Постанова 4872 № 916/2437/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2437/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Аленіна О.Ю. суддів: Лавриненко Л.В., Ярош А.І. секретар судового засідання Герасименко Ю.С. За участю представників учасників справи: арбітражний керуючий Орлова Т.А. особисто; арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. особисто; від Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області - адвокат Антоневський Ю.Ф. від ДП "Пансіонат Енергетик" - адвокат Базилюк К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Пансіонат "Енергетик" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.10.2020 по справі №916/2437/20 за заявою Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області до Дочірнього підприємства "Пансіонат "Енергетик" про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Пансіонат "Енергетик" (далі ДП "Пансіонат "Енергетик"), визнано грошові вимоги Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області до боржника в сумі 477 275, 12 грн, введено процедуру розпорядження майном боржника", розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича, тощо. У жовтні 2020 ДП "Пансіонат "Енергетик" звернулось до господарського суду Одеської області з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від виконання обов`язків розпорядника майна боржника. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.10.2020 відсторонено арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича від виконання повноважень розпорядника майна ДП "Пансіонат "Енергетик", розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Орлову Тетяну Анатоліївну, тощо. В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що в ході розгляду справи було встановлено, що Дарієнко В.Д. надає адвокатські послуги кредитору боржника Тузлівській сільській раді Татарбунарського району Одеської області, що підтверджується протоколом розкриття тендерних пропозицій та звітом про договір про закупівлю, які містять матеріали справи. За таких обставин утворився конфлікт інтересів, де представник ініціюючого кредитора виконує обов`язки розпорядника майна боржника. Судом першої інстанції розглянуто заяву арбітражного керуючого Орлової Т.А. про участь у справі та встановлено, що його кандидатура відповідає вимогам Закону, не є заінтересованою особою стосовно боржника, за час провадження діяльності арбітражного керуючого будь-які порушення у виконанні своїх обов`язків відсутні, має організаційно-технічні можливості належним чином виконувати функції арбітражного керуючого, мешкає в Одеській області, а також підтримано ініціюючим кредитором. Приймаючи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд визнав за необхідне відсторонити арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від виконання повноважень розпорядника майна боржника та призначити нового розпорядника майна ДП "Пансіонат "Енергетик" арбітражного керуючого Орлову Т.А. Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулося ДП "Пансіонат "Енергетик" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області по справі №916/2437/20 від 27 жовтня 2020 року в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Орлової Тетяни Анатоліївни та прийняти в цій частині нову ухвалу та відмовити Тузлівській сільській раді Татарбунарського району Одеської області у задоволенні клопотання про призначення розпорядником майна ДП "Пансіонат "Енергетик" арбітражного керуючого Орлової Тетяни Анатоліївни. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Орлової Т.А. прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що вбачається з наступного. Так, за твердженням апелянта, боржником в порядку ч.7, ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства погашено всі визнані судом кредиторські вимоги, про що боржник подав до Господарського суду Одеської області відповідну заяву та оригінали розрахункових документів, але станом на 4 листопада 2020 року, судом не розглянуто вказану заяву. Ігнорування судом заяви боржника про закриття провадження у справі про банкрутство, у зв`язку з погашенням визнаних судом кредиторських вимог, на думку скаржника, призвело до винесення ухвали про відсторонення арбітражного керуючого з порушенням норм Кодексу України з процедур банкрутства в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Орлової Т.А. За твердженням апелянта, суд першої інстанції задовольнив заяву ініціюючого кредитора, вимоги якого станом на дату подання заяви про призначення арбітражного керуючого Орлової Т.А. розпорядником майна боржника, вже погашені у повному обсязі, отже Тузлівська сільська рада не має статусу кредитора з визнаними судом грошовими вимогами і не має відповідних повноважень. Як відзначає апелянт, ініціюючому кредитору вже 21 жовтня 2020 року було відомо про відсторонення арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. у зв`язку з чим було подано відповідну заяву про призначення розпорядником майна Орлової Т.А., хоча рішення про відсторонення судом було прийнято 27 жовтня 2010 року, що також, як вважає апелянт, дає підстави для сумнівів у неупередженості суду при винесені оскаржуваної ухвали. Також, посилаючись на приписи ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства апелянт вказує, що чинними положеннями Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено можливості обирати кандидатуру арбітражного керуючого та призначати розпорядником майна боржника ні за заявою кредитора з погашеними вимогами, ні за заявою арбітражного керуючого, ні за власною ініціативою суду. Відтак, апелянт вважає, що призначення арбітражного керуючого Орлової O.A. розпорядником майна боржника відбулось всупереч вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, що порушує права Дочірнього підприємства "Пансіонат "Енергетик". Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №916/2437/20 та призначено справу до розгляду на 20.01.2021. Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області в якому кредитор просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування своїх заперечень кредитор зазначає, що станом на теперішній час, Господарським судом Одеської області призначено до розгляд заяви Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та Головного управління ДПС в Одеській області про визнання кредиторських вимог до боржника, які подано в межах встановленого строку. Кредитор вважає, що закриття провадження у справі після визнання судом грошових вимог Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та на стадії розгляду заяви Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та Головного управління ДПС в Одеській області про визнання додаткових та конкурсних кредиторських вимог до боржника є недопустимим. За твердженням кредитора, боржником дійсно частково погашено вимоги Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області. Однак, подання боржником заяви про закриття провадження у справі № 916/2437/20 є передчасним, адже у господарському суді Одеської області на стадії розгляду перебуває ще дві заяви конкурсних кредиторів про визнання кредиторських вимог до боржника, за результатами розгляду яких ще не винесеного відповідного судового рішення про їх визнання чи відмову в визнані. Щодо призначення розпорядника майна, кредитор зазначає, що на підставі системного аналізу чинного законодавства вбачається, що до визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна відбувається відповідно до п. 2-1 Прикінцевих перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства. Жодних обмежень щодо подання ініціюючим кредитором заяви про призначення розпорядника майна після відкриття провадження у справі про банкрутство Кодекс України процедур банкрутства не містить. До того ж, як вказує кредитор, на виконання вимог чинного законодавства арбітражним керуючим Орловою Т.А. було подано до господарського суду заяву, в якій вона повідомила про відсутність підстав неможливості виконувати нею повноваження розпорядника майна у справі про банкрутство ДП "Пансіонат "Енергетик". Кредитор стверджує, що скаржник не зазначив, яким чином та які саме права боржника були порушені, а також не вказав, які саме конкретні норми Кодексу України процедур банкрутства порушені судом першої інстанції під час призначення розпорядника майна боржника. Судом апеляційної інстанції також отримано відзив на апеляційну скаргу від арбітражного керуючого Орлової Т.А. в якому остання просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Так, в обґрунтування своїх заперечень арбітражний керуючий зазначає, що Кодекс України з процедур банкрутства не міститься жодних обмежень щодо подання ініціюючим кредитором заяви про призначення розпорядника майна після відкриття провадження у справі про банкрутство. На виконання вимог законодавства арбітражним керуючим Орловою Т.А. було подано до господарського суду заяву, в якій вона повідомила про відсутність підстав неможливості виконувати нею повноваження розпорядника майна у справі. Як ініціюючий кредитор Тузлівська сільська рада, а також як особа, що здійснила у повному обсязі авансування винагороди арбітражному керуючому, має право ініціювати призначення конкретного арбітражного керуючого. Використання свого законного права сільською радою не є обставиною, що може бути підставою для скасування законного рішення суду першої інстанції. Як вважає арбітражний керуючий Орлова Т.А., апелянт взагалі ніяким чином не обґрунтував причини та підстави неможливості арбітражного керуючого Орлової Т.А. виконувати повноваження розпорядника майна ДП «Пансіонат «Енергетик». Щодо закриття провадження у справі, арбітражний керуючий Орлова Т.А. зазначає, що станом на теперішній час, Господарським судом Одеської області призначено до розгляду заяви Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та Головного управління ДПС в Одеській області про визнання кредиторських вимог до боржника, які подано в межах встановленого строку. Закриття провадження у справі після визнання судом грошових вимог Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської та на стадії розгляду заяв інших кредиторів з грошовими вимогами до боржника є недопустимим. Також судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а резолютивну частину ухвали господарського суду Одеської області від 27.10.2020 року у справі № 916/2437/20 без змін, змінити ухвалу господарського суду Одеської області від 27.10.2020 року у справі № 916/2437/20, виключивши з її описової та мотивувальної частини речення, що стосуються наявності конфлікту інтересів (наведені у прохальній частині відзиву). За твердженням арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., він звернувся до суду першої інстанції з заявою про дострокове припинення повноважень розпорядника майна через неможливість виконувати повноваження розпорядника майна у справі № 916/2437/20 у зв`язку із сімейними обставинами. Отже, арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. скористався своїм правом, передбаченим ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства і суд зобов`язаний відреагувати саме на цю заяву і вказати в якості підстави припинення повноважень заяву самого арбітражного керуючого, а не конфлікт інтересів. З приводу конфлікту інтересів арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. зазначає, що надавав послуги з юридичного консультування та юридичного представництва Тузлівській сільській раді Татарбунарського району Одеської області у зовсім іншій справі. Як відзначає, арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. жодних обмежень в частині участі арбітражного керуючого в якості адвоката кредитора в інших справах, які ніяким чином не пов`язані з процедурою банкрутства і закінчені провадженням раніше даної справи, де арбітражний керуючий виконує свої повноваження як розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор, керуючий реструктуризацією чи керуючий реалізацією, законодавство України, яке регулює процедуру банкрутства, не містить. Адвокат Дарієнко В.Д. не надавав та не надає в даний час послуги з юридичного консультування та юридичного представництва Тузлівській сільській раді Татарбунарського району Одеської області у справі №916/2437/20 про банкрутство ДП «Пансіонат «Енергетик». Арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. вважає, що суд першої інстанції не встановив обставин, які вказують на те, що арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. належить до кола осіб, які є заінтересованими у розумінні наведених норм статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, а також обставин, що вказують на існування щодо арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. у цій справі конфлікту інтересів у розумінні пункту 4 частини З статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства, будь-які причини для відсторонення арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від виконання повноважень розпорядника майна ДП «Пансіонат «Енергетик» у цій справі на підставі пункту 4 частини 3 статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства відсутні. Щодо призначення розпорядника майна боржника, арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. посилаючись на приписи Кодексу України з процедур банкрутства зазначає, що жодних обмежень щодо подання ініціюючим кредитором заяви про призначення розпорядника майна після відкриття провадження у справі про банкрутство Кодекс не містить. Тузлівська сільська рада, як ініціюючий кредитор та особа, що здійснила повному обсязі авансування винагороди арбітражному керуючому має право ініціювати призначення конкретного арбітражного керуючого і використання цього права сільською радою не є обставиною, що може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. На думку Арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. апелянтом не обґрунтовано причини та підстави неможливості арбітражного керуючого Орлової Т.А. виконувати повноваження розпорядника майна ДП «Пансіонат «Енергетик». Під час судового засідання від 20.01.2021 представник ДП «Пансіонат «Енергетик» підтримав вимоги за апеляційною скаргою. Представник Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, арбітражний керуючий Орлова Т.А. та арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. надали пояснення у відповідності до яких не погоджуються із доводами апеляційної скарги, просять залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи те, що скаржником ухвала Господарського суду Одеської області від 27.10.2020 оскаржується лише в частині призначення розпорядника майна, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в цій частині. За приписами ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном. Згідно з ст. 10 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Арбітражним керуючим може бути громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит (ст. 11 Кодексу України з процедур банкрутства). У відповідності до ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. В ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у цій справі. У разі якщо заява про участь у справі надійшла лише від одного арбітражного керуючого, господарський суд призначає таку особу розпорядником майна/керуючим реструктуризацією. У разі якщо заява про участь у справі надійшла від двох або трьох арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору, господарський суд призначає розпорядником майна/керуючим реструктуризацією особу, яка була першою визначена шляхом автоматизованого відбору. У разі якщо жоден із арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору, не подав до господарського суду заяву про участь у справі, господарський суд призначає розпорядником майна/керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого за власною ініціативою. Як вбачається з наявних матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2020, серед іншого, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича. Статтею 28 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності конфлікту інтересів. Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності підстав. За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень. У жовтні 2020 ДП "Пансіонат "Енергетик" звернулося до суду першої інстанції із клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від виконання обов`язків розпорядника майна боржника, у зв`язку із наявністю конфлікту інтересів. Також, до місцевого господарського суду звернувся арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. з заявою про дострокове припинення повноважень розпорядника майна боржника за власною ініціативою Згідно з ст. 11 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражним керуючим може бути громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит. 21.10.2020 до суду першої інстанції звернувся арбітражний керуючий Орлова Т.А. з заявою на участь у справі про банкрутство ДП "Пансіонат "Енергетик" в якій просила призначити її розпорядника майна боржника. До вказаної заяви надано передбачені Кодексом України з процедур банкрутства документи, зокрема, копії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, договір добровільного страхування, диплому про вищу освіту, трудової книжки, довідки про відсутність судимості, посвідчення водія. Також до суду першої інстанції звернувся ініціюючий кредитор по справі Тузлівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області з заявою про призначення розпорядника майна в якій просила призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Орлову Т.А. Статтею 28 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відсторонення розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень, керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначаються господарським судом за клопотанням комітету кредиторів. У відповідності до ч. 6 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу. Як вбачається з наявних матеріалів справи, станом на час прийняття оскаржуваної ухвали реєстр вимог кредиторів не затверджений, комітет кредиторів у справі про банкрутство ДП «Пансіонат «Енергетик» не сформований. Єдиним кредитором у справі, вимоги якого визнані судом є Тузлівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області. Згідно з п.2-1 ст.1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією. Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу. З огляду на наведені законодавчі приписи, враховуючи що станом на час прийняття оскаржуваного рішення єдиним кредитором у справі була Тузлівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду з приводу призначення розпорядником майна боржника кандидатури, яка запропонована саме ініціюючим кредитором. Колегією суддів не приймаються до уваги твердження апелянта з приводу необхідності закриття провадження у справі у зв`язку із погашенням грошових вимог ініціюючого кредитора, з огляду на таке. За приписами ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів. Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Як вбачається з наявних матеріалів справи, після відкриття провадження у справі про банкрутство ДП «Пансіонат «Енергетик», до суду першої інстанції з заявами про визнання грошових вимог до боржника звернулися Головне управління ДПС в Одеській області та Тузлівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області з додатковими грошовими вимогами до боржника Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.09.2020 прийнято заяву Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання додаткових грошових вимог до боржника та призначено її до розгляду. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2020 прийнято заяву Головного управління ДПС в Одеській області про визнання грошових вимог до боржника та призначено її до розгляду. Відтак, наразі у провадженні суду першої інстанції у справі про банкрутство ДП «Пансіонат «Енергетик» перебувають на розгляді заяви Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області та Головного управління ДПС в Одеській області про визнання грошових вимог до боржника. Доказів того, що станом на час розгляду оскаржуваної ухвали такі заяви були розглянуті судом, наявні матеріали справи не містять. Відтак, твердження апелянта з приводу погашення вимог кредиторів та необхідності закриття провадження у справі є, на думку колегії суддів, передчасними. До того ж, колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції клопотання ДП «Пансіонат «Енергетик» про закриття провадження у справі про банкрутство, у зв`язку з погашенням вимог кредиторів, не розглядалося та жодних рішень з цього приводу не приймалося. Не приймаються колегією суддів й твердження апелянта з приводу відсутності у ініціюючого кредитора права на обрання кандидатури розпорядника майна боржника, оскільки, як вже було зазначено вище, станом на час прийняття оскаржуваної ухвали реєстр вимог кредиторів не затверджений, комітет кредиторів у справі про банкрутство ДП «Пансіонат «Енергетик» не сформований. Єдиним кредитором у справі, вимоги якого визнані судом є Тузлівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області. Відтак, жодних порушень у призначені розпорядником майна боржника кандидатури арбітражного керуючого, запропонованого ініціюючим кредитором, колегія суддів не вбачає. Колегіє суддів залишаються поза увагою вимоги арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. наведені у відзиві на апеляційну скаргу, а саме щодо зміни оскаржуваної ухвалу шляхом виключивши з її описової та мотивувальної частини речення, що стосуються наявності конфлікту інтересів (наведені у прохальній частині відзиву), оскільки суд апеляційної інстанції у відповідності до приписів ст. 269 ГПК України переглядає дану справу виключно в межах доводів апеляційної скарги, яка не містить жодних заперечень з приводу підстав усунення арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від виконання обов`язків розпорядника майна боржника. До того ж, судова колегія відзначає, що за приписами ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Однак, як свідчать наявні матеріали справи, арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.10.2020 у цій справі, не звертався. Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок. Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 27.10.2020 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.10.2020 у справі №916/2437/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено та підписано 25.01.2021. Головуючий суддя Аленін О.Ю. Суддя Лавриненко Л.В. Суддя Ярош А.І.