Постанова 4854 № 420/5435/20
від 25.01.2021 ·П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 січня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/5435/20 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Турецької І. О., суддів Стас Л. В., Шеметенко Л. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСВАЙР» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСВАЙР» (далі ТОВ «ЕСВАЙР») звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області), в якому, з урахуванням уточнень (а.с.87-90), просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.04.2020 року №0040015104 про застосування штрафу в сумі 55 132,89 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в загальній сумі 551 328,98 грн. В обґрунтування заявлених вимог товариство пояснило, що ним, у відповідності до вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в установлені терміни, здійснено неодноразові спроби реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), що підтверджується відповідними квитанціями. Проте, контролюючим органом податкові накладні, у строк передбачений Податковим кодексом, зареєстровані не були, з підстави - «документ не може бути прийнятий відсутній укладений з платником « 42287356» договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу». Водночас, як стверджує позивач, договір про визнання електронних документів, укладений ТОВ «ЕСВАЙР» з контролюючим органом не припиняв свою дію та є чинним по теперішній час, що підтверджується копією заяви від 21.08.2018 року про приєднання до договору та копією квитанції №2 про її прийняття. Затримка реєстрації контролюючим органом податкових накладних в ЄРПН строком 13 днів, відбулася, на думку позивача, виключно з вини даного суб`єкта владних повноважень, що виключає його відповідальність у вигляді штрафних санкцій. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, позов ТОВ «ЕСВАЙР» задоволено. Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що платник податків, виконавши свій обов`язок щодо складання, підписання та направлення до податкового органу, протягом встановлених Податковим кодексом України строків, податкових накладних не може нести відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за те, що такі податкові накладні були зареєстровані податковим органом в ЄРПН після спливу граничних строків. При цьому, суд першої інстанції встановив, що податковим органом не заперечується факт приєднання ТОВ «ЕСВАЙР» до договору про визнання електронних документів, який був чинний на момент направлення податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН. Суд першої інстанції відзначив, що визначальною умовою для застосування штрафних (фінансових) санкцій є вчинення суб`єктом господарювання порушення вимог податкового законодавства, відсутність вини унеможливлює притягнення до відповідальності за податкові правопорушення. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, контролюючий орган зазначив, що положення п.120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, які передбачають санкції за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної, не містять будь - яких виключень щодо застосування штрафних санкцій за порушенням вимог цієї статті. Тобто, на думку апелянта, незважаючи на поважність причин порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних, останній має нести відповідальність у вигляді штрафу. Іншим доводом апеляції є те, що суд першої інстанції проігнорував факт не надіслання ТОВ «ЕСВАЙР» повідомлення про технічну помилку щодо дії договору методологу електронного кабінету та технічному адміністратору, в результаті чого порушено вимоги статті 42-1 Податкового кодексу України. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. У зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа, відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянута в порядку письмового провадження. Обставини справи. ТОВ «ЕСВАЙР» зареєстровано як юридичну особу - 06.07.2018 року. 21.08.2018 року ТОВ «ЕСВАЙР» подало заяву №21082018 про приєднання до договору про визнання електронних документів від 01.12.2017 року №2655001 (а.с.79). Відповідно до квитанції №2 вказану заяву прийнято (а.с.80). Протягом листопада місяця 2019 року ТОВ «ЕСВАЙР» виписало на адресу покупця ПрАТ «Азовкабель» 6 податкових накладних на загальну суму ПДВ 551 328,98 грн. 28, 29, 30 листопада 2019 року та 02, 03, 04, 05, 06, 09, 11, 12 грудня 2019 року ТОВ «ЕСВАЙР», за даною господарською операцією, подавало на реєстрацію в ЄРПН наведені вище накладні. Відповідно до змісту квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН - документ (податкові накладні) не може бути прийнятий, у зв`язку з відсутністю укладеного з платником податків договору про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Необхідно надіслати заяву про приєднання до договору (а.с.8-71, 97-101). За таких умов, 29.11.2019 року, позивач звернувся до ГУ ДПС в Одеській області із заявою, в якій зазначив про протиправність вчинення дій щодо блокування реєстрації податкових накладних, попри чинності договору про визнання електронних документів, просив забезпечити відновлення можливості реєстрації в ЄРПН податкових накладних. (а.с.72-73). 03.12.2019 року ТОВ «ЕСВАЙР» повторно звернулось до ГУ ДПС в Одеській області із заявою, в якій повідомило, що 02.12.2019 року ДПС України, за результатом розгляду його звернення №ЧА-82204 від 28.11.2019 року, підтвердило чинність договору про визнання електронних документів та рекомендувало повторно звернутися до територіального органу ДПС. Позаяк, 03.12.2019 року товариству не була відновлена можливість здійснювати реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, на сервіс «Пульс» ДПС України повторно було подано скаргу на протиправні дії ГУ ДПС в Одеській області щодо блокування реєстрації податкових накладних. У зазначеній скарзі ТОВ «ЕСВАЙР» просить терміново забезпечити відновлення можливості реєстрації в ЄРПН податкових накладних (а.с.74-75). 09.12.2019 року ТОВ «ЕСВАЙР» знову звернулось до ГУ ДПС в Одеській області із заявою, в якій просило забезпечити виконання обов`язків, передбачених договором про визнання електронних документів та прийняти для реєстрації в ЄРПН податкові накладні. Однак, відповідач жодних рішень за розглядом заяв позивача не прийняв. 13 грудня 2019 року податкові накладні ТОВ «ЕСВАЙР» були зареєстровані в ЄРПН. У лютому 2020 року ГУ ДПС в Одеській області провело перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, дата виписки яких припадає на листопад 2019 року, за результатами якої склало акт від 27.02.2020 року. У висновках цього акту встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН на 13 днів (а.с.91-92). 10.03.2020 року ГУ ДПС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0040015104 щодо застосування штрафу на загальну суму 55 132,89 грн. (551 328,98 грн. х 10%) (а.с.94). Як випливає зі змісту даного рішення штраф накладений за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до 15 календарних днів. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції та висновків суду першої інстанції. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, а також перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке. Відповідно до п. 1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Відповідно до п.120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: - 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок №1246). Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246). Отже, наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій. Друга стадія це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу. У даному контексті, встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу, може застосовуватися в разі, якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею. Дані висновки суду першої та апеляційної інстанцій побудовані на правовій позиції, висловленою Верховним Судом у постановах: від 03.04.2020 року у справі №160/5380/19, від 10 червня 2019 року у справі №802/1825/16-а та від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18. З огляду на викладене, доводи скаржника, що податкове законодавство не містить будь - яких виключень для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних не відповідають легітимним цілям наведеного законодавства. Досліджуючи обставини наявності вини платника податків у неприйнятті, контролюючим органом, податкових накладних, зокрема, з`ясовуючи чи був у нього обов`язок, відповідно до статті 42-1 Податкового кодексу України, звертатися з повідомленням про технічну помилку строку дії договору про визнання електронних документів до методологу електронного кабінету та технічному адміністратору, суд апеляційної інстанції встановив таке. Відповідно до п. 42-1.7 ст. 42-1 Податкового кодексу України, у разі виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету, він має право надіслати через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку. Повідомлення про методологічну помилку надсилається методологу електронного кабінету. Повідомлення про технічну помилку надсилається одночасно методологу електронного кабінету та технічному адміністратору. За приписами п. 42-1.10 ст. 42-1 Податкового кодексу України у разі якщо у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка чи технічні збої і така помилка/збої визнані технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або її існування підтверджено рішенням суду, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, відсутні. Логіко-граматичний та юридичний аналіз конструкцій та змісту вказаних правових норм дає підстави вважати, що у платника податків є право, а не обов`язок, у разі виявлення технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету повідомити про це методологу електронного кабінету та технічному адміністратору. В матеріалах справи відсутні докази, що під час направлення податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН платник податків виявив некоректну роботу свого електронного кабінету та будь - які технічні збої в його роботі, що свідчить про відсутність підстав для звернення до методологу електронного кабінету та технічному адміністратору. Натомість вбачається, що технічна та/або методологічна помилка щодо дії договору виникла на електронному сервісі ДПС, про що остання повинна була оприлюднити на офіційному веб-порталі. Є правильним, на думку колегії суддів, зауваження суду першої інстанції, що позивач звернувся до відповідача із заявою про усунення технічної помилки у паперовому вигляді, направивши її на адресу ГУ ДПС в Одеській області, оскільки подання електронних документів виявилось неможливим, з підстав так і не встановлених саме відповідачем. За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, від 02 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності. За таких обставин, слід погодитись з висновком суду першої інстанції, що платник податків, виконавши свій обов`язок щодо складання, підписання та направлення до податкового органу протягом встановлених Податковим кодексом України строків податкових накладних не може нести відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за те, що такі податкові накладні були зареєстровані податковим органом в ЄРПН після спливу граничних строків. З огляду на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, є підстави, відповідно до ст. 316 КАС України для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Дана справа була віднесена судом першої інстанції до справ незначної складності та розглянута в порядку спрощеного позовного провадження. Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас частина 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції переглядається рішення, розглянуте судом першої інстанції за правилами спрощеного провадження, відсутні підстави для його касаційного оскарження. Враховуючи, що суд апеляційної інстанції не змінював судове рішення суду першої інстанції та не ухвалював нового, розподіл судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, не проводиться. Керуючись статтями 308, 311, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСВАЙР» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Доповідач суддя І. О. Турецька суддя Л. В. Стас суддя Л. П. Шеметенко Повне судове рішення складено 25.01.2021 року.