Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/1123/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1123/19 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2021 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М., за участю секретаря Кірієнко Н. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2020, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в якому просила: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 24.09.2018р. № 0102324202; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 24.09.2018р. № 0102354202. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2020 в задоволені позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. В судове засідання з`явився представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити позовні вимоги. Представник відповідача просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на скаргу. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З матеріалів справи вбачається, що 09.04.2008р. між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» був укладений Договір про надання споживчого кредиту №11330894000 в іноземній валюті в сумі 139 700,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 705 485, 00 грн. по курсу НБУ станом на день укладення договору. АТ «УкрСиббанк» прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості позивача за договором про надання споживчого кредиту від 09.04.2008р. №11330894000, а саме суми основного боргу (кредиту) 32 451, 52 доларів США, що складає 806 488, 19 грн. по курсу НБУ станом на12.07.2016р., що підтверджується повідомленням про анулювання боргу АТ «УкрСиббанк» (в порядку пп. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України) від 12.07.2016р. № 31-5/222. Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст.. 79, п. 82.2 ст. 82 ПК України та відповідно до наказу про перенесення термінів проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.05.2018р. № 9111 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором АТ «УКРСИББАНК» фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. - 31.12.2016р. За результатом проведеної перевірки складено акт від 31.08.2018р. № 3593/26-15-42-02-30/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманого доходу у вигляді додаткового блага платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. - 31.12.2016р.» у висновках якого зазначено, що позивачем порушено: - п. 179.1 ст. 179 розділу VI ПК України з урахуванням п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України не подано до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи з відповідними додатками за 2016р.; - п.п. «а» п. 176.1 п. 176, п. 44.1, п. 44.3 мт. 44 ПК України ПК України, не надано до перевірки Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу; - п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 з урахуванням вимог п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, не задекларовано річний оподатковуваний дохід за 2016р. у сумі 806 488, 19 грн. та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 145 167, 87 грн.; - п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних Положень ПК України, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір за 2016р. у сумі 12 097, 32 грн. На підставі висновків вищезазначеного акта відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 24.09.2018р.: - № 0102324202, яким за порушення п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 з урахуванням вимог пп. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України за платежем податок на доходи фізичних осіб за податковим зобов`язанням на суму 145 167, 87 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 36 291, 97 грн. - №0102354202, яким за порушення п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України за платежем військовий збір за податковим зобов`язанням на суму 12 097, 32 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 3 024, 33 грн. За результатами адміністративного оскарження, рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 14.12.2018р. № 19817/Г/99-99-11-05-14 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін, що й стало підставою для звернення до суду з цим позовом. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України. А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Відповідно до вимог п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Як визначено п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. А як вбачається зі змісту вимог пп.78.1.2. п.178.1 ст.178 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом. У відповідності ж до пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України, «додаткові блага» - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). Перелік «додаткових благ», які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України і є вичерпним. Так, приписами пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 цього Кодексу). Положеннями п.«д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції, чинній з 1 січня 2015р.), в свою чергу, передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. Одночасно, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» №321-VIII від 09.04.2015р., положення якого набрали чинності 07.05.2015 року, передбачено, що підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» доповнено п.8, у відповідності з яким не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 01.01.2014 року. До того ж, дія абз.1 цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 01.01.2015 року. Отже, з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до п.8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, слід розглядати окремо. За змістом наведених положень у разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до п.8 підрозділу 1 розділу XX «"Перехідні положення» ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. Таким чином, Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. Як встановлено, повідомленням АТ «УкрСиббанк» від 12.07.2016р. № 31-5/222 про анулювання боргу позивача повідомлено про те, на підставі договору про надання споживчого кредиту № 11330894000 від 09.04.2008р. станом на 12.07.2016р. за ОСОБА_1 обліковується кредитна заборгованість у сумі 59 490,63 дол. США, що складає 1 478 466, 67 грн. по курсу НБУ станом на 12.07.2016р. АТ «УкрСиббанк», як кредитором, з метою виконання вимог підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, повідомлено позивача, як платника податку на доходи фізичних осіб - боржника, що АТ «УкрСиббанк» прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 11330894000 від 09.04.2008р., а саме: суми основного боргу (кредиту) - 32 451, 52 дол. США, що складає 806 488, 19 грн. по курсу НБУ станом на 12.07.2016р. Також повідомлено, що АТ «УкрСиббанк», як кредитором, прийнято рішення про анулювання заборгованості ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 11330894000 від 09.04.2008р., а саме: суми відсотків 268, 11 дол. США, що складає 6 663, 09 грн. по курсу НБУ станом на 12.07.2016р. Зазначено, що відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості за основним боргом (кредитом) є доходом позивача, отриманим як додаткове благо, і необхідно позивачеві самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб, а також сплатити військовий збір відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України . Таким чином, позивачу прощено заборгованість за тілом кредиту в сумі 806 488, 19 грн. по курсу НБУ станом на 12.07.2016р. На підставі вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідно до договору про прощення частини боргу за кредитним договором позивачу була спрощена (анульована) саме сума основного боргу, що у розумінні підпункту «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України є «додатковим благом» та належить до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Припинення зобов`язання внаслідок прощення боргу кредитором з одного боку звільняє боржника від обов`язку сплатити заборгованість за кредитним договором, з іншого боку породжує податкові зобов`язання перед державою. Таким чином, законодавець під додатковим благом розуміє основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеню), прощені (анульовані) кредитором. Наведені вище норми чинного законодавства свідчать, що боржник, який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу за кредитом, та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. Крім того, пунктом 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункт 161 підрозділу 10 Кодексу), тобто фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Відповідно до п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Отже, отримання фізичною особою доходу, зокрема у вигляді вказаного додаткового блага, обумовлює виникнення в неї обов`язку зі сплати військового збору з такої суми. Враховуючи, що кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), в даному випадку не мала місце зміна валюти зобов`язання за кредитом з іноземної валюти у гривню, отже при прийнятті податкових повідомлень-рішень податковий орган діяв відповідно до згадуваних норм Податкового кодексу України. Аналогічна правова позиція Верховного Суду, висловлена у постанові від 13.01.2021 року по справі № 815/3071/18, від 07.06.2018 року у справі №809/1343/17. Позивач свого обов`язку щодо декларування доходу як додаткового блага за анульованим (прощеним) основним боргом не виконав, відповідної декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік у встановлений строк не подав та суми податку з доходів фізичних осіб і військового збору не сплатив. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень не підлягає задоволенню. Доводи апелянта стосовно того, що судом першої інстанції знівельовані положення закону та обмежено законні права Позивача, як платника податків, не знайшли свого підтвердження при розгляді апеляційної скарги, а тому висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2020 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко Повний текст постанови виготовлено 25.01.2021