної нафтоналивної баржі «ІР-Т-210», обґрунтовуючи свої вимоги нормативними актами, що набрали законної сили у 2013 р., що на думку Державного підприємства Ізмаїльський торговельний порт м. Ізмаїл є неприпустимим, оскільки нормативно правові акти не мають зворотної сили та не можуть застосовуватися до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності. Суд апеляційної інстанції, з доводами відповідача та висновки Господарського суду Одеської області не погоджується, оскільки станом на дату заходу несамохідної нафтоналивної баржі «ІР-Т-210» до порту Ізмаїл діяли положення Положення про портові збори, затверджені постановою КМУ від 12.10.2000 р. № 1544. Відповідно до п. 1 цього Положення портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під державним прапором України та іноземним прапором. Згідно з п. 2 Положення сплата портових зборів у портах здійснюється до виходу судна з порту. У зв`язку з набранням чинності Законом України «Про морські порти України» та Порядком справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 р. № 316, втратило чинність Положення про портові збори, затверджене постановою КМУ від 12.10.2000 р. № 1544. Разом із тим, попри набрання чинності Законом України «Про морські порти України» та Порядком справляння та розмірів ставок портових зборів, порядок справляння корабельного та адміністративного зборів не змінився. Враховуючи той факт, що несамохідна нафтоналивна баржа «ІР-Т-210» фактично покинула акваторію морського порту Ізмаїл 02.04.2020 р., суд апеляційної інстанції погоджується з доводами Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ щодо наявності правових підстав для застосування до спірних правовідносин Закону України «Про морські порти України» та Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 р. №

316. Посилання Державного підприємства Ізмаїльський торговельний порт м. Ізмаїл на те, що несамохідна нафтоналивна баржа «ІР-Т-210» не здійснювала вихід з акваторії морського порту Ізмаїл, а була розібрана на металобрухт, а тому відсутні підставі для нарахування потових зборів, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки несамохідна нафтоналивна баржа «ІР-Т-210» покинула акваторію порту шляхом її утилізації. З огляду викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що позовні вимоги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ про стягнення з відповідача портових зборів в сумі в сумі 3000, 59 грн., з яких: 883,08 грн. корабельний збір; 1 617,41 грн. адміністративний збір; 500, 10 грн. ПДВ є такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до п. 4.10 договору від 03.12.2018 р. № 367-П-АМПУ-18 остаточні рахунки по судно заходу, а також по інших послугах, наданих Адміністрацією оплачуються Морським агентом відповідно до затверджених вільних цін (тарифів) Адміністрації протягом 20 ти банківських днів з дати своєчасного виставлення рахунку, шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Адміністрації, згідно з актом наданих послуг, або інших документів, які підтверджують надання послуг. Супровідним листом від 10.04.2020 р. Державне підприємство Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ направило Державному підприємству Ізмаїльський торговельний порт м. Ізмаїл рахунок від 03.04.2020 р. № 1204/08 та дисбурсменський рахунок від 03.04.2020 р. № 361/0022 на оплату корабельного та адміністративного зборів, з урахуванням ПДВ, в сумі 3000, 59 грн. 13.04.2020 р. Державне підприємство Ізмаїльський торговельний порт м. Ізмаїл отримало вищезазначені рахунки, що підтверджується відміткою про отримання, проте у строк визначений у договорі портові збори не сплатило. Відповідно до п. 5.2 договору від 03.12.2018 р. № 367-П-АМПУ-18 у випадку несвоєчасної сплати послуг, Адміністрація має право вимагати від Морського агента сплати на користь Адміністрації пеню у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення. У випадку затримання сплати рахунків в іноземній валюті більш ніж на строк, передбачений чинним законодавством України з моменту надання послуги, Адміністрація має право вимагати від Морського агента компенсації штрафних санкцій, сплачених Адміністрацією. Санкції, передбачені даним пунктом, можуть застосовуватись незалежно від інших заходів відповідальності і заходів забезпечення виконання зобов`язань, які підлягають застосуванню на підставі цього договору або чинного законодавства. У зв`язку з несплатою відповідачем портових зборів в сумі в сумі 3000, 59 грн., позивачем було нараховано останньому пеню в сумі 100, 35 грн., 3 % річних в сумі 21,89 грн. та інфляційні в сумі 15,02 грн. За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Частиною 3 статті 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з Державним підприємством Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ про наявність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних у відповідних сумах. Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами п. 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або не правильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 24.09.2020 р. по справі № 916/2185/20 підлягає скасуванню. Судові витрати по сплаті судового збору за перегляд справи судом апеляційної інстанції та за розгляд справи місцевим господарським судом, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 272 282 ГПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ задовольнити. Рішення Господарського суду Одеської області від 24.09.2020 р. по справі № 916/2185/20 скасувати. Позов Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), м. Київ задовольнити. Стягнути з Державного підприємства Ізмаїльський торговельний порт (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7, ЄДРПОУ 01125815, відомості про рахунки відсутні) на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), (68609, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 4, ЄДРПОУ 38728402, р/р НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), МФО 320478) заборгованість зі сплати портових зборі сумі 3000, 59 грн., пеню в сумі 100,35 грн., 3 % річних в сумі 21,89 грн. та інфляційні в сумі 15,02 грн. Стягнути з Державного підприємства Ізмаїльський торговельний порт (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7, ЄДРПОУ 01125815, відомості про рахунки відсутні) на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Ізмаїльського морського порту), (68609, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, 4, ЄДРПОУ 38728402, р/р НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), МФО 320478) судовий збір за розгляд справи Господарським судом Одеської області в сумі 2 102 грн., та за перегляд справи Південно західним апеляційним господарським судом в сумі 3 153 грн. Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ, оформлений відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України. Головуючий суддя : Л.В. Лавриненко Судді: В.В. Бєляновський М.А. Мишкіна